Курси валют

Ще наприкінці грудня минулого року місцеві ЗМІ поширили інформацію про результати фінансово-господарської перевірки Плужненського професійного аграрного ліцею. Ревізори управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області знайшли у навчальному закладі порушень на загальну суму понад мільйон гривень. Нас неабияк зацікавила ця історія, і ми вирішили  детальніше розібратися в ній. Тема виявилася захоплюючою і надзвичайно цікавою.

Незручні запитання ревізорів
Матеріали ревізії – конкретне і серйозне чтиво. Хмельницькі аудитори описали доволі багато фактів порушень, але ми детальніше зупинимося на найбільш значних  епізодах, які з точки зору фінансової і «дисциплінарної» відповідальності є найбільш вагомими. Оскільки мова про Ізяславщину, першою обговоримо проблему лісу.
Плужненський ліцей має у розпорядженні чимало лісових ресурсів. У 2015 році на території лісового господарства навчального закладу проводилася рубка лісу. Хмельницькі ревізори встановили, що в подальшому ліцей продавав деревину за заниженими цінами. Для порівняння звірилися з ціновою політикою Ізяславського лісгоспу. Порахували і виявилося, що завдяки «демпінгу» ліцей недоотримав близько 120 тисяч гривень. Далі більше. ПП «Авантаж-СП», яке купувало ліс у навчального закладу, начебто замовляло валку лісу у ФОП Якубець на загальну суму 415 тисяч гривень. Однак ревізори встановили, що ФОП Якубець ці роботи не виконував. З цього висновок: ліцей рубав ліс самотужки, витрачаючи на це кошти, але вони не відображені документально. Отже, навчальний заклад, собі ж у збиток, на догоду приватній фірмі виконав роботи, які не вказав у загальному прайсі.
Другий приклад виявлених порушень ще цікавіший. Плужненський ліцей у 2015-2016 роках замовляв у ТОВ «Будінжиніринг» послуги юридичного супроводу виготовлення та погодження документів на будівлі і землю ліцею. Загальна ціна питання – майже 500 тисяч гривень. Що ж «непристойного» знайшли аудитори у цьому епізоді? По-перше, постало питання доцільності виготовлення документів на ряд будівель ліцею, які підлягають списанню. По-друге, навчальний заклад, за підрахунками аудиторів, солідно переплатив ТОВ «Будінжиніринг» за послуги. Привертає увагу і те, що фірма залучала до виконання замовлення субпідрядника – приватного «землеміра», в якому, за цікавим збігом обставин, через кілька місяців після виконання робіт анулювали ліцензію. По-третє, механізм взаємодії ліцею і приватної структури залишає низку запитань (до цього ми повернемося пізніше). Врешті, кінцева ситуація з виготовленням документації така: фірма отримала кошти за виконання робіт, але папери ліцею досі не погоджені.
Результати перевірки цілком зрозумілі, але ми вирішили вислухати точку зору керівництва Плужненського ліцею, якому висунули доволі серйозні претензії.
Не все так страшно, як написано
До нашого спілкування з директором ліцею Михайлом Лісовським, він уже встиг направити до Держаудитслужби заперечення на матеріали ревізії. У Михайла Івановича дещо інша точка зору на ситуацію.
Стосовно «лісової тематики», директор теж наводить  аргументи, які, на його думку, цілковито спростовують висновки ревізорів. По-перше, на території лісового господарства ліцею проводяться лише санітарні рубки, і ціна «санітарного» лісу значно нижча. По-друге, частина зрізаного і реалізованого лісу – деревина, яка постраждала внаслідок пожежі, і її ціна теж не може дорівнювати вартості ділового лісу. По-третє, вважає директор, аудитори не врахували загальне співвідношення якості лісу (технологічного і «на дрова»), який продавав ліцей. До того ж, ліцей реалізує лісоматеріали без урахування НДС, що теж впливає на вартість. За сукупністю цих фактів, Михайло Іванович переконаний:немає підстав стверджувати, що ліцей недоотримав  кошти чи зазнав збитків. Директор зазначив і те, що власними силами заклад не проводив роботи з валки лісу.
Тепер щодо документації на землю і будівлі та співпрацю з ТОВ «Будінжиніринг». Ліцей вже отримав усі необхідні папери, виконавець зробив замовлену документацію. Затримка виникла з погодженням паперів, оскільки затягнулася процедура їх розгляду різними інстанціями й установами. Необхідність виготовлення технічних паспортів на будівлі, які підлягають списанню, директор пояснив вимогою Міністерства освіти. Навіть для списання технічно непридатних конструкцій, навчальному закладу потрібно мати на них документи. Без папірця, як відомо, – нікуди.
Замовлення послуг саме у ТОВ «Будінжиніринг» Михайло Лісовський пояснив тим, що Ізяславське БТІ не мало змоги виконати необхідний обсяг робіт (будівлі і землі ліцею розташовані на території трьох населених пунктів, це сотні гектарів землі і десятки будівель). Оскільки місцеве БТІ не змогло виконати замовлення, директор звернувся до приватної структури, яку йому порекомендували.

