Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року з 1 січня 2017 року затверджено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600 гривень, мінімальну заробітну плату в місячному розмірі – 3200 гривень, у погодинному розмірі – 19,34 гривні.
Про механізм підвищення та виплати мінімальної заробітної плати нашій газеті розповідає заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятості та інших нормативних актів управління Держпраці у Хмельницькій області Віталій РОЗДОРОЖНИЙ:
— Віталію Олександровичу, насамперед дамо визначення, що ж таке мінімальна заробітна плата?
— Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі – нині вона становить 3200 гривень.
— Які виплати, Віталію Олександровичу, не враховуються при обчисленні розміру мінімальної заробітної плати?
— При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, оплата за роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Не можуть враховуватися також виплати за невідпрацьований робочий час (оплата часу відпустки, компенсація за невикористану щорічну відпустку, допомоги по соціальному страхуванню, матеріальні допомоги на оздоровлення та на розв’язання соціально-побутових проблем тощо).
— Якщо ж нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за встановлений розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень), що повинен зробити роботодавець?
— Роботодавець зобов’язаний привести доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу (неповний робочий день або неповний робочий тиждень), а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці (робочого часу).
— Віталію Олександровичу, важливо: чи застосовується нинішній розмір мінімальної зарплати (3200 гривень) як розрахункова величина для визначення посадових окладів?
— Відповідно до вимог статті 96 КЗпП України, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (з 1 січня 2017 року – 1600 гривень). Вказаний розмір є мінімальним розміром основної заробітної плати і діє впродовж 2017 року. Мінімальна заробітна плата (3200 гривень) після набрання чинності з 1 січня 2017 року цього Закону, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат не застосовується. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
— Чи може підвищення розміру мінімальної зарплати якось впливати на тривалість робочого дня? Приміром, роботодавець, з метою економії, захоче офіційно укладати угоди про неповний робочий день...
— За угодою між сторонами трудового договору (працівником і роботодавцем) неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом. Якщо ж одна сторона трудового договору не погоджується на встановлення неповного робочого часу в період дії трудового договору, режим неповної тривалості робочого часу не може запроваджуватись. Роботодавець зобов’язаний встановити неповну тривалість робочого часу лише на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.
Наголошую: законодавче підвищення мінімальної заробітної плати не є підставою для встановлення неповної тривалості робочого часу працівнику. Умови про режим роботи працівника (час початку та закінчення робочого дня, тривалість перерви, вихідні дні) повинні обов’язково зазначатися у тексті трудового договору.
— Які ж міри покарання застосовуються до порушників законодавства?
— За порушення законодавства про працю винні особи притягаються до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 КУпАП (штраф – від 510 до 1700 гривень). За повторне протягом року вчинення порушення, або якщо протиправне діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, штраф накладається у розмірі від 1700 до 5100 гривень.
Загалом же, відповідно до вимог статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу:
у разі оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (96000 гривень), за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (32000 гривень), за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
— Дякую, Віталію Олександровичу, за розмову.
Gismeteo 
