Часи, коли більшість тарифів на комунальні послуги встановлювала міська влада, згадують ледь як не благословенні. Завжди можна було завітати до чиновників та спитати: а звідки та чи інша цифра? Чому вода подорожчала саме на стільки? Яке економічне обґрунтування зростання вартості теплопостачання? Нині ж тарифи переважно встановлюють у столиці — їм там з київських пагорбів, мовляв, видніше. Як їм це видно, — бачимо зі своїх платіжок за комунальні послуги. У РФ Держдуму за прийняття безглуздих законів називають «оскаженілим принтером»; у нас же своя «скажена комісія» — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Її божевільні тарифи на газ та електрику, що грають на руку владним олігархам, доводять громадян до відчаю. Ми ж змушені платити більше не тільки за тепло й електропостачання, а й за усі інші послуги, бо вони «зав’язані» на електриці.
До того ж, мінімальна зарплатня зросла удвічі — теж чинник для підвищення тарифів. Тому, коли пішли чутки про зростання вартості квартплати в Хмельницькому, «Подільські вісті» вирішили звернутися до начальника управління житлово-комунального господарства міськради Василя НОВАЧКА, аби він про це розповів докладніше. Заразом поцікавилися, чи переходять наші будинки на самоуправління, чи створюються нові ОСББ?

— Василю Пилиповичу, розрахунки нових жеківських тарифів вже готові?
— Це не нові тарифи, а відкориговані старі.
— А є велика різниця? Квартплата ж зростає у розмірі?
— Є різниця, і вона суттєва. Нові тарифи, до прикладу, встановили в Черкасах наприкінці січня, і середня вартість квадратного метра в будинках з ліфтом становить 4,67 гривні. В середині минулого року також нові тарифи запрацювали у Вінниці та Житомирі, там вони становлять 3,13 та 3,21 гривні за метр. До речі, житомиряни хочуть зараз їх знову переглянути, так що там очікується подальше зростання. А ми саме коригуємо тарифи лише на дві складові — зростання вартості електроенергії та мінімальної зарплатні. Усі інші складові, які закладені в ціну, ми не переглядали.
— І великий вплив цих складових на тариф?
— Я можу пояснити на прикладі жеку-1, який до недавнього часу очолював. Торік щомісячні доходи експлуатаційної контори становили 650 тисяч гривень; з них 350 тисяч ішли на заробітну плату, а 150 тисяч — на електроенергію. Суттєва частка, чи не так? Половина персоналу ж — це двірники, які працюють на мінімальній ставці. А взагалі лише приблизно двадцять відсотків персоналу мали зарплатню вищу за нинішній мінімум у 3200 гривень. Тобто, абсолютній більшості працівників необхідно підвищити зарплатню. Крім того, коли затверджувався нині діючий тариф на обслуговування будинків у 2013 році, вартість електроенергії становила 36 копійок. Нині нам вона обходиться 1,69 гривні. Як вам таке зростання?
— Знаю, що Нацкомісія, яка затверджує ціну електроенергії, перейшла межі добра та зла, тому говоритимемо про наші хмельницькі ціни. На скільки зросте квартплата для містян?
— В середньому для громадян, які живуть у будинках з ліфтом, підвищення відбудеться вже з березня у півтора раза — до двох гривень. Без ліфта — в середньому на третину до 1,49 гривні за квадратний метр. І, підкреслюю, цей тариф дуже низький і не покриває собівартості послуг. Погляньте на цифри з інших міст, які я навів. Торік міський бюджет був змушений дотувати жеки на суму 6.4 мільйона гривень.
— Але ж коштів у бюджеті міста стало значно більше...
— Так, коштів більше, але на місто «навісили» й чимало додаткових видатків. Це — профтехосвіта, й зарплатня молодшому технічному персоналу, відшкодування різниці в тарифах, відшкодування за пільговиків. Хоч грошей і більше, але й кількість «несподіваних» витрат значно зросла. Тому тарифи потрібно буде переглядати, а не коригувати, як зараз. Щоправда вже, думаю, наступного року. Міський голова Олександр Симчишин провів зустріч з комунальниками, де обговорили всі проблеми, та вирішив, що цього року підтримає містян за рахунок коштів бюджету. Хоча, мені здається, потрібно переходити до реальних цін за квадратні метри, як в сусідніх областях. Скажімо, мешканці ж одноповерхових будинків якось експлуатують своє обійстя без бюджетної підтримки. Ми їх ставимо не в рівні умови порівняно з жителями багатоповерхівок. Так що вважайте мене в тарифному питанні поганим слідчим, а міського голову — хорошим. Більше цьогоріч, думаю, переглядати квартплату не будемо.
— Ви сказали про самостійне утримання будинків. Відразу згадався запланований столичними законотворцями перехід на об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Є прогрес у цьому питанні, особливо з врахуванням підвищення тарифів?
— Знову скажу із власного досвіду. За минулий рік лише один будинок з двох сотень, які обслуговує жек-1, створив ОСББ — у провулку Північному. Та й то лише завдяки програмі утеплення багатоповерхових будинків, яка прийнята нашою міською радою. Умови програми для ОСББ значно кращі — сімдесят відсотків коштів дає бюджет, інше — мешканці будинку. В іншому випадку — жеківському, умови — п’ятдесят на п’ятдесят.
— Столиця «наказала» створювати ОСББ і відмовлятися від жеків, мовляв, радянська система. Але якщо люди не створюють об’єднання, то як усе відбуватиметься?
— Про остаточний механізм ще зарано говорити, але якісь намітки окреслити можна. Буде оголошений конкурс, в якому всі охочі можуть взяти участь, на обслуговування будинків. Нехай з’являться приватні компанії, що візьмуть на себе цей обов’язок. Але ж їх немає. Наголошую, немає бізнесменів, які мають бажання зайнятися цією справою. Де будинки нові, там люди вже постворювали ОСББ та господарюють. А хто захоче брати на обслуговування старі будинки, яких у місті абсолютна більшість? Отож бо. Ми й хотіли б, аби була конкуренція на ринку жкг-послуг, але наразі її немає. Тому жеки, але вже як управляючі компаній, і надалі надаватимуть послуги. Але підкреслю, кому ці послуги не подобаються (якщо вони здаються неякісними), то люди мають повне право, законодавчо затверджене, відмовитися від експлуатаційних контор та самим господарювати. Але ж не хочуть. І не переконаний, що збільшення тарифів їх на це спонукатиме.