Від початку повномасштабної війни росії проти України ЗСУ звільнили понад 1800 окупованих росіянами населених пунктів. Про це перед новим роком заявив Президент Володимир Зеленський. Однак, становище у щойно звільнених містах та селах — складне: будівлі — розтрощені, заклади культури — розграбовані, інфраструктура знищена вщент, а земля — щедро засіяна ворожими боєприпасами. Від перших днів звільнення українська влада повертається на деокуповані території та чимдуж намагається знов вдихнути туди життя. Що вже вдалось налагодити на деокупованих територіях та які плани керівництво держави має на відновлення постраждалих від росіян регіонів?
Плани на відновлення
136 млрд доларів прямих збитків завдала росія Україні в ході повномасштабної війни, станом на кінець листопада. Таку суму у своєму звіті озвучили фахівці Київської школи економіки. Найбільше постраждали підприємства, об’єкти інфраструктури та житловий фонд.
Щоб структурувати процес відбудови постраждалих деокупованих регіонів, урядовці склали план відновлення для органів місцевого самоврядування, повідомили у Мінреінтеграції. Загалом, документ містить 131 захід з відновлення життєдіяльності звільнених населених пунктів.
Перш за все — це розмінування (за даними Президента, загалом, в Україні заміновано 30% площі — понад 170 тис. кв. км) та розбір завалів, відновлення роботи місцевої влади та правоохоронних органів, забезпечення населення продуктами, ліками та медичною допомогою, відновлення соціальних виплат тощо.
Міжнародна допомога
Плани з відновлення нашої держави будують не лише українські урядовці, а й керівництво десятків країн світу. Зокрема, ще влітку у ході Міжнародної конференції з відновлення України у швейцарському місті Лугано, за інформацією Bloomberg, партнери України попередньо схвалили план з відбудови держави, який представив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Єврокомісія взялась планувати кредити та гранти для українського відновлення на $523 млрд. Станом на 11 січня, уряд вже зібрав на програми відновлення України 110 млрд грн, повідомив Денис Шмигаль.
Деякі країни взяли на себе зобов’язання допомагати у відбудові конкретних міст чи регіонів. Велика Британія пообіцяла допомагати у відбудові Київщини, Німеччина планує фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури в Чернігові. Асоціація мерів Франції — зробить внесок у реконструкцію Ірпеня.
Водночас деякі країни не відкладають допомогу на закінчення війни. Приміром, Фінляндія та Польща — профінансували будівництво модульних будинків для людей, що залишились без житла, Норвегія — у грудні передала 10 тимчасових мостів, загальною вартістю 3 млн доларів, які встановлять у звільнених від окупантів населених пунктах.
Мешканці деокупованих територій отримують і матеріальну допомогу від міжнародних організацій. Станом на 6 січня, за даними Мінреінтеграції, за допомоги Червоного Хреста та Міжнародної організації з міграції жителі звільнених територій Харківщини, Донеччини, Херсонщини та Луганщини сумарно отримали 146 мільйонів гривень.
Тільки початок шляху
Повоєнна відбудова деокупованих територій, як і, загалом, країни — займе не менше десяти років, впевнені у Національній раді з питань відновлення. Попередній план таких заходів наразі розрахований до 2032 року. Утім, органи місцевого самоврядування — часто під обстрілами окупантів — намагаються повернути мешканцям хоча б базовий комфорт, що ускладнюється постійними обстрілами ворога.
Приміром, нині на Херсонщині, за даними ОВА, вдалось відновити подачу електроенергії всього у третині деокупованих населених пунктів. На Харківщині електропостачання, від вересня, відновили для 80% абонентів, газопостачання — для 77%.
Gismeteo 
