Чий газ ми споживаємо? Український? Російський? Європейський? Азійський? Навіть фахівці не здатні дати на це чітку відповідь, бо до нашої труби надходить суміш російського, казахського, туркменського (Москва викупила блакитне паливо цих країн) газу. А також — «свіжий» з вітчизняних свердловин та «настояний» із газових сховищ, що активно використовуються в зимовий період. Тому й не зрозуміло, кому дорікати на його якість. Хоча тут ще є величезне питання: може, це в нас стандарти «неякісні», а не газ? Справа в тому, що ГОСТ 5542 регламентує мінімальну калорійність блакитного палива на рівні 7,6 тисячі кілокалорії на метр кубічний, поінформували в ПАТ «Хмельницькгаз». А от у Європі, каже голова Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України Віталій Олуйко, використовують переважно очищений газ, теплота згоряння якого встановлена на рівні 9,8-13 тисяч кілокалорій. Різницю відчуваєте? Кожен може порахувати, наскільки калорійніший газ споживають у цивілізованих країнах, якщо відштовхуватися від цифр, наведених фахівцями. А ми говоримо якість газу, якість газу…                 

Аби припинити спекуляції довкола теми постачання блакитного палива, яке не відповідає українським стандартам, ПАТ «Хмельницькгаз» зорганізував журналістів та відвіз їх «у поле» — до трубопроводів, на яких проводять конт-рольні заміри параметрів газу. До речі, у Красилівському лінійно-випробувальному управлінні магістральних газопроводів ПАТ «Укртрансгаз» нам нагадали про цікавий факт. До 1974 року блакитне паливо «текло» у зворотному напрямку: з наших західних родовищ ми забезпечували Москву газом, опалювали-обігрівали-годували Кремль. Радянський Союз майже вщент «використав» Україну, спустошивши її запаси, й тепер ми залежні від імпортної газової голки.
Як би там не було, заміри в Красилові показали, що теплота згоряння в магістральній трубі — 8204 кілокалорії на метр кубічний. На газорозподільному пункті в Голоскові (Летичівський район) — 8195, у Копачівці (Деражнянський район) — 8145 кілокалорій. Тобто газ належної якості, якщо зважати на вітчизняний ГОСТ. Й «розбадяжити», як вважає частина громадян, його неможливо, бо газотранспортна система — герметична, переконують фахівці. Уявіть собі, до прикладу, як ви будете «вдувати» у магістраль повітря, якщо тиск у трубі близько сорока атмосфер. Відповідно, скаржачись на газ, варто задуматися, що це в нас стандарти занизькі, а не розбавлений газ у трубопроводах. Крім того, коментує ситуацію технічний директор ПАТ «Хмельницькгаз» Олександр Лоб: «Якщо довше звичайного закипає вода на плиті чи газ змінює колір, то у більшості випадків це пов’язано з технічним станом самих газових приладів. Адже значна частина газового обладнання експлуатується понад десятки років зверх терміну експлуатації. Крім того, неповне згоряння газу відбувається і через самовільне втручання самих споживачів у роботу газового обладнання, несправність димовентиляційної системи, відсутність постійного припливу повітря».
Найпростіший приклад: у вас сучасний німецький газовий котел, розрахований на німецьку якість блакитного палива. Як він буде працювати, якщо через нього ганяти неочищений газ? Так само як «Мерседес», якщо в нього залити бензин А-92 замість А-98… Тому теплота згоряння — доволі важливий показник, у тому числі з точки зору оплати. Навіть проведені заміри показали, що у Голоскові газ «енергетичніший», ніж у Копачівці. А чому люди сплачують за нього однаково? Віталій Олуйко поінформував, що ця проблема почала розв’язуватися. Влада вже зобов’язала облгази інформувати споживачів про калорійність ресурсу. Поки що довідково. Платіжки за лютий вже міститимуть інформацію про енергетичну цінність газу, зазначив комерційний директор ПАТ «Хмельницькгаз» Віталій Рейда. Але автоматично виникає питання: чи не призведе це до здорожчання?
