Гуркіт дашка, що обвалився над під’їздом будинку на вулиці Курчатова, що в Хмельницькому, нікого не розбудив. Бо руйнування відбулося серед білого дня, близько 17-ої години, коли дітлахи та частина дорослих поверталися додому. А бетонний дашок-то нівроку — десь 2х3 метри. Уявляєте, не дай Боже, якби хтось заходив до будинку під час обвалу. Це ж з півтони ваги, не враховуючи двох V-подібних опор, теж, до речі, бетонних, вагою з сотню кілограмів кожна. Наслідки дашкопаду могли бути катастрофічними, але пощастило — пошкоджені лише східці та лавочка, яку «змайстрував» один із кандидатів на депутатство під час чергового виборчого марафону.

Чому ж сталася аварія? У жеку № 1 поінформували, що причиною, як вважається, стало падіння льоду на дашок під час відлиги, а стара конструкція – будинку вже більше сорока років — не витримала. Можна лише припустити, якого розміру була та буруля, якщо спромоглася кількацентнерну конструкцію знищити! І ця аварія нагадала про проблему самообслуговування мешканцями своїх будинків, тобто створення ОСББ. Чи спроможні люди самотужки дати лад своїм будинкам?
На жеки традиційно багато нарікань. Але чи об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) можуть стати їм альтернативою? Здатні фінансово  вижити — особливо, якщо вести мову про старі будинки? «Це ж скільки б нам коштувало прибрати все, якби ми послухалися влади та утворили теє ОСББ, — міркує одна з мешканок будинку. — Порахуймо: найняти машину, вантажників, а ще, мабуть, якийсь кран, аби затягти той бетон до кузова. А скільки коштує відновлення піддашшя? Шалені гроші — ми б цього не потягнули». Й, якщо бути відвертими, то вона цілком має рацію. Ліквідація наслідків дашкопаду та відновлення конструкцій коштуватиме тисячі (якщо не десятки тисяч) гривень. На тлі комірного, що сплачують жителі, — шалена сума.
Плату за житло в цьому будинку порахувати не важко: на під’їзді, який «позбувся» піддашшя, якраз висить об’ява комунпідприємства «Південно-Західні тепломережі» із квадратурою квартир та розмірами сплати за тепло. Врахувавши загальну площу помешкань та кварт-
плату — близько 1,3-1,4 гривні за метр, виходить, що будинок щомісячно сплачує жеку № 1 близько п’яти—шести тисяч. І це у випадку, якщо немає пільговиків, а всі інші жителі — сумлінні платники. Тобто навіть місячного платежу цілого будинку за квадратні метри навряд чи вистачило б, аби ліквідувати наслідки цієї аварії. Тепер уявімо, що було б при самофінансуванні будинку за умови створення ОСББ.
Отже, як ми вже порахували, жителі щомісячно віддають близько п’яти тисяч за помешкання. На ці гроші потрібно було б утримувати управителя ОСББ, якогось стороннього бухгалтера, а ще платити за послуги водопровіднику, електрику, прибиральникам. Вистачає, як ви вважаєте? І нехай не на повну ставку їх усіх брати, вистачить? А ще на тлі того, що держава в процесі затвердження мінімальної зарплатні на рівні 3200 гривень. А плюс податки з зарплатні. Не знаю бухгалтерських нюансів цих розрахунків, але очевидно, що грошей на утримання обслуговуючого та технічного апарату ОСББ жодним чином не вистачає. Що робити: збільшувати квартплату в півтора-два рази, як це насправді і є в більшості ОСББ? А це нереально — жителі на це не погодяться, бо розповідали, як виступали проти встановлення будинкового лічильника газу, лякаючись, що платежі зростуть на кілька гривень. У випадку з комірним цей ріст вимірюватиметься вже десятками гривень.
І це ми лише згадали комунальні послуги, що лежать на поверхні, — вода, електрика, прибирання. А є ж ще купа необхідних робіт, які малопомітні, але хоч якось виконуються жеком: обслуговування внутрішньобудинкових мереж, димовентеляційних каналів; прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівлі; обслуговування та енергопостачання ліфтів; поточний ремонт конструктивних елементів; освітлення місць загального користування; дератизація; дезінсекція тощо. ОСББ ж теж має їх надавати, а це додаткові кошти. Як не крути, а для абсолютної більшості будинків це непідйомні суми (про це «ПВ» докладніше писали 2 серпня, № 85, «Перетворення в ОСББ. Мертвонароджена ідея?»).
Мешканці не готові платити за «волю» від жеків у рази більше, тому Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» так  і залишається на папері. Його реалізація не те що загальмувала, а забуксувала та загрузла намертво в житлових нетрях наших міст. Бо, як справедливо зазначила згадана мешканка, якби держава зробила капітальний ремонт будинку, то тоді могла б іти мова про взяття його на баланс жителями. Але це  фантастика: де містам Хмельниччини взяти гроші, аби відремонтувати, ще й капітально, тисячі споруд? Тому й далі якось житимемо зі звичними жеками. Бо в нас усе останнім часом якось та буде.

P. S. Минає вже другий тиждень, перший сніг зійшов, а наступний — випав, бетонні ж конструкції так і стирчать  біля під’їзду. Чому про це згадали? Бо, як не парадоксально, дашок впав у тому ж будинку, про який «ПВ» нещодавно писали (див. № 114 від 11 жовтня, «Комунальний «фігвам»). Очевидно, якщо комунальникам, не буде ліньки, то простіше буде перетягнути бетонні розвалюхи на десяток метрів убік. Таким чином парковка зникне. Все одно дашок та опори без діла валяються, — а так буде ж подвійна користь.