Прогнозів щодо вартості великоднього кошика було чимало. Фахівці вираховували його середню вартість, беручи до уваги традиційну наповненість кошика, як-от: паска, яйця, ковбаса, сало, масло, шинка, м’який і твердий сири, хрін та сіль. Виходячи з цих розрахунків, у Національному науковому центрі Інституту аграрної економіки спрогнозували, що цьогоріч вартість великоднього кошика для сім’ї з чотирьох осіб становитиме практично 1209 гривень. Це майже на 25 відсотків дорожче, ніж торішнього Великодня.

Звісно, цифри ці можна вважати умовними, адже в кожної родини наповненість великоднього кошика різна. Одні кладуть усе перераховане вище і ще й додають свіжі огірки та помідори, заморські апельсини, банани тощо. І кошики ті великі, розкішні, з різноманітними прикрасами типу кроликів-зайчиків. Інші ж, у скромних невеликих кошичках несуть на освячення до храму пасочку, кілька крашанок, маленьке кільце ковбаски, хрін та сіль.
Відповідно, й столи в оселях різняться — в кого багатші, в кого значно бідніші. Хоча, зрозуміло, радість від свята Воскресіння Христового у всіх однаково велика.
Отож, відсвяткували одне з найсвітліших християнських свят. Розговілися, смачних страв поїли, до батьків поїхали, з рідними зустрілися. І нині вже кожен з нас може точно сказати, скільки вартував його великодній кошик. Про це ми попросили розповісти жителів нашої області.
Світлана ПРОЦЮК, домогосподарка (Хмельницький район):
— Великдень найбільше люблять у нашій сім’ї. Тому ми стараємося, аби страв було достатньо, та й у кошик було що покласти. Втім цьогоріч я не відчула особливого навантаження на наш гаманець. А все тому, що запаси ще, вважай, з …Різдва робилися. Так-так, м’ясо заморожене чекало свого часу в морозильній камері. Навіть домашню ковбасу там тримала, заливши перед тим смальцем. Яйця — наші, домашні. Олію маємо теж свою. Тримаємо корову, тож молока, сметани, сиру вистачає завжди…
Тому купувала лиш куряче філе, майонез, кілька огірків, помідорів, апельсинів та бананів, хліб, воду тощо. Однак мене донині вражає цінник на курячому філе — 130 гривень за кілограм! А 150 чи й 200 гривень за огірки з помідорами не хочете? Дуже все дороге. Тому я не уявляю, як виживають люди, котрі купують усе: від м’яса до пучка петрушки…
І все ж, вважаю, найголовніше — не багатство великоднього столу. Які б страви на ньому не були, не це визначає рівень нашого щастя. Особливо нині, під час війни. Найважливіше те, що ми змогли спокійно зустріти Великдень. І за це дуже вдячні нашим воїнам-захисникам. Молимося за них і нашу Перемогу.
Людмила СІКОРСЬКА, пенсіонерка (м. Волочиськ):
— Всі продукти завжди купую на базарі або в магазині. Тож придбання усього необхідного для свята стало для мого гаманця справжнім випробуванням. І це при тому, що я кілька місяців відкладала по 500 гривень зі своєї пенсії. М’ясо брала по 190 гривень, яйця — по 60. Півкільця домашньої ковбаси обійшлося 200 гривень (за кілограм — 400). А ще на Різдво продавали її по 340. Редиска перед самим Великоднем з 70 гривень за кілограм стрибнула до 90. Огірки свіжі коштують 180 гривень, а маленькі, з такими пухирчиками — усі 200 гривень за кілограм.
Але подорожчання харчів не можна пов’язати лише зі святами. Всі знаємо, що продукти дорожчають давно і постійно. Приміром, багет ще зовсім недавно коштував 12 гривень, тепер уже 13,5. Ціна пиріжка з горохом (я їх часто купую, бо люблю) була 6,5 гривні, нині ж — 7,5. До речі, ще тиждень тому за трилітрову банку домашнього молока платила 60 гривень, тепер — 70. Одне слово, ціни весь час зростають.
Олег ТУРОВСЬКИЙ, підприємець (м. Хмельницький):
— Хоч і жити під час війни стало скрутніше, однак не обмежував свою родину у витратах на свято. Хотілося, щоб святкувалося радісно. Тому дітям не відмовляв ні в чому.
Але знаєте, що мені найбільше чомусь запам’яталося? Як один хлопчина продавав на базарі хрін. Уже готовий, тертий, розлитий у баночки. Він терпляче пояснював кожному, що хрін у нього зроблений з буряковим квасом. А квас він готує так-то. А хрін і буряк — справжні чемпіони за вмістом вітамінів. Я взяв аж чотири баночки хрону (баночка по 30 гривень). І не тому, що він дуже корисний. А для того, щоб підтримати того хлопчину-продавця. Він справді старався заробити сяку-таку копійку.
Валентин ПІДЛІСНИЙ, пенсіонер (Кам’янець-Подільський район):
— Паски пекли з дружиною самі. А потім рахували, чи дешевше виходить, ніж у магазині. Звичайно, дешевше! Майже у два рази. А ще й смачніше, бо в нас рецепт хороший. А потім жартували, що хоч на цьому зекономили. Бо всі інші продукти купували на базарі. Якщо порівняти з торішнім святом, все одно, значно дорожче. Тож, дивіться, лише яйця зросли в ціні майже удвічі! М’ясо теж тепер не всім, так би мовити, по зубах. Однак не треба гнівити Бога. Ніхто не залишився голодний, просто, можливо, хтось з’їв менший шматок ковбаси чи шинки. Але ж мусимо думати про тих, кому нині найважче, — наших бійців. Важливо, чи вони скуштували хоч шматочок пасочки там, на передовій. І ніяка, навіть найбільша ціна продуктів, нічого не важить проти ціни нашої Перемоги.
Тетяна ЛІСОВСЬКА, бухгалтер (м. Старокостянтинів):
— Так, страви до великоднього столу цього року значно дорожчі, ніж торік. Можна довго перераховувати вартість кожної, розкладати усе на грами і так далі. Але я завжди дотримуюся правила: неважливо скільки страв, дорожчих чи дешевших, ти з’їси (гастрономічний бік свята не дуже хвилює мене). Важливо, скільки молитов ти прочитаєш і наскільки вони будуть щирими. І скільком людям ти допоможеш. Адже є люди, яким справді важко наповнити великодній кошик усіма необхідними продуктами. Ось тут кожен з нас і може чинити по-християнськи, допомагаючи слабшому.
Зоя ПАСТУХ, пенсіонерка (м. Хмельницький):
— Дякувати Богу, Великдень відсвяткували всі. Хто бідніше, хто багатше. Не треба настільки зосереджуватися на цінах продуктів. Звичайно, все подорожчало. Звичайно, простим людям дуже важко. Однак, думаю, нашим хлопцям на передовій найскладніше. Тому думаймо про них, підтримуймо, як можемо. І пильнуймо, скільки в наших великодніх кошиках любові
Дякую усім моїм співрозмовникам за щирість і патріотичну позицію. За милосердя й співпереживання. За любов.