Заборгованість із виплати заробітної плати в області стрімко зросла. Якщо наприкінці січня (див. «ПВ» від 9 лютого № 15, «Зарплата проти інфляції») вона становила 5,6 мільйона гривень, то нині — 7,1 мільйона. Передусім це відбулося за рахунок боргів, які нещодавно утворилися на ДП «Нігинський кар’єр» — 903,4 тисячі гривень. Майже мільйон! А усе через блокування роботи цього підприємства. Здавалося б, чиновники всіх гілок влади мали б докласти надзусиль, аби розблокувати роботу кар’єру, дати людям можливість нормально працювати та заробляти, але — ні. На спільному засіданні обласної тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат та робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення перший заступник голови обл- держадміністрації Василь Процюк відверто обурювався ситуацією, що склалася в «кар’єрному питанні». Річ у тім, що один з судів переніс своє засідання цієї справи на кілька тижнів, бо йому забракло якихось папірців. Тобто десятки днів люди не матимуть роботи та грошей, бо бюрократам чогось забракло. «Хіба це державницький підхід?» — риторично запитав він, бо папери могли надати суддям протягом кількох годин. Але ж тепер чекати і чекати.
І обурення очільника області можна легко зрозуміти. Пам’ятаєте, як оперативно працювали судейські засідателі, «клепаючи» за хвилини рішення щодо активістів Автомайдану? Злочинні вироки проти майданівців, справи Луценка та Тимошенко — це ж було на очах усієї країни! А нещодавнє суддівське рішення про скасування урядової постанови про зменшення норм газового споживання? Вони ж своїм підписом вирішили пограбувати населення України на мільярди гривень на користь газових олігархів! І це судочинство? Якщо згадати місцевий рівень, то пам’ятаєте, як «відмазували» мажора, який на смерть збив на пішохідному переході хмельничанина? А прокурорські забави в нашій державі? Вже не зрозумієш, хто винен — «діамантові прокурори» чи ті, хто порушив проти них справу.
Наша судочинна система викликає вже не подив, а справжній гнів. Слово люстрація видається занадто м’яким для них. На думку спадає: мести залізною мітлою або випікати розпеченим залізом. Хочеться, як кажуть, вивезти їх у кар’єр. Навіщо? Скажімо так: аби побачили справжнє життя. Аби вгледіли, як заробляються гроші реальною важкою працею. Щоб знали, що дехто отримує зарплатню у пилу та бруді, і саме з відрахувань з цих коштів утримується чинов- ницько-судейсько-бюрократичний апарат. Два роки ми перебудовуємо нашу державу, а що зроблено? Здається, що на Україну махнули рукою усі західні партнери, що тимчасово повірили в наш європейський дух після Революції гідності. Невже азіатчина знову перемагає у владній верхівці? І лише ми, наївні, віримо, що влада веде нас по правильному шляху, бо гасла лишаються гарним.
За два роки фактично нічого не зроблено, окрім підняття тарифів і нищення власної валюти, влада не здійснила нічого в економічній сфері. Люстрація? Слово почули та вивчили, але де ж вона, якщо корумповані гілки влади ростуть та покриваються рясним цвітом…
Ситуація із «Нігинським кар’єром» — яскравий приклад занепаду нашої державної машини. Замість того, щоб розвивати успішне виробництво, його доводять до банкрутства. Причому уряд взагалі має намір його приватизувати. Мабуть, вже підібрані «гарні руки», в які впаде це яблучко. Бо останнім часом, після приходу нового керівника, підприємство успішно запрацювало, почало виплачувати зарплатню, віддавати борги минулих періодів. Але ж ні — зупинили, а тепер у судах починають нищити. Скільки промислових об’єктів Хмельниччини так поруйнували? Скільки людей залишили без роботи? Бо це кодло на вищих владних щаблях лише про свої кишені думає. А що можуть зробити на місцях? Прагнуть, у міру своїх незначних сил, щось виправити, покращити життя своїх громад, наскільки мають можливість.
Учасники згаданого спільного засідання обговорили ситуацію із зарплатними боргами. І що ми маємо? Так, за січень-лютий, завдяки їхнім зусиллям, вдалося виплатити 164 тисячі гривень боргів, але ж з’явилися нові! Окрім згаданого кар’єру, у цьому році виникли борги в дещо несподіваній сфері — проф- техосвіті. Хоча чому несподіваній? Хто слідкує за політико-економічним життям у державі, знає, що наші київські владці вирішили «перекинути» утримання професійної освіти на плечі місцевих бюджетів — це ще один факт «реформування», що проводиться в країні. Здається, у Києві можновладці прагнуть залишитися із самими вершками, а все обтяжливе та затратне віддати на місця. Так сталося із освітянською сферою. І якщо Хмельницький міський бюджет поки спроможний тягнути на собі профтехосвіту, то у менших містах такої можливості немає. От і утворилося в січні-лютому 512 тисяч гривень боргів у Кам’янець-Подільському державному навчальному закладі «Подільський центр професійно-технічної освіти». А ще 140 тисяч зарплатних боргів у ДНЗ «Славутський професійний ліцей».
Наразі, здається, на місцях лише змушені розгрібати те, що коять наші три гілки влади, лише погіршуючи ситуацію в країні. А вони лише бавляться у зняття прем’єра та генерального прокурора, забувши про усіх нас. Проте край прірви, чи то кар’єру, вже близько — перекинуться ж туди разом з усіма, не утримаються на вершині.
Gismeteo 
