Британія, США, Канада, Японія та Франція утворили альянс, спрямований на витіснення росії з міжнародного ринку ядерної енергетики. Це дуже важлива новина, яку варто не пропустити в інформаційному шумі.

Жодна країна до цього року не запроваджувала проти російської атомки санкції, незважаючи на відкритий ядерний тероризм на Чорнобильській та Запорізькій атомних станціях. Минулого року важко обговорювалися запровадження санкцій проти нафти та нафтопродуктів. Коли починалася розмова про атомну енергетику, європейці відмовлялися навіть обговорювати в загальних рисах – це була священна корова для багатьох.
Що змінилось? Країни «Великої сімки» ухвалили для себе рішення, що будуть протистояти російському впливу в тривалій перспективі. Якщо санкції проти нафтової галузі можна було впровадити за рік, то горизонт планування та витіснення росії в атомній сфері – роки і роки.
Що це означає для нас? Можливості. Рішення G7 означає, що місце росіян будуть займати інші компанії та інші країни. Атомна енергетика має майбутнє – вона кліматично нейтральна і допомагає боротися і з викидами вуглецю, і з залежністю від російського газу. Постачання палива, будівництво та обслуговування реакторів будуть процвітаючим бізнесом найближчі кілька десятиліть.
В Україна є спеціалісти, які можуть замінити російських, є унікальний досвід переходу з російського палива на американське, є досвід побудови сховищ відпрацьованого палива, є навіть уранове родовище, хоч ним особливо ніхто не займався останнім часом. Саме час перетворити всі голосні заяви проти «Росатому» у дуже конкретні кроки, які в перспективі принесуть дуже конкретну користь.
Рішення множить на нуль 20 років зусиль Путіна, який нарощував присутність «Росатому» у постачанні збагаченого урану, у будівництві та обслуговуванні реакторів.
Тривалий час світ намагався перенести небезпечне виробництво подалі від своїх громадян і Кремль з готовністю забирав підряди та контракти – їх питання безпеки ніколи не обходило. Російські поставки забезпечують 20% необхідного збагаченого урану в США, Швеція отримує 57%, Південна Корея – 31%. США на якомусь етапі навіть сприяли цьому процесу завдяки програмі «Мегатони в мегавати», за якою росія переробляла ядерну зброю в пальне для американських атомних станцій.
Так само багато росіяни будують реактори по всьому світу. Будують швидко – у них давні традиції не зважати на деталі безпеки. Реактори системи ВВЕР працюють в Болгарії, Чехії, Угорщині, Словаччині. 13 реакторів в процесі будівництва – від Угорщини до Бангладешу, від Індії до Туреччини. Вони роками пропонували знижки та власне фінансування будівництка, бо отримували контроль: обслуговувати їх реактори може тільки «Росатом» – в нього є і фахівці, і запасні частини.
Витіснити їх з цього ринку швидко не вийде. Але якщо полювання почалося – втриматися на ринку росіянам не вийде також. Чи знайде Україна на ньому своє місце – залежить від швидкості реакції урядовців та «Енергоатому». Час пішов...