Наше господарство, Товариство з обмеженою відповідальністю «Святець», має в обробітку п’ять тисяч гектарів землі. Забезпечуємо роботою 300 людей, у сезон — 400. А загалом у наших селах три тисячі жителів. Відповідно вся інфраструктура, інші питання життєдіяльності також здебільшого лягають на нашу відповідальність.

І ми з усім справляємося. Вчасно сіємо, збираємо врожай, господарюємо, як і належить на селі... Але ж нам, як і промисловим підприємствам, конче потрібні сучасні комбайни, трактори, необхідно постійно оновлювати іншу техніку. А де брати кошти, коли з кожної тисячі гектарів на рік повинні сплатити один мільйон гривень податків та зборів — тобто виходить п’ять мільйонів щорічно віддай!
Це якраз ті кошти, які могли б витратити на закупівлю сучасної техніки, для покращення ефективності роботи. Податки практично європейські. Але ж ми знаємо, що європейські сільгоспвиробники отримують величезні дотації на кожний гектар, для того, щоб забезпечувати відповідні якість та кількість. Наші ж прибутки, за які ми могли реально підняти свою конкурентноздатність, держава вилучає.
Такий стан речей ні до чого доброго не призведе. В українського села відбирають віру в завтрашній день, воно немає жодної перспективи на розвиток. Така політика згубна і її треба негайно змінювати.