З 1 січня 2023 року кількість стажу, необхідна для призначення пенсії, збільшилась ще на рік. Якщо людина в цьому році досягає 60 років, але в неї немає 30 років стажу, то пенсію не призначать. Минулого року необхідно було мати 29 років стажу, а в наступному році будуть вимагати вже 31 рік, і з кожним роком цифра зростатиме. З 2028 року пенсію не призначатимуть, якщо людина не матиме 35 років стажу. Якщо стажу недостатньо, то пенсію призначатимуть у 63 або навіть у 65 років, залежно від наявного стажу й року, в якому саме людина претендуватиме на пенсію.

Скільки коштує стаж
На жаль, так сталося, що багато людей у нашій країні роками працювали неофіційно. Хтось взагалі не міг знайти роботу, а хтось отримував зарплату в конвертах, не сплачуючи податки. У воєнний час ця проблема загострилася ще більше. 
Проте в Україні ще з 2004 року працює так звана система добровільного пенсійного страхування. Така система, з одного боку, надає людям право вкладати гроші в недержавні пенсійні фонди з метою отримати в майбутньому додаткову пенсію з відсотками. З іншого боку, люди також можуть самостійно сплачувати пенсійні внески державі, тобто в прямому сенсі купувати собі стаж. 
Для чого була створена така система? Якщо людина не сплачує пенсійні внески, то в неї не буде стажу. Відповідно, втрачається право на пенсію. Адже на сьогодні страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.
Отже, якщо людина має гроші, але офіційно не працює, то вона може укласти угоду про добровільну сплату внесків. Це, між іншим, можуть бути заробітчани, які працюють за кордоном. 
Раніше такий договір укладався в органах податкової служби не менше ніж на рік. Зараз це можна зробити й через застосунок «Дія». Місяць стажу коштує 22 % від мінімальної зарплати. Наразі це 1474 грн (6700 грн × 22 %). Сума дорівнює мінімальному розміру єдиного соціального внеску. Рік майбутнього стажу таким чином коштуватиме 17 688 грн. Людина самостійно регулярно сплачує такий мінімальний внесок і заробляє собі стаж, навіть якщо офіційно не працює. Усі дані про сплату внесків відображаються в реєстрі застрахованих осіб. 
Припустимо, працівникові вже час йти на пенсію, а стажу не вистачає. У такому разі він може зробити разову сплату й придбати стаж за попередні роки. При цьому стаж коштуватиме вдвічі дорожче — 35 376 грн, оскільки його вартість потрібно помножити на коефіцієнт 2. 
Нещодавні нововведення
У грудні набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення механізму участі в загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні» від 04.11.2022 № 2734-ІХ. Одним з його нововведень є те, що тепер, як зазначено вище, укладати угоду про добровільне страхування можна в застосунку «Дія». 
Окрім цього, людина тепер може самостійно визначати, яку суму й коли сплачувати. Також внески можна сплачувати на користь третьої особи. Тобто батьки можуть сплачувати внески за дитину, яка поки навчається у виші й ще не працює. Або навпаки: дорослі син чи донька докуплять стаж своїм батькам, яким незабаром виповниться 60 років.    
Ще одне нововведення — тепер угоду про добровільне страхування можуть укладати й люди, які працюють офіційно. Додаткові сплачені працівником внески впливають на коефіцієнт зарплати, який підставляється у формулу при розрахунку пенсії. Він збільшується, що в підсумку впливає й на розмір пенсії. Адже хороша пенсія залежить не лише від кількості стажу, а й від розміру зарплати. 
І насамкінець, чи не найдивніша норма — кошти на пенсії можуть перераховувати благодійники. Тобто будь-хто може перерахувати кошти на користь конкретного пенсіонера. Це буде називатися персоналізований внесок. У такому разі 70 % перерахованої суми виплатять пенсіонеру, а інші 30 % — зарахують до загального бюджету Пенсійного фонду. 
Складно сказати, чи стануть нововведення популярними. Офіційна мета нового закону — спрощення механізму добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Тобто розширюється коло осіб, які мають право на таку послугу, а сам сервіс стає зручнішим і доступнішим. Але не виключено, що основною метою таких нововведень насправді є намагання залучити додаткові кошти в бюджет Пенсійного фонду. Інше питання, чи готові зараз люди масово й добровільно сплачувати такі внески. До того ж доволі складно прорахувати, чи дійсно вкладники від цього виграють у довгостроковій перспективі. Але в окремих випадках такі послуги дійсно можуть стати комусь у пригоді.