Ще в січні цього року «Подільські вісті» писали про конфлікт довкола ДП «Нігинський кар’єр». Зараз ситуація стабілізувалася, і підприємство відновило роботу. Однак за те, що наша газета висвітлювала цю проблему і об’єктивно описувала ситуацію, ми отримали… позов до суду.

Коротко нагадаємо обставини, які викликали соціальну напругу довкола долі кар’єру. Наприкінці 2015 року Мінагрополітики незаконно звільнило директора підприємства Миколу Ткача. Згодом з’явився новоспечений директор Сергій Діденко, котрого Мінагрополітики направило на посаду аж із із Запоріжжя. Трудовий колектив про екстремальні зміни керівництва попереджений не був і несподіваний приїзд «варяга» сприйняв насторожено. Отож робітники не допустили на підприємство нового керівника і провели акцію протесту на підтримку Миколи Ткача, якому вдалося запустити роботу підприємства після тривалого простою. Поки тривала боротьба за призначення пана Діденка керівником, робота кар’єру зупинилася. Лише в кінці березня Микола Ткач поновився на посаді через суд, і державне підприємство знову запрацювало.
За що ж власне редакція газети отримала судову повістку? З’ясовуючи конфліктну ситуацію, ми дізналися, що в її дестабілізації, зміні керівництва держпідприємства і організації сумнівних схем на кар’єрі, були зацікавлені конкретні приватні структури з числа фірм посередників. Працівники кар’єру розповіли і надали відповідні документи, що підтверджували роль конкретної людини, яка створювала перешкоди для роботи ДП «Нігинський кар’єр». Мова йде про власника ПП «Ваномет Металл» Романа Каца. Він і подав позов з вимогою спростувати інформацію опубліковану про нього.
У ході судового процесу ми надали суду відповідні документи і залучили свідків, аби продемонструвати джерела інформації, якими послуговувалися у написанні матеріалу і конкретно про роль Романа Каца. Документи і свідки обґрунтували нашу версію, згідно з якою Кац перешкоджав роботі нігинського кар’єру через свої зв’язки в Укрзалізниці. Справа в тому, що територіальні підрозділи залізниці надавали нічим не мотивовані преференції приватній структурі, чим завдавали збитки кар’єру. Документи і свідчення працівників відділу збуту засвідчили, що Укр-залізниця без вагомих на те причин затримувала вагони, замовлені кар’єром під завантаження продукцією. Так ось, вагони держпідприємства чомусь зупиняли на під’їзних станціях і ставили на акти затримки. В той же час, вагони ПП «Ваномета» Романа Каца без жодних проблем, затримок і поза чергою подавалися залізницею під завантаження. Більше того, як засвідчив у суді працівник відділу збуту, відбувалися абсолютно дивні речі з оформленням замовлень на вагони. Порожні вагони, за документами заявок залізниці, поступали на станцію Нігин, як замовлені ДП «Нігинський кар’єр». Але згодом, коли вони були вже навантажені продукцією, залізниця оформляла їх як замовлені... «Ванометом», що, на нашу думку, дуже схоже на банальну крадіжку.
Виходячи з логіки цих дій, імовірно, що «Ваномет» Романа Каца намагався перебрати на себе функції головного постачальника продукції підприємства, дуже вдало влаштувавшись у схему доставки від продавця до покупця «сахкаменю». «Нігинський кар’єр» не бажав ставати заручником посередників у питаннях доставки продукції, це і спричинило конфлікт.
Судячи з цих даних, які були надані суду, ми обґрунтували версію впливу Романа Каца на роботу держпідприємства через свої зв’язки в Укрзалізниці. Тим паче, що на суді працівники дали свідчення про те, що були присутніми на зборах у жовтні 2015 року на станції Нігин, де Роман Кац публічно заявляв, що має «входи в Укрзалізницю».
Суд врахував наші доводи і відмовив у задоволенні позову Каца. Зокрема, Хмельницький міськрайонний суд (головуюча суддя Вікторія Мороз) об’єктивно вивчив справу і виніс рішення, що «Подільські вісті» мали право озвучити та опублікувати позицію трудового колективу кар’єру і версію щодо згаданих проблем.
Опираючись на українське законодавство і європейську практику, служителі Феміди прийняли єдино правильне рішення на користь свободи слова і вільного поширення інформації та думок. Воно стало черговим доказом того, що нікому не варто перешкоджати роботі ЗМІ. Ми маємо право і зобов’язані говорити про наболілі проблеми сьогодення, не боятися з’ясовувати складні, конфліктні ситуації та називати речі своїми іменами.  
P.S. Сподіваємося, що всі порушені в публікаціях журналістів газети «Подільські вісті» питання про конфлікти на ДП «Нігинський кар’єр» отримають конкретну правову оцінку правоохоронними органами. До речі, поліцією уже розслідується кримінальна справа, до якої увійшли ряд протиправних фактів і організацій корупційних схем на ДП «Нігинський кар’єр», що призвели свого часу до збитковості роботи підприємства, накопичення боргів, вимивання оборотних коштів і втрати прибутків.