Мешканці нашого міста та і всі подоляни (у всякому разі, ми в цьому впевнені) вважають Хмельницький одним з найбільш європейських, найкращих обласних центрів. Конкурентноздатність міста вже й нині, а в недалекому майбутньому тим паче, залежить від його інфраструктури, транспортних комунікацій і найсучаснішого, без чого не обійтися, — авіасполучення. Авіатранспорт є практичною складовою інвестиційного клімату, створення умов для ведення бізнесу. Щодо цього серед міст, регіонів у Європі, світі, а найближчим часом і в Україні, є та буде серйозна конкуренція. Бізнесмени, інвестори при прийнятті рішень щодо створення чи будівництва в Україні сучасних потужних виробництв, модернізації діючих, інших бізнес-проектіві (а це — надії на майбутнє, на сучасні робочі місця тисяч і тисяч молодих людей), обов’язково аналізують інфраструктуру, можливості логістики, сучасного транспортного сполучення.

У Хмельницькому фактично є, але не діє аеропорт. Є авіапідприємство, яке підпорядковане обласній раді. Вважаємо, що одним з пріоритетних завдань обласної і міської влади є відновлення функціонування хмельницького аеропорту. Та поки жодних конкретних дій щодо вирішення цього питання не видно. Немає сьогодні ні в ОДА, ні в обласній раді не лише коштів, а їх потрібно на першому етапі 150-200 мільйонів гривень, але й реальних механізмів і того, хто міг би реалізувати такий проект, немає сучасного менеджменту, досвіду виконання такої роботи. Справа наближається до точки неповернення, бо настане час, коли хтось ще візьме та й обґрунтує, що це недоцільно, чи ще якась біда станеться.
Реально цей проект могло би реалізувати місто Хмельницький. Але поки місто має дуже багато нагальних проблем. Таких, до прикладу, як будівництво сміттєпереробного комплексу, на що також потрібні сотні мільйонів гривень. І тут не можна згаяти час, аби не повторити «гіркий» досвід Львова, де виникла екологічна катастрофа. Отже причин, щоб не відбудовувати аеропорт, як бачимо, об’єктивних і не тільки — багато. Але без такого об’єкта Хмельницький «скочується», як кажуть у спорті, у другу лігу. Вінниця, Рівне, Чернівці, Тернопіль, не кажучи про більші міста України, літають у межах України, і в Туреччину, Іспанію, ОАЕ, Польщу, Єгипет, Білорусь та інші. Ми ж, якщо не знайти рішення, залишимося «за бортом» авіасполучення, на узбіччі розвитку бізнесу, інтеграції в сучасний світ.
Були розмови щодо концесії та щось подібне, але все залишилося без рішень. Безумовно, в цій справі є нюанси, оскільки сьогодні цей об’єкт є власністю обласної ради, злітно-посадкова смуга (її довжина розрахована на використання сучасних літаків типу Боїнг) має державне значення, є інші вимоги.
Питань тут багато, і головне — фінансове забезпечення модернізації, відновлення функціонування хмельницького аеропорту. Але в будь-якій справі все планується, навіть польоти на Марс. Тому перше, що маємо зробити — це визначити, коли почнемо модернізацію аеропорту? Очевидно, цей проект потрібно розділити на два-три етапи. Щодо фінансування, то ми, можливо, вперше в історії Хмельниччини за останні 20-25 років повинні звернутися до наших авторитетних, потужних народних депутатів. Перші керівники області і міста, народні депутати можуть і повинні зустрітися з Прем’єр-міністром України та обґрунтувати необхідність фінансування хмельницького аеропорту. Впевнені, що авторитетні наші народні депутати знайдуть підтримку як серед своїх колег, так і у відповідних комітетах Верховної Ради. Питання аеропорту можуть вирішити лише перші особи області і держави. Якщо це будуть інші люди, то будемо мати те, що маємо, — місто Хмельницький залишиться без авіасполучення.