Понад 220 тисяч родин Хмельниччини станом на кінець вересня потребують субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Нині таких нараховується вже близько 240 тисяч; а загалом на кінець року їх кількість може сягнути майже трьохсот тисяч сімей, зазначив заступник директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Микола Дідик. Уявляєте — триста тисяч родин! А знаєте, скільки всього їх налічується на Поділлі? 483 тисячі. Тобто майже дві третини подолян йдуть до держави із простягнутою рукою! Й це не їм має бути соромно за те, що фактично змушені жебрати, випрошувати гроші у влади. Це держава винна, що своєю здирницькою тарифною політикою перетворила більшість свого населення в субсидіантів. Лише влада, вигадавши непідйомні газові ціни, змусила людей перетворитися в залежний від бюджету електорат. А ще ж років п’ять тому підтримки потребувало лише десять відсотків населення, нині — більше половини.

Абсурдність дій влади у газових питаннях наприкінці літа вкотре проявилося наочно. Постановою № 534 від 23 серпня уряд «забрав» нараховані, але не використані за минулий опалювальний період кошти назад до бюджету. Знаєте, скільки це становить лише «газових грошей»? До бюджету повернулося 781 мільйон гривень, повідомила директор ТОВ «Хмельницькгаз збут» Олександра Панькевич. А якщо врахувати «електросубсидії» тощо, то набігає 940 мільйонів гривень, додав Микола Дідик. Тобто влада лише для Хмельниччини нараховувала зайвий мільярд субсидійних гривень (якщо врахувати, скільки люди марно спалили блакитного палива, намагаючись «вибрати» увесь обсяг нарахованих коштів, відчиняючи вікна та кватирки, ходячи по хаті у спідньому через спеку, то сума, можливо, й перевищила б цю сакральну цифру). Не складно уявити, що в межах України поверненню підлягає майже тридцять мільярдів. Оце так наповнили бюджет! Можна знову роздавати субсидії!
Усі ми після запровадження минулорічних газових тарифів знали, що у владі погані математики. Знали, що тариф порахували неправильно, використавши облудні дані (про це «ПВ» торік писали неодноразово). Але владці знову довели нам, що не вміють користуватися цифрами. Як можна було нарахувати зайвий мільярд лише одній області? Як так можна складати формули нарахування субсидій? Зрозуміло, що забрали-то нарахування згаданою постановою цілком логічно: переплатили — повернули, але нині це викличе багато непорозумінь…
Уявіть, ви знали, що у вас є нараховані субсидії, що десь ще лежать тисячі гривень для оплати комуналки. Аж раптом у черговій газовій платіжці — борги! Прес-конференція Олександри Панькевич і Миколи Дідика якраз і скликалась, аби діяти на випередження: пояснити населенню, звідки в частини з них несподівано, як Пилип із конопель, вистрибне заборгованість. Із 192 тисяч сімей, які отримували на Хмельниччині минулий опалювальний період субсидії, не використали їх 124 тисячі. В них кошти до бюджету й вилучать. Причому розрахунок буде доволі простий: забирають усе, що залишилося окрім 687,9 гривні — ціна ста кубів газу. Тобто, якщо протягом літа ви спожили більше ста кубометрів — матимите в чергових платіжках борги. Так що — не дивуйтеся. Це така математика в країні. Борги побачать у своїх платіжках сім відсотків субсидіантів, зазначила Олександра Панькевич. Це люди, які або мали борги на початок минулого опалювального сезону, або ті, що споживали більше, ніж встановлений соціальний норматив, або громадяни, що спожили, як вже зазначалося, більше «літньої норми».
Нарахувати гроші, а потім забрати невикористане. Запитання: така політика сприяє заощадженню? У вас виникне бажання економно ставитися до ресурсу, якщо все неспалене повернеться до бюджету? Чи українська душа розчахнеться та споживатиме все до останнього куба?
Цьогоріч у механізмі надання субсидій практично нічого не змінюється, тільки кількість людей, які з простягнутою рукою йдуть до держави, збільшиться раза в півтора. Що, знову нарахують зайвий мільярд? А потім відбиратимуть? Чи люди взагалі включать котли на максимум, аби спожите все до останнього куба?
Порадимо так не робити, бо ж не зовсім дурні сидять у владних кабінетах. Те, що рахувати не вміють, не означає, що геть позбавлені логіки. Можливо, врешті-решт урядовці запровадять монетизацію пільг, а тоді заощаджене перетвориться на реальні гроші. Сподіваймося на їхній розум, а наразі майже п’ятнадцяти тисячам подільських родин треба готувати гроші. Бо ж після усіх нарахувань-забирань субсидій саме стільки несподівано в нас утворилося боржників.