Чесно кажучи, така широка рекламна кампанія з надання житлово-комунальних субсидій наш народ добряче збентежила. І багаторазові звернення самого пана прем’єра і окремих міністрів до нас, простих, смертних, теж викликали, якщо і не занепокоєння, то просто подив. Тому що особисто я і, мабуть, ви ніколи не чули жодних закликів наших високопосадовців до, приміром, обстеження і лікування на найновітнішому медичному обладнанні, придбаному за державні кошти. А тут до оформлення субсидій запрошувався усенький люд, ну, достоту усе медом намащено. І суму, мало не космічну, виділили якраз для цих субсидій — 24,5 мільярда гривень (або мільярд доларів). Ось, мовляв, дивіться, як держава про вас дбає!
Ще й спрощений порядок оформлення документів розробили: пиши заяву, заповни декларацію, і — спи собі спокійно, субсидія тебе знайде. Не будемо зараз вести мову про те, як відразу оте “спрощення” ускладнилося уже під час заповнення декларації, коли навіть освічені і не зовсім старі люди ніяк не могли втямити, що ж, зрештою, вимагається від них? Так само не будемо писати про безкінечні черги, в яких таки довелося вистоювати годинами у різних інстанціях. Наполегливі шлях подолали. І тепер тішаться теплом у своїй оселі. То що ж у цьому поганого, запитаєте ви? А й справді, чим, власне, я незадоволена? Он моя сусідка може випалювати у місяць аж 509 кубометрів, що цілком достатньо для опалення її хати. Й обов’язкова плата при цьому — 239 гривень. Хіба не рай? Отож бо, сиди собі, грійся і в ус, як то кажуть, не дуй.
Втім, були і є такі, які щедрим субсидіям не вірили і не вірять. Ще одні мої знайомі за їх оформлення і не бралися, хоча мають на них повне право, бо доходи в них надто низькі. Пояснення просте: не віримо! Щось таки придумають, аби потім, в кінці, стягнути з людей зайві гроші. Це може бути штраф у подвійному розмірі за неправильне заповнення документів, чи доплата за щось, що ви перевитратили або, навпаки, недовикористали. Можливий ще якийсь інший варіант.
Так ось, ці мої знайомі взагалі вчинили радикально: газовий котел зняли, поставили замість нього твердопаливний (зроблений фактично власноруч). Мають у хаті ще дві кахельних грубки (дякувати, Богові, не викинули їх майже тридцять літ тому, коли проводили газ). Заплатили за машину дров 1800 гривень. Добули у сараї залишки брикету і вугілля. Отож, опалюють хату лише дровами. В основному, в грубках. У котлі — лише за великих морозів. Газ — тільки для приготування їжі собі й худобі, набігає за місяць в середньому кубометрів 40. Звичайно, в хаті нині не так тепло й комфортно, як було минулої зими, але досить лише тепліше одягнутися (дітей маленьких немає) і зранку дочекатися, поки знов грубка нагріється. Зате у прохолоднішому приміщенні сон здоровіший. І, ви навіть уявити собі не можете, як гріє родину думка про те, що за опалення не сплачено жодної гривні у газконтору!
Ось це така собі міні-програма заощадження енергоносіїв. Не на державному — на рівні споживача. Бо від держави якраз цього годі й чекати. Безкінечно говорячи про необхідність економії, наші урядники роблять усе навпаки. Бо й та сама програма субсидіювання абсолютно не стимулює людей економити. Прикриваючись турботою про соціально незахищені верстви населення, ми не розв’язуємо проблему. Там, угорі, нікого насправді не цікавить економія енергоносіїв. Уряд підтримує, навіть заохочує теперішній рівень енергоспоживання. Той, хто отримує субсидію, не буде вимикати лампочку, виходячи з кімнати, чи прикручувати котел, коли на вулиці відлига. Адже його економія нікому не потрібна. І якщо родині визначено 500 кубометрів чи 300 — стільки й треба спожити. Ось саме тому уже другий місяць поспіль отримувачі субсидій навіть у морози відчиняють у своїх хатах не лише кватирки, а й вікна, бо ті обов’язкові кубометри таки добре гріють оселю. Що це? Чиясь помилка? Ні, тут мета інша — треба реалізувати схему перекачування державних коштів у кишені олігархів-власників енергокомпаній (про це пишуть багато ЗМІ). Адже оці мільярди гривень не надходять людям, вони прямісінько переходять на рахунки компаній. Знаєте, все таки, це геніально: придумати подібний план. Ніби й усе чесно, ніби й турботу держави про знедолений народ видно, а насправді людей просто заколисують субсидійними подачками.
У Європі, до прикладу, оцінюють доходи людини, майно, витрати і вирішують, чи належить їй допомога. Якщо так, то їй видаються реальні гроші від держави. І, якщо одержувач допомоги заощадить газ чи електро-енергію, чи воду, частину отриманих грошей він може використати на власний розсуд. А в нас що? А ось що. Про це пише 92-річний Полікарп Микитович Рижий з Деражні:
“До 1 липня я мав пільги як учасник Великої Вітчизняної війни. З липня пільги мені не належать, тому я звернувся за субсидією. Надали мені субсидію на період з жовтня 2015 року по квітень 2016-го. Субсидія на побутовий газ — 467,83 гривні (соціальна норма — 847,7 гривні). Обов’язкова плата — 379,87 гривні. Норма споживання газу за місяць — 233,77 кубометри.
