Мабуть, років два, не менше,  сусід по під’їзду Петро Дмитрович стабільно забезпечує мешканців нашої дев’ятиповерхівки домашніми курячими яйцями. Чоловік має такий собі невеликий бізнес – майже щовихідних їздить  на Чемеровеччину до батьків, які хоч уже і в літах, але тримають у домогосподарстві  невелику курячу ферму, яка, за словами  чоловіка, видає щотижня «на гора» 100-150 екологічно чистих, без усякої там хімії, яєць. Скільки пам’ятаю,  постійним покупцям, тобто співмешканцям по будинку, вони  продавалися  дешевше, ніж  на ринку «Вікторія» нашого мікрорайону. Скажімо,  два тижні тому,  «екологічно чисті і з гарним жовтком»   сусід відпускав нам по
50 гривень за десяток, тоді коли  інші продавці правили за такі  вже по 55 гривень. А оце минулої неділі «новий завоз», і ціна піднялася  до… 65 гривень.

 Такий стрибок ціни Петро пояснює просто: скорочується світловий день, знижується температура повітря, відповідно зменшується несучість «зозулястих», плюс –  зросли ціни на зерно, макуху, інші корми та ветеринарні препарати, які доводиться купувати.  
Набагато більше стали вартувати  не лише  домашні яйця, а й аналогічна продукція великих птахофабрик. Варто лише подивитися на цінники з нею на прилавках кам’янецьких супермаркетів: вражає не тільки її асортимент, а й ціна – від 47 до 70 гривень за десяток.
 Як пояснює аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин, ціни на яйця мають яскраво виражену сезонність через значну частку домогосподарств у структурі виробництва (близько 50%).

Тобто в міру скорочення світлового дня та зниження температури в Україні пропозиція від господарств населення зменшується, а ціна на яйця починає рости. Як у мирні, так і у воєнні часи, на ринку яєць спостерігається сезонне коливання цін. З кінця квітня до серпня ціна зменшується разом із приходом на ринок продукції приватних господарств, а з вересня по грудень птахофабрики знову підіймають оптово-відпускні ціни, що призводить до збільшення споживчих цін. Не секрет, що до вищезазначених моїм сусідом Петром сезонних факторів подорожчання яєць у 2022 році додаються й дорожнеча пально-мастильних матеріалів, енергоносіїв, імпортного обладнання, а також  специфічні — воєнні причини.  Зокрема, зменшення промислового виробництва яєць через окупацію частини територій України, яке, за підрахунками вчених Інституту аграрної економіки, досягло 25-30%.
Так, у 2021 році сумарно на території Херсонської, Донецької, Луганської, Харківської та Запорізької областей було зосереджено 17% промислового виробництва яєць. Однак зараз їх виробництво  на потужностях цих регіонів  або призупинено, або скорочено через окупацію і складності ведення господарської діяльності на прифронтовій території. Важливим є ще один фактор, що впливає на ціни, — порушення технологічного ланцюжка вирощування птиці. Зосібно,  на початку війни де-
які підприємства в умовах невизначеності частково призупинили інкубаційні процеси для вирощування молодняка. Через це поголів’я курей-несучок тимчасово скоротилося, і обсяги виробництва зменшилися. Втім аграрії сподіваються,  що це тимчасове явище і поголів’я курей буде відновлено, а відтак не підвищаться,  як прогнозують деякі аналітики,  до 100 гривень, а знизяться ціни на яйця, і сита та калорійна яєчня на сніданок буде доступною кожному подолянину.
Прикро, але вслід за яйцями,  семимильними кроками зростають ціни на інші продукти, в тому числі  першої потреби або ті, які раніше завжди були доступними для гаманця будь-якого українця. Взяти  наш національний, найулюбленіший український продукт  –  сало наразі  в місті над Смотричем б’є всі цінові рекорди – вартість  на нього на міських  ринках сягає від 150 до 280 гривень, ледь не вдвічі дорожче за м’ясо. Хоча й воно нині стало далеко не всім по кишені, особливо пенсіонерам із  їхніми мінімальними пенсіями та …на старості возом хвороб, на боротьбу з якими вони витрачають левову частку отриманої платні.      
А взяти борщовий набір,  що входить до складу теж нашої традиційної страви: цибуля  в кам’янецьких супермаркетах, майже як і   на ринках міста, коштує від 30 гривень до 35 гривень за кілограм, не поступається їй у ціні морква, капусту і столові буряки можна придбати за 12-15 гривень, трохи дешевшою є картопля,   за стакан квасолі (кажуть, що не було на неї цьогоріч поліття) бабусі правлять 20-25 гривень. Якщо подивитися в магазинах на цінники на сметану, які міняються чи не щотижня, то в середньому її вартість 350-грамового стаканчика, в залежності від фірми та жирності, становить від 36 до 48 гривень, що на 3-6 гривень більше в порівнянні з вереснем, тож багатьом українцям доведеться відвикати ласувати улюблену страву з цим молочним продуктом, власне,  як і з м’ясом.   
Словом, приготувати борщ  стає дедалі дорожчим. За приблизними підрахунками,  каструля цієї страви  об’ємом на 3,5-4 літри, звареної за традиційним рецептом, у середньому коштуватиме  115 гривень, що значно дорожче, ніж у довоєнний період станом на 23 лютого. Без м’яса, тобто пісна, зажарена олією  вона вартує близько 50 гривень.
Цукор, сіль, рис, уся  молочна продукція, хлібобулочні, кондитерські, ковбасні вироби – далеко не повний перелік продуктів, ціни на які зросли за останній час. Чи буде цьому кінець? Навряд чи.   І для цього є багато причин. Найголовніша з них  –  війна.  В жовтні підвищуються ціни на газ для промисловості,  що також позначиться і на цінах на продукти. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук прогнозує, що в Україні найближчим часом ціни на харчові продукти зростуть ще на 10-15%. На їх зростання, окрім війни, суттєво впливають  порушення логістичних ланцюгів, ціни на пально-мастильні матеріали, а також курс гривні щодо долара.