Хмельницький вже традиційно славиться базарами. То, зрозуміло, що на всі зміни в економіці країни першим у Хмельницькому реагує саме базар. Адже він, як збільшувальне скло, дає миттєву оцінку будь-яким змінам в державі, виносить справжній вердикт реформам.

У підприємців, які роками під снігом, дощем, пронизливим вітром та спекою торгують на промисловому базарі в обласному центрі ми поцікавились про таке: чи стало краще працювати; як вони ставляться до того, що зріс розмір мінімальної зарплати; чи відчуває малий бізнес допомогу з боку держави; чи можуть вони назвати хоч одного олігарха, котрого уряд змусив чесно поділитись з народом своїми надприбутками?
Леонід —12 років торгує на ринку на Старокостянтинівському шосе:
— Все погіршилось, ціни піднялись на все, оренда зросла на тридцять відсотків, подорожчали комунальні послуги, люди зневірилися, змін — немає, система залишилась та ж сама. Допомоги не чекаємо, все тільки чавлять і чавлять, і думають, як би цей народ ще більше обдерти! Весь час «піаряться» від виборів до виборів, до простих смертних діла немає. Багатії, які в черговий раз прийшли до влади, не розуміють проблем решти людей, а з тих пір, як оголосили про новий рівень зарплат, покупців стало значно менше. Чесні олігархи? — та не смішіть! Все йде тільки до гіршого…
Євгенія — на ринку 8 років:
— Зараз тільки січень, тому важко сказати чи стали люди багатшими від нового рівня зарплат. У порівнянні з минулими роками продажі у мене не змінилися, торгую недорогим товаром для будівництва. Попит є, а ось у сусідів справи йдуть важче. Держава нам не допомагає, але, як на мене, і не заважає.
Якби мала більшу торговельну площу, то взяла б на допомогу працівника і платила б йому мінімальну зарплату. Та «розігнатися» ніде, оренда в новому торговельному комплексі — захмарна. Тому цей кіоск — те, що можу собі дозволити, але на хліб з маслом вистачає.
На весну традиційно очікуємо перевірки з боку податкової, якщо будуть дуже «душити» — закриюся. Чи платять олігархи чесно податки, як ми? Дуже сумніваюся.
Анатолій — на ринку 12 років:
— З тих пір, як оголосили про зростання «мінімалки», кількість покупців зменшилася вдвічі. Та головна проблема — долар! Коли був по вісім гривень, ми працювали стабільно. А коли підскочив — торгівля почала валитися, адже саме до нього прив’язана ціна більшості товарів. Вчора на закупівельній фірмі за металевий кутник я заплатив двадцять п’ять гривень, а він був дев’ять. Метал серйозно додав у ціні, тому всім необхідно пережити цю війну. На базарі торгують самі власники, бо дозволити собі найманого працівника майже ніхто не може. Скажу більше, я тут лише тому, що вже давно маю постійних клієнтів. Почати бізнес з нуля нині майже неможливо. А, якщо кредит, то можна втратити і житло, і інше майно. Початок нової справи сьогодні — це приречення на поразку.
Бувають такі дні, що виторгу немає зовсім, нехай би прем’єр разом з чиновниками постояв місяць на морозі, сплатив податки, оренду, закупив новий товар і подивився, чи залишаться гроші на мінімальну зарплату.
За повідомленнями центральних ЗМІ, за кінець грудня минулого і січень 2017 року в Україні припинили свою діяльність 200 тисяч приватних підприємців. Сумнівно, що держава зможе створити стільки робочих місць.