Я прийшов у газконтору і попросив зробити перерахунок за жовтень. Мені відповіли, що ніякого перерахунку не буде, а зробили розрахунок на оплату за листопад. Я використав у листопаді 43 кубометри. З них три було оплачено до цього, отже за 40 мені нарахували 144 гривні. Коли я сказав, що повинно бути менше, адже за 233 кубометри в мене обов’язкова плата 379 гривень. На це мені відповіли, що 379 гривень я сплачую лише тоді, коли використаю усі ті 233 кубометри. Якщо менше, то треба платити по 3,60. Я не погодився з цим і звернувся у районне управління соціального захисту населення. Там мені підтвердили сказане в газконторі. Наступного дня я написав заяву про відмову від такої субсидії. Ось тобі сказане прем’єр-міністром: “Економте більше!” То хто дав право обманювати народ? Куди ідуть гроші субсидії? Може, все робиться неправильно на місцях? Чи це дійсно така програма уряду?”
Що тут ще можна сказати про заклики до економії? У керівників нашої держави повинна бути інша мета — досягти справжньої економії енергоносіїв. І для цього, як вважають фахівці, йти іншим шляхом — тієї ж самої адресної допомоги. Зробити обстеження, проаналізувати ситуацію кожного споживача. Опісля дати реальні гроші на руки. Чи, приміром, надати безвідсотковий або низьковідсотковий кредит на вирішення того чи іншого питання: замінити котел, поставити лічильник, замінити вікна, встановити кахельну грубку чи, зрештою, завезти машину дров... Повірте, буде така програма і бажання її виконувати — за кілька років можна значно скоротити споживання газу і згодом взагалі відмовитися від його закупівлі. Народ мудрий, народ відразу усе зрозуміє і підтримає, адже по суті кожен з нас розпочав уже цієї зими свою програму енергозбереження. Однак кому це, окрім народу, цікаво? І субсидії — це маска, якою прикриваються наші державні мужі. Бо за ними, субсидіями, все глибшою стає прірва енергозалежності України. А ми, наївні, хочемо вірити, що про нас і про майбутнє наших дітей хтось у цій державі дбає. Поготів! Ми справді дивні: хто буде відмовлятися від закупівлі газу? Хто думатиме про економію, якщо у цьому насамперед не зацікавлені самі газові компанії? Хіба хтось хоче рубати гілку, на якій сидить?
До редакції надійшов ще один лист з приводу субсидій — з Шепетівки. Мешканці приватних будинків А. Рачок, В. Василишин, П. Пізнюр цікавляться, скільки ж, все-таки, коштує один кубометр газу за субсидією? Як сплачувати, коли прем’єр-міністр закликає економити? “У відділі субсидій нам сказали, щоб ми платили, як сказано в повідомленні. У газконторі сказали, щоб ми не морочили їм голову. Чому ми про це запитуємо? У 1998 році теж давали субсидію, і така ж схема була оплати за газ. А в кінці опалювального сезону зробили перерахунки і сказали, і сказали, що ми неправильно платили. І виставили рахунки: хто і на скільки напалив більше від субсидії. Тоді газ був дешевий, і то довелося доплачувати від 200 до 700 гривень. А щоб люди розраховувалися, то пломбували мережу або взагалі відрізали газ. А якщо знову таке станеться? Якщо перерахують за теперішніми цінами, то вийдуть тисячі гривень. І тоді будуть великі скарги і гіркі сльози”.
Редакція надіслала цього листа у відповідні інстанції. Вам, шановні читачі, повинна надійти відповідь. Сподіваємося, вона буде компетентною і, найголовніше, зрозумілою для вас. І ніяких “великих скарг і гірких сліз” згодом таки не буде...
Отже, для кого субсидії? Усе, повторимося, просто і надто сумно: держава, як вважає багато хто з експертів, субсидує зі свого бюджету не населення, а олігархів — власників енергетичних компаній. І якщо ви маєте нині субсидію, і це рятує вас від холоду й остаточних злиднів, не втішайтеся надто. Хоча б тому, наголошую, що хтозна як будуть жити завтра наші з вами діти.
Замість того, щоб щоразу нагадувати й дорікати нам тим, що у Європі, до прикладу, оплата житлово-комунальних послуг становить 400 євро (при цьому ніхто, між іншим, не зауважує, що середня зарплата там — 2000 євро), може, ліпше відповідно проіндексувати наші зарплати, пенсії, забезпечивши тим самим гідний рівень життя? І ми самі оплачуватимемо житлово-комунальні послуги, будемо ретельно економити, не будемо чекати подачок ні від кого. І не потрібні тоді будуть всілякі чарівні палички у вигляді субсидій (хіба, окрім, для найбільш знедолених). Повірте, ми навчимося і зможемо економити (ми, зрештою, це уже робимо нині).
Але для цього владі треба просто бути чесною з нами. Коли ми будемо впевненими, що влада думає і дбає про нас з вами, а не лише про себе й збагачення купки олігархів, усе зміниться до кращого. Треба лишень змінитися владі.
Gismeteo 
