Хмельницький аеропорт останній раз прийняв пасажирський рейс ще далекого 2010-го року. З того часу летовище нагадує валізу без ручки: кинути — шкода, нести — важко. За цей час не один мільйон гривень виділила обласна рада своєму комунальному підприємству «Аеропорт Хмельницький», аби він зовсім не занепав, аби не розібрали на друзки приміщення. Так воно і стоїть, перетворюючись на пустку. Хоча нині з’явився проблиск у хмарах над аеропортом: на останній сесії депутати призначили нового директора підприємства. Віктор Гончар на початку 2000-х протягом чотирьох років уже очолював летовище. Тож після призначення він погодився розповісти, як аеропорт виходитиме зі скрути, які першочергові кроки треба зробити, щоб оживити летовище.
— Вікторе Івановичу, в якому стані сьогодні підприємство? Які першочергові кроки плануєте зробити, аби відновити повноцінну роботу аеропорту?
— А яка може бути ситуація, якщо летовище фактично не працювало останні шість років? Потрібно все відновлювати, а починати зі злітної смуги. На ній свого часу розпочали ремонт, який нагадує ямковий ремонт на звичайних дорогах. На частині смуги — потрібно вкладати асфальтобетон. Звісно, краще було б проводити інший тип ремонту — нарощування, коли поверх старої смуги накладається новий шар покриття. Але це дороге задоволення, адже тонна асфальтобетону коштує майже три тисячі гривень, а її ледь вистачає на десять квадратних метрів. Між іншим, площа смуги — майже чотирнадцять гектарів.
— Пам’ятається, що найбільша фракція нашої обласної ради, йдучи на вибори, обіцяла відновити роботу летовища. Маєте намір запитати в депутатів про передвиборні обіцянки?
— Добре, що нагадали. А потрібно буде говорити з усіма, якщо ми дійсно прагнемо відновити роботу наших повітряних воріт. Думаю, що до фінансування варто залучити всіх небайдужих, звернутися до влади Хмельницького, районів, меценатів, народних депутатів — усім миром узятися до роботи. Бо, до прикладу, яка ситуація у наших сусідів — на Буковині? Два нардепи від області Максим Бурбак і Микола Федорук виділили по 12 мільйонів гривень на аеропорт в Чернівцях, ще 24 мільйони надійшло з державного бюджету. Але це тому, що буковинці потрапили до відповідної державної програми. Нам треба йти тим самим шляхом.
— Вікторе Івановичу, ви згадали про сусідів. А чи буде конкурентоспроможним наше летовище, якщо практично всі обласні центри мають свої аеропорти? Чи не запізнюємося ми із «реанімацією» свого аеродрому?
— Уявіть розмір Чехії. З її населенням? Так ось, чехи експлуатують 74 аеродроми! 74, уявляєте? Так що конкуренції боятися не варто. Взагалі я, як і багато світових фахівців, вважаю, що наземний транспорт призначений для перевезення вантажів, а люди мають користуватися повітрям. Це ж не тільки безпечно — (за всі роки роботи Хмельницького аеропорту тут не було жодного смертельного випадку), а й корисно. Саме так — корисно для людей, які мають легеневі проблеми. Бо літак робить забір повітря на висоті, а воно — чисте, насичене озоном. Лікарі ж рекомендують астматикам побільше літати.
— Ви думаєте буде великий попит на авіарейси з і до Хмельницького?
— По-перше, сама наявність аеропорту підвищує інвестиційну привабливість регіону. Ви ж чудово розумієте, що для кожного серйозного інвестора логістика вкрай важлива: навіть прилетіти та подивитися на стан справ в області значно ефективніше, ніж діставатися до нас з Чернівців—Вінниці—Львова—Рівного. По-друге, в Європі навіть дуже маленькі міста іноді мають аеропорти та знаходять попит на їхні послуги. Все залежатиме від цін, а вони можуть бути цілком конкурентоспроможними на тлі залізничного або автобусного сполучення.
— Знаю, скажімо, з Варшави ледь не до будь-якого міста Європи можна на лоукості дістатися за 30-50 злотих. Тобто за 200-300 гривень. Якщо все буде гаразд, то куди, ви вважаєте, можна буде літати з Хмельницького?
— Найважливіше, що наш аеропорт ще фактично існує — він занесений у всі світові аеронавігаційні збірники. Проте, буде нелегко отримати сертифікат на злітну смугу після її реконструкції. Але повернуся до вашого запитання. Переконаний, що ми можемо відновити «турецькі рейси» — Стамбул й Анталія; а також — Варна, Кишинів, Вільнюс, Мінськ. Мінськ — це пересадка на Росію. А також Варшава, Краків — потужні хаби (простіше кажучи, вузлові аеропорти) для польотів Європою, або румунські Яси. Чули, що це місто теж стало хабом, який дозволяє пересісти на літаки, що полетять до Лондона, Парижа, Лісабону тощо. Євросоюз вклав в летовище Яс 57 мільйонів євро й це невелике містечко отримало чудовий аеропорт. Також, переконаний, ми можемо здійснювати ближньомагістральні рейси, скажімо, до Харкова та Києва.
— Перспективи дуже заманливі, але чи реальні?
— Спочатку дозвольте, користуючись нагодою, звернутися до народних депутатів від Хмельниччини, голів облдержадміністрації, обласної ради, міста Хмельницького, щоб вони усіляко підтримали ідею відродження нашого летовища. Головне, що ми не пройшли точку неповернення — відновити можна все і не так складно. Я ж ще пам’ятаю «переїзд» зі старого аеропорту, що на Пілотській був у Хмельницькому, в новий. Нічого страшного — на собі, на своїх плечах, переїхали. Нормально. Й зараз все можна зробити. Я хочу, щоб усі зрозуміли: перед нами відкрите вікно можливостей, і ми спроможні вдихнути життя в аеропорт. А це ж інвестиції та нові перспективи для розвитку нашого краю.
Gismeteo 
