Високі екологічні стандарти, як показує практика, можуть дозволити собі лише економічно розвинені держави. Це там, у Європі, в багатьох країнах можна пити воду з-під крана, бо за своїми хімічними показниками вона ліпша, мабуть, за нашу бутильовану. Ну і їсти можна все, не остерігаючись отруєння пестицидами-гербіцидами. Й дихати є чим, бо грошей в державі та бізнесу вистачає, аби дбати про високий рівень очищення всіх видів відходів і викидів. А як бути країні бідній? Може, й не такій бідній, але нещадно грабованій владною верхівкою. Як ви, мабуть, здогадалися, йдеться про рідну неньку. Можемо ми витрачати кошти кошти на екологію, якщо ледь зводимо кінці з кінцями? Можемо, для прикладу, позакривати всі атомні станції, взамін набудувавши вітряків і сонячних батарей? Зможемо працевлаштувати десятки тисяч атомників? Чи зможемо оплатити цю «безкоштовну» енергію сонця та вітру? Ви готові вп’ятеро чи вдесятеро платити дорожче за електрику? Бо «дармова» сонячна енергія дуже-дуже дорога.
Якщо поглянути на цифри з Оптового ринку електроенергії за останню декаду березня, то відзначимо, що атомна генерація виробила 63,9 відсотка всієї енергії, натомість ГЕС — менше восьми відсотків, усілякі «зелені енергетики» — 1,67 відсотка (інше тепловики). І вартувала «атомна кіловат—година» всього 46,9 копійки, теплова — 2,08 гривні, «зелена» — 3,36 гривні. Сонячний же кіловат коштував 7,31 гривні. Потягне наш гаманець плату за електрику, якщо, умовно кажучи, закрити всі АЕС, а заставити пів-України батареями? Звісно, розпеченим залізом треба випалити нинішню Нацкомісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг. Притягнути до відповідальності всіх її посадових осіб, які необґрунтовано та безжально по відношенню до громадян в рази завищили тарифи на догоду олігархам. Передусім на теплову енергію за схемою «Роттердам +» та за «зелені кіловати».
Так, тарифи треба радикально переглянути, бо без цього розвиток енергетики перебуватиме в глухому куті. А країні, й безпосередньо Хмельниччині, треба думати, як поводитися з нашою атомною станцією. Економіка заходить у суперечку з екологією. Нині пропонуємо вам роздуми з цього приводу депутата обласної ради Віталія ОЛУЙКА.
«З п’ятнадцяти діючих в Україні енергоблоків АЕС термін експлуатації чотирьох вже було продовжено. Це два блоки Рівненської АЕС та два блоки Південно-Української АЕС, відповідно на 20 і 10 років. Через три роки спливає термін проектної експлуатації ще восьми атомних енергоблоків, а в поточному році енергоблоку № 1 Хмельницької АЕС, термін експлуатації якого уряд продовжує на 10-20 років.
У той самий час, потужна ядерна держава Франція зупинила роботу 11 енергоблоків, Німеччина законсервувала 19 блоків, Великобританія — 26 блоків, Італія зупинила роботу всіх блоків, в США 54 блоки продовжили роботу, а 28 зупинили. На сьогодні не існує достатнього досвіду експлуатації старих реакторів, тим паче українських, термін роботи яких планується збільшити до 45 років і більше. В Європі аналогічні реактори виводяться з експлуатації.
У більшості демократичних країн світу для продовження терміну експлуатації ядерних енергоблоків оператором готується оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС), що передбачає залучення громадськості до обговорення. В Україні такої оцінки впливу під час продовження термінів експлуатації енергоблоків не готували і, відповідно, громадськість залучена не була. Такі дії порушують міжнародне законодавство (Орхуську конвенцію), а також низку статей Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» і статтю 50 Конституції України.
Окрім того, в Законі України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення», в статті 6 була передбачена наступна редакція: «Рішення щодо продовження терміну експлуатації існуючих ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення і потребують внесення змін до законодавства, приймається у тому ж порядку, що і рішення про будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення».
Але, як в нас часто буває, через свавілля окремих чиновників атомної галузі відбулося виключення цієї норми з даного Закону. І сьогодні для продовження роботи ядерних реакторів у понаднормовий термін достатньо погодження Державної інспекції ядерного регулювання в Україні, що суперечить міжнародній практиці. При експлуатації реакторів більше нормативного терміну ризики виникнення радіаційної аварії значно зростають щороку. Наслідком старіння атомних станцій є збільшення кількості порушень через поступове зменшення міцності матеріалів реакторів, через вплив іонізуючого випромінювання, механічних навантажень, корозії, що є неприпустимим для суспільства.
Фактично роботи з продовження експлуатації старих енергоблоків є експериментом, а експерименти в ядерній енергетиці становлять значну небезпеку та матимуть непередбачувані наслідки для людей і навколишнього середовища. В той же час за останніх чотири роки уряд не профінансував цільову субвенцію на розвиток та компенсацію втрат для жителів 30-ти кілометрової зони спостереження. Віри немає. Це не партнерські відносини.
Звертаюся до керівництва Хмельницької обласної державної адміністрації та Хмельницької обласної ради розпочати консультації з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, компанією НАЕК «Енергоатом», Державною інспекцією ядерного регулювання в Україні та спільно з керівництвом Хмельницької АЕС провести громадське обговорення процесу продовження експлуатації енергоблоку №1, як це було зроблено під час продовження роботи енергоблоків Рівненської АЕС.
Закликаємо до прозорості, публічності та просимо провести широку роз’яснювальну роботу серед жителів Хмельницької області і, зокрема, в 30-кілометровій зоні спостереження навколо ХАЕС.
Обласна влада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад області, повинна мати гарантії безпеки в разі продовження терміну експлуатації енергоблоку № 1 ХАЕС».
P. S. Зважаючи на надзвичайну актуальність теми, редакція газети запрошує фахівців і всіх бажаючих долучитися до обговорення проблеми продовження терміну експлуатації ХАЕС.