Не так давно «Подільські вісті» писали про невдалу спробу львівських чиновників прилаштувати тамтешнє сміття у Городку. Ми прогнозували, що аналогічні пропозиції отримають й інші райони області. І ось нещодавно стало відомо, що львів’яни таки навели «мости» з місцевою владою. Побутові відходи міста Лева погодилися прийняти у Старокостянтинові.

Є контакт
Згідно з договором між КП «Львівспецкомунтранс» і Старокостянтинівським комбінатом комунальних підприємств, Львів платитиме 350 гривень за тонну сміття. Загалом у Старокостянтинові погодилися прийняти 100 тонн відходів. Ситуація з цією угодою, на перший погляд, виглядає парадоксальною, оскільки «старконівський» полігон перебуває далеко не в ідеальному стані. Принаймні про це не так давно говорилося на колегії облдержадміністрації, на якій було зазначено, що в області є вісім проблемних сміттєзвалищ, у тому числі і старокостянтинівське. Згода Старокостянтинова на прийом львівського сміття створює легальний прецедент ввезення твердих побутових відходів  (ТПВ) міста Лева на територію Хмельниччини. У цьому матеріалі ми спробуємо показати усі «за» і «проти» подібних угод.
Співпраця з пересторогою
З одного боку, є певна логіка у подібних угодах. По-перше, Старокостянтинів (точніше комунальне підприємство), отримує «живі» кошти за рахунок захоронення чужих відходів. По-друге, в рамках легальних домовленостей зростає імовірність, що львівські відходи не будуть скидати «контрабандою» на території Хмельницької області, як це було вже не один раз. Краще дати згоду на прийом сміття і заробляти на цьому гроші, аніж знаходити потім «сюрпризи» сміттєвих гір на пасовищах і в лісосмугах. Однак є приклади, які викликають справедливі побоювання.
Якраз у святковий весня- ний день восьмого березня поліція Волочиська зафіксувала неприємний «подарунок» від львів’ян. На території Наркевицької територіаль- ної громади виявили купу сміття, у якій знайшлися чеки з львівських магазинів. Деталі інциденту «Подільським вістям» прокоментував начальник Волочиського відділу поліції Віталій Козярук: «Сміття виявили місцеві жителі села Трительники. Наразі відкрита справа, ми перевіряємо причетність до ввезення сміття на територію Хмельницької області вантажних автомобілів і встановлюємо їхніх власників. Вже вдалося визначити коло потенційних підозрюваних. Після детальної перевірки фактів ми поінформуємо громадськість про стан розслідування справи», — зазначив Віталій Вікторович.
Відомий український журналіст Руслан Коцаба, який раніше проводив розслідування перипетій сміттєвої епопеї у Львові, розповів «Подільським вістям» про існування непрозорих схем, які дозволяють окремим структурам наживатися на вивезенні львівських відходів. Проблема у компаніях-перевізниках, з яким Львівська міська рада підписує угоди. Маючи домовленості з іншими містами на легальний прийом сміття, перевізники часто-густо відходи до полігонів банально не доставляють. Схема проста — на документах сміття доїжджає до місця призначення (по факту скидається у якомусь селі під прикриттям темряви), виходить економія на пальному – решта в кишеню. Львівська міська рада і комунальне підприємство відкидають від себе будь-яку відповідальність, мовляв, то винні недобросовісні перевізники. Тема доволі вартісна, оскільки програма вивезення сміття зі Львова фінансується за кошти ЄБРР. У даному випадку проблема полягає не у львівському смітті чи у тому, що хтось погодився його приймати, а в контролі добросовісного виконання своїх обов’язків перевізниками.
Це справді вагомий момент, на який потрібно звернути увагу, особливо якщо Старокостянтинів (чи якийсь інший районний центр Хмельниччини) продовжить співпрацю зі Львовом. Вже на рівні укладання угод про прийом сміття потрібно чітко прописувати додаткові пункти щодо контро- лю доставки відходів на полігон. Доставка ТПВ на полігон — відповідальність транспортної компанії, яка виконує послуги. Необхідно вжити додаткових заходів щодо контро- лю і можливості відстеження сміттєвих караванів, які заїжджають на територію області. Ці норми і відповідальність мають покладатися на перевізника. В іншому випадку, додаткових заходів доведеться вживати поліції, аби в районах згодом не знаходили сміттєвих «сюрпризів».
Формула «Сміття+»
Якщо в Городку і Хмельницькому від прийому львівських відходів відмовилися, то у Старокостянтинові на це питання подивилися як на можливість заробити гроші. Цю тему і справді можна розглядати у ракурсі можливості місцевих громад поповнити свій бюджет. Про деталі «сміттєвої угоди» Львова і Старокостянтинова «Подільські вісті» розпитали керівника Комбінату комунальних підприємств Володимира Булича.
— Ми уклали одноразову угоду з КП «Львівспецкомунтранс» про прийом 100 тонн відходів, — розповідає Володимир Євгенович. — Найближчим часом ми не збираємося продовжувати співпрацю, однак не виключаємо такої можливості, тим паче, що пропозиції продовжують надходити. Так, сміттєзвалище знаходиться у критичному стані, але не ми одні маємо таку проблему, це питання всеукраїнського масштабу. Втім, у нас є резервний гектар полігону, зараз також проводимо роботи, аби впорядкувати сміттєзвалище після зими. 100 тонн львівського сміття можемо прийняти без особливих труднощів і ускладнень. Я вважаю, що ми уклали взаємовигідну угоду, за отримані кошти підприємство вже змогло розв’язати ряд нагальних проблем, не очікуючи допомоги від міського бюджету, який є обмеженим».
Продовження співпраці і справді виглядає доволі перспективним, якщо врахувати, що Львівська міськрада готова платити додаткові кошти Старокостянтинівській міській раді за прийом кожної тонни сміття. Логіка доволі прагматична: чому б «Старкону» не заробити гроші за рахунок проблем Львова?
У даному випадку можна теоретизувати на тему концепції широкої співпраці районів Хмельниччини з містом Лева. Львів’яни пропонують справді хорошу ціну за своє сміття. Можна назвати цю співпрацю умовною формулою «Сміття+» — райони приймають львівське сміття, а за рахунок отриманих грошей впорядковуються полігони і акумулюють кошти на встановлення сортувальних ліній і переробних потужностей. Звісно, для такої форми співпраці є кілька «але». По-перше, місцеві полігони мають бути у задовільному стані і мати резерви для прийому додаткових об’ємів сміття. По-друге, наміри встановлення сортувальних і переробних установок мають бути сформульовані і прописані в готових проектах. Прожекти можна прописувати під програми державного фінансування чи під залучення спонсорів з уже готовою умовою-гарантією співфінансування проекту місцевою владою «львівськими грошима».
Однак, як ми вже зазначали, для початку потрібно виписати всі положення співпраці, особливо у частині контролю транспортування сміття. В угоді мають бути задіяні усі сторони – «власники» сміття, перевізники і приймаюча сторона. У такому випадку все буде максимально прозоро і абсолютно зрозуміло – як і кого «спитати», якщо у черговому селі на Хмельниччині знову з’явиться сміттєва «несподіванка».