Ще зо два роки тому подружжя Н. (не побажали себе називати)  мали у господарстві семеро корів та дві телички. А нещодавно, спілкуючись із господинею, дізналася, що в їхньому хліві лише дві годувальниці. На одну з них шукають купця.

― Що ж сталося? ― запитую у жінки?
― Несила більше тримати. Син торік одружився, своїм господарством обзавівся. Дочка на роботу влаштувалася, живе у місті. Коли всі гуртом поралися, діти допомагали ― щотижня на базар у Хмельницький возили і молоко, сметану, сир, масло… Навіть постійних клієнтів мали. За зароблене і весілля справили, і хату порожню по сусідству для молодят придбали. Навіть на стареньке авто ― теж завдяки нашим молочним годувальницям — пристаралися. Тепер думаємо-гадаємо чи вистачить до весни сіна для Зірки та Марти. Торік через посуху і покосу не було де зробити. Мусили навіть трохи прикупити трави в односельців. Як є здоров’я та помічники, то можна мати непогані заробітки. Якщо самим продавати молочні продукти. Здавати заготівельникам за копійки ― невдячна справа. Проте тих заробітків ми з чоловіком не подужаємо. Бензин подорожчав, щоб до міста возити. А чого вартує гної повиносити, понапувати худобу, пастися до пізньої осені! Та все ж, прощаючись із кожною худобиною, немов частинка душі в мене помирала, ― змахнула сльозу господиня. ― Щоразу спорожнілий хлів по серцю ріже...
Протягом минулого року корів у господарствах населення області зменшилося на 3200 голів, повідомив начальник відділу організації виробництва продукції тваринництва, переробки і харчової промисловості департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Василь Борилюк. Подібна негативна динаміка, до речі, не лише з годувальницями: майже на п’ятнадцять тисяч поменшало свиней у людських хлівах, на 9,8 тисячі — птиці.
На думку спеціаліста, на цю ситуацію вплинув, по-перше, демографічний чинник: сільське населення старіє, помирає, натомість молодь не поспішає залишатися в селі та шукає кращої долі, легших заробітків у містах та за кордоном. А, по-друге, люди не хочуть тримати корів і свиней через низьку закупівельну ціну на молоко та м’ясо. До прикладу, фахівці підрахували, що собівартість виробництва молока без урахування власних трудових ресурсів складає близько трьох гривень за літр. Це ― влітку, коли кормова база не затратна. Взимку ж сума зростає до п’яти гривень.
Сільськогосподарські підприємства теж показали мінус 300 корів до минулого року. На 1 січня 2016 року загальне поголів’я у них — 73,5 тисячі. В особистих селянських дворах — 107,9 тисячі. З огляду на це, цілком зрозуміло, що молочна галузь краю здебільшого тримається на мозолях селян-одноосібників. Та, якщо переробники та заготівельники-посередники, змовившись, і надалі бавитимуться із закупівельною ціною на молоко, то саме у сільських дворах вирішуватиметься доля галузі.
Василь Миколайович переконаний, що падіння поголів’я корів як у господарствах населення, так і в окремих підприємствах можна спинити. Для цього необхідно реалізовувати давно ініційовані та прийняті програми підтримки тваринництва як на рівні держави, так і в області. Хмельницька обласна рада теж прийняла програму. Вона діє до 2016 року включно та передбачає фінансову підтримку на придбання доїльних апаратів, холодильного обладнання, сільгосптехніки, генетичних ресурсів для штучного осіменіння тварин. У різні роки на це виділяли різні суми, відповідно до наявності коштів у скарбниці області. Цьогоріч департамент агропромислового розвитку обл-держадміністрації також надав пропозиції для виділення коштів у рамках цієї програми щодо часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання (включаючи приватний сектор і кооперативи) у частині компенсації вартості доїльних апаратів та холодильного обладнання населенню. Це, за словами Василя Борилюка, сприятиме і створенню кооперативів у селах, і кращому об’єднанню громад.
Гальмується нині і реалізація державних програм. Зокрема, частково не відшкодовується придбання холодильного та доїльного обладнання, немає доплати при здачі на забій високовагової худоби та за вирощування молодняка. Зважаючи на це, маємо сьогодні невтішну ситуацію у тваринництві.
А Інтернетом вже ширяться новини: Україна дозволила імпорт яловичини та свинини з Канади без додаткової сертифікації. Про це повідомило Міністерство сільського господарства Канади… Хтозна, якщо відкриють наші кордони і для молочних продуктів, — чи не щезнуть наші годувальниці зовсім, зважаючи на європейську конкуренцію…