Презентація трилогії Володимира Шевченка про Устима Кармалюка.

У читальному залі Хмельницької обласної державної універсальної наукової бібліотеки відбулася презентація літературно-художнього видання члена Національних спілок письменників, журналістів та краєзнавців Володимира Шевченка «Вийся, вийся, хміль листатий» (Дюжина художніх оповідок про Устима Кармалюка) – останньої книги з авторської трилогії про подільського народного месника, «лицаря волі», який у першій третині ХІХ століття боровся проти кріпосництва та панської сваволі на теренах Поділля.

Чому їдучи до села, веломандрівники брали із собою зброю?

Зовсім звичний нині велосипед у кінці позаминулого століття важко приживався в Україні. Іноді «знайомство» з технічною новинкою закінчувалося досить болісно.

Це дружина Пантелеймона Куліша –  Олександра Михайлівна Білозерська (літературний псевдонім  Ганна Барвінок). 

 

Книги про малу батьківщину, село, селище чи місто, мені читати доводилося досить часто. Одні з них містять добротніший і повніший історичний матеріал, інші – бідніші на фактаж з минулого. Але звинувачувати авторів у лінощах чи непрофесійності може тільки той, хто сам не займався пошуком архівних матеріалів. Бо за лихоліття нашої історії збереглося їх не так вже й багато. Однак книга Ярослава Сумишина «Мультикультурне Поділля. Поселення Водички як віддзеркалення історії краю» відрізняється від краєзнавчої літератури, яку доводилося читати раніше.

Як чумаки чумаками стали.
Спочатку їх так і називали – «солениками». Потім вони стали «коломийцями». А ще пізніше прозвали їх і чумаками.