Неподалік Чемеровець, за якихось кілька сотень метрів від хат, напередодні Великодніх свят виявили не менше фури сміття. Місцеві жителі і досі не можуть заспокоїтися: стільки зусиль доклали, аби впорядкувати територію до Пасхи, аж через чиєсь зухвальство все пішло нанівець.

Мало того, несподіваний «дарунок» змушує сушити голову, що ж робити з ним далі? А вже наступного дня одна з місцевих жительок помітила  чорний дим, що покривав невеличкий хутірок Йосипівка. З’ясувалося, на цій території вивантажили аж дві величезні купи сміття, одну з яких підпалили. Жінка не полінувалася, знайшла серед цього непотребу чеки та платіжки. В одній — вказаний номер телефону, за яким і подзвонила. Так і отримала підтвердження, що сміття і справді завезли зі Львівщини.
Громадські активісти, місцеві поліцейські виїхали на місце і пересвідчилися, що проблема, яка торкалася інших територій, не обминула і їхню. Хто ж проводить розвідку, вибираючи місця для зловісного львівського сміття? Дехто припускає, що без місцевих провернути такі «операції» було б важко. А хтось і взагалі переконаний  у причетності «своїх» до цього злочину. Кажуть, хлопці із Закупного, котрі возять зерно на Львівщину, за вигідну оплату можуть привозити на зворотному шляху цей нікому не потрібний «подарунок». Невже й справді вистачає «совісті» шкодити землякам? А може, причина в іншому. Принаймні цим мають оперативно зайнятися правоохоронні та інші контролюючі органи.
 Щоправда, на превеликий жаль, законодавче скасування перевірок у багатьох сферах нашого життя не на користь суспільству. За підкинуте посеред ночі львівське сміття у Славутському, Білогірському, Дунаєвецькому та інших районах ніхто не покараний. Недолугість чиновників, зухвалість зловмисників та виконавців залишається допоки «недоторканною». Насправді сміття створює лише величезну проблему тим, хто опинився перед «фактом». Спробуймо ж нарешті вивести увесь цей бруд на чисту воду. Інакше задихнемося й потонемо в чужому смітті.