Справді, за стандартами ми маємо отримувати газ калорійністю 7,6 тисячі. В реальності маємо — 8,2 тисячі кілокалорії на кубометр. Чим не привід для держави зробити його пропорційно дорожчим — «всього» на вісім відсотків. Учасники прес-конференції, яку провели за підсумками поїздки, не змогли відповісти на це питання — воно залежить від всеблагої волі Києва, проте звернули увагу на набагато важливіший момент. На тлі нього «ціна за калорії» видасться дрібничкою. Пам’ятаєте, нинішні божевільні ціни на газ діють лише до 31 березня? Незабаром нас чекає нова ціна. Й не виключено, що позбавлені здорового глузду владці її ще піднімуть. Чому?
Інтернет рясніє повідомленнями про домовленості з МВФ, що передбачають підтримувати ціну блакитного палива на рівні світової. Долар за рік зріс, газ також дещо подорожчав, тому, якщо вірити про домовленості та намір влади їх виконувати, нас очікує чергове зростання. В мережі говорять навіть про сорокавідсоткове підвищення! Уявляєте?! Моя колега бідкається: незважаючи на субсидію, повинна сплатити за січень понад дві тисячі гривень. Більше половини заробленого вона має віддати лише за газ! Владо, ти збожеволіла? Ти розумієш, що своїми тарифами доводиш людей до відчаю?
А тепер знову поглянемо на нинішні тарифи. Торік ціну на газ внутрішнього видобування штучно підняли з 1590 гривень за тисячу кубів утричі. Чому? Бо такі світові ціни кажуть. Україна нині майже на дві третини забезпечує свої потреби вітчизняним газом: приблизно з тридцяти мільярдів необхідного близько двадцяти видобуваємо в себе! То до чого нам світові ціни?  Закуповуймо молоко в населення за світовими цінами! Хто за? Або картоплю в громадян централізовано купляти за європейськими розцінками. Ви не проти? Бо чомусь паливо, яке виходить у нас з-під ніг, прирівняли до вартості на якомусь загадковому «німецькому хабі». Ще й ціну за транспортування додали: у тариф закладено, мовляв, ми газ прокачали не з рідного родовища чи сховища, а через пів-Європи. Здирництво та корупційні схеми в чистому вигляді. А ми за це платимо.
«ПВ» неодноразово писали про знущання над українцями у сфері газового тарифотворення, про грабунок громадян через тарифи на газ та тепло. Але, згадавши «німецький хаб», цього разу доречно не забути про «Роттердам +»: блокада донбаського вугільного напрямку — чудовий інформаційний привід поговорити про грабунок і в царині електропостачання. Пам’ятаєте, майже одночасно з «хабом» вистрибнув, як Пилип із конопель, і «Роттердам». Нібито в ціну на електрику ми закладаємо ціну на вугілля, яка склалася в Європі! Тим часом його купували в сепаратистів за ціною, самі розумієте, значно нижчою.
Блокада дозволила знову привернути увагу до владно-олігархічних схем пограбування народу. Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, наразі голосно відмовляється від «Роттердаму +». Інформаційний галас, що вчинився довкола оборудок з вугіллям, підживлений перекриттям рейок, навіть примусив комісіянтів  15 лютого опублікувати лист-спростування. В ньому йдеться, що нинішні граничні ціни на вугілля — 1730 гривень за тонну значно нижчі, ніж ті, що зараз у Європі — 2500. Так, здешевлення гривні та подорожчання вугілля нині зробило нашу граничну ціну нижчою за світову. Але був же «Роттердам +»? Маємо ж 1730 гривень, які штучно увігнані в тариф? Переплачуємо ж за електрику, бо олігархату це вигідно?
Як кажуть фахівці, собівартість вугілля на донецьких шахтах — 600 гривень. А весь ланцюг від копалень до теплової генерації належить одному відомому олігарху. Якщо порахувати, що на тонні можна класти тисячу гривень у кишеню, а вугілля наші теплостанції споживають мільйони, навіть десятки мільйонів тонн, то матимемо мільярди гривень. Мільярди, які перекочують з кишень споживачів електроенергії до гаманців владно-олігархічного клану.
Злочинні тарифи на енергоресурси в країні треба терміново переглядати, бо відвертий грабунок не може тривати нескінченно.