Висновки
Матеріали ревізії вже направлені до прокуратури області, від неї і буде залежати, який фінал матиме ця історія. Зі свого боку, ми, вивчивши документи і почувши різні точки зору, можемо теж зробити певні суб’єктивні висновки.
Історія з рубкою лісу —    цілковите поле відповідальності директора ліцею. Кількість, якість, ціна деревини, умови її валки — серйозне питання для детального вивчення. Правоохоронці, на совісті яких зараз доля цієї теми, повинні чітко з’ясувати всі параметри рівняння і надати вичерпні відповіді.
А от з документами на землю і будівлі ліцею не все так просто. Недарма ми звертали увагу на механізм взаємодії ліцею і приватної фірми. Ключове питання: звідки «матеріалізувався» «Будінжиніринг», чому, за яких обставин і як оформлена співпраця саме  з цією конторою? Початкова логіка дій директора зрозуміла — йому потрібно виготовити документацію на господарство, яким відає, і тому йде до місцевого БТІ. Там послуги не надають. Що далі? Директор Лісовський радиться з керівництвом,   себто обласним департаментом освіти. Там йому на пальцях показують, куди потрібно зайти і до кого звернутися. З упевненістю можемо сказати, що Михайло Лісовський може «щиро подякувати» державним мужам з департаменту освіти ОДА, які підштовхнули його до цієї авантюри.
Фактично маємо ситуацію, коли бюджетна установа взаємодіє з приватною компанією на незрозумілих підставах. Не було проведено ні тендеру, ні примітивного кастингу, аби визначити «найрозумніші і найпривабливіші» компанії. Договір підписували на основі тези: «ти мене знаєш, а я знаю тебе». Був би тендер чи оформлене належним чином замовлення — питань виникло б значно менше. Але не було б і «теми». Чому саме «Буд-  інжиніринг»? Бо вони найкрутіші і найуспішніші? У сфері використання державних фінансів це — не аргумент. Адже директор замовляв документи не на свій город чи хату.
У цьому випадку ми схильні вважати, що директора ліцею використали як інструмент. Це суто суб’єктивна оцінка ситуації. Департамент освіти підказав «правильну фірму», в якої потрібно було замовити послуги. Суть  проблеми, як ніхто інший, можуть зрозуміти керівники різних бюджетних установ. Начальство доводить до відома керівника чітке завдання, де потрібно «отоварюватися». Якщо раптом щось йде не так, крайнім залишається керівник підприємства.
Схоже, «Будінжиніринг» — теж не зовсім проста фірма. Спробуйте хоча б знайти її за місцем реєстрації. Директор підприємства Василь Телемко має надзвичайно цікавих бізнес-партнерів. Одна з київських фірм, зареєстрованих на пана Телемка, має  ще одного вельми поважного співзасновника — хмельничанина. За нашою інформацією,  цей громадянин З. є близьким родичем пана А. М. З., який раніше плідно трудився у відділі по боротьбі з економічною злочинністю  СБУ в Хмельницькій області.
Зважаючи на це, можна припустити, що автори «плужненського сценарію» абсолютно не переймаються наслідками своєї діяльності. Сподіваємося, прокуратура, яка займається справою,   раптово не втратить «апетит» до неї і остаточно розставить усі крапки над «і».