В останні роки маємо в Україні спад економіки. Внутрішніх фінансових ресурсів недостатньо. На всіх рівнях державної влади кажуть про необхідність залучення інвестицій і створення привабливого інвестиційного клімату. Але у світі давно визначені критерії (для всіх країн однакові) інвестиційної привабливості та легкості ведення бізнесу. А саме — це доповідь «Ведення бізнесу» (англ. Doing Business Report) — щорічне дослідження групи Світового банку, яке оцінює в 190 країнах простоту здійснення підприємницької діяльності на основі 11 індикаторів. Воно не лише вказує на проблеми, які перешкоджають розвитку підприємництва, але й визначає причини і містить рекомендації про необхідні реформи.
Україна зі 190 країн займає вісімдесяте місце. Лідирують Нова Зеландія, Сингапур, Гонконг. Також вгорі наші сусіди — Словаччина (33), Румунія (36), Білорусь (37), Угорщина (41).
Умови бізнесу — одне з найгостріших питань у нашій країні. На жаль, на загальносвітові підходи створення умов підприємницької діяльності у нас накладається тіньовий сектор економіки, який спотворює цивілізовані правила бізнесу. В «тіні» все деформовано: там і легальна, і напівлегальна заробітні плати, відсутня реєстрація працюючих, не сплачуються податки та інше. Але навіть при такій ситуації Світовий банк оцінює Україну і за підсумками минулого року поставив нас на 80 місце. Саме тому інвестиції останнім часом Україну оминають, а ті «копійки», які все ж надходять — інвестиціями важко назвати.
Для точності інформації перерахуємо індикатори і місце, яке визначено для України: реєстрація підприємства — 20; отримання дозволів на будівництво – 140; підключення до електромереж — 130; реєстрація власності – 63: кредитування — 20; захист інвесторів — 70; оподаткування — 84; міжнародна торгівля — 115; забезпечення виконання контрактів — 81; відновлення платоспроможності — 150.
Зупинимося лише на чотирьох, найбільш незадовільних, які тягнуть нашу країну донизу, а саме: отримання дозволів на будівництво, підключення до електромереж, міжнародна торгівля та відновлення платоспроможності. Як правило, у нас наявність будь-якої проблеми пояснюють нестачею коштів. Однак, аби піднятися у верхню частину таблиці по перших трьох показниках, практично жодних коштів не потрібно.
Отримання дозволів на будівництво — 140 місце. Тут оцінюється кількість процедур, а також їх вартість і терміни проведення, які належить пройти підприємству, що бажає побудувати невеликий склад (1300 квадратних метрів). В Україні, як відомо, лише за тим, аби дали згоду на початок робіт, потрібно вибігати не один місяць. Який інвестор погодиться на це? До прикладу, наші німецькі партнери з Юнгхайнрінга (м. Гамбург) за 18 місяців побудували крупний завод з технологіями надсучасної механізації і персоналом – від земельної ділянки до початку виготовлення продукції. Нам же лише на дозволи, оформлення землі необхідно стільки часу, і то у кращому випадку. А конкуренти ж не дрімають. Та запровадження європейського алгоритму отримання дозволів на будівництво залежить лише від кабінетної роботи наших чиновників.
Інший ганебний показник — підключення до електромереж — 130 місце. Знову ж для всіх країн береться типовий приклад, а саме: оцінюється кількість процедур, а також їх вартість і терміни, які пройде підприємство, що бажає підключити (той же — на 1300 кв.м) побудований склад. Тут лише дивуєшся: чому наше Міністерство енергетики не може розробити сучасний, не гірший та аналогічний тим, що діють в інших державах, механізм підключення? Навіщо створювати такі перешкоди для інвесторів? Змінити ситуацію знову ж таки можуть у кабінетах відповідних міністерств.
Наступний показник, величина якого залежить лише від відомчих, затверджених на рівні держави, рішень — міжнародна торгівля. Тут оцінюються різні (часові, грошові) витрати підприємства при експорті або імпорті товарів, зокрема, і час на підготовку необхідних документів, у типовій (для всіх країн) ситуації розглядається ввезення або вивезення 20-футового контейнера з комерційним вантажем. Чому ж ми і тут серед найгірших — на 115 місці? А, можливо, на це впливає корупція, де «ходять живі гроші». Певно, хтось зацікавлений у такій непрозорій, заплутаній схемі проходження документів, погоджень та всього іншого. Але однозначно можна стверджувати, що для того, аби навести і тут лад, не потрібні додаткові кошти — треба лише бажання і відповідальність. Це знову кабінетна робота.
Ще один незадовільний показник — відновлення платоспроможності — 150 місце. За останні 10 років він практично не змінюється. Світовий банк оцінює порядок дій підприємства (терміни, вартість, рівень повернення кредитних коштів), яке зіштовхнулося з необхідністю проведення процедури банкрутства. У цьому показнику сфокусувалися всі фінансові проблеми, як то питання з обвалами національної валюти, непомірно високими відсотками за користування кредитами та інше. Й ось тут не вирішиш усе в кабінетах міністерств — необхідна кредитна фінансова політика і відповідний план дій на державному рівні!
Ще раз підкреслюємо, це дослідження Світового банку. Тому вважаємо, що головне завдання уряду — протягом року привести до цивілізованих норм показники, які тягнуть нас донизу. І це докорінно змінить ставлення до України інвесторів — як зовнішніх, так і вітчизняних — що вкрай важливо для подолання нинішніх кризових явищ в економіці держави. Впевнені, що і Верховна Рада підтримає ухвалення необхідних нових економічних законів.
І ще про деякі аспекти. Ми ведемо мову про інвестиції, бо за ними — новітні виробництва, сучасні робочі місця, гідна зарплата. І це дуже актуально сьогодні. То чому ж, хотілося б запитати, наші вітчизняні підприємці повинні працювати в таких жорстких несприятливих умовах? Але, повертаючись до інвестицій, кошти будуть вкладати лише в ту країну, яка гарантує комфортне середовище для ведення бізнесу та найбільшу ефективність від цього. І показники Світового банку Doing Business є дуже важливими для потенційних інвесторів. Тому Україна просто зобов’язана вже найближчим часом вийти у цьому рейтингу на місце, не нижче 50-го.
Зрозуміло, наша держава з усіх країн Європи перебуває у найскладнішому економічному становищі. Ми маємо найнижчу величину валового внутрішнього продукту на одну людину — 2109 доларів США (за даними МВФ). Люди працездатного віку, молодь масово виїжджають на роботу за кордон. «Тіньовий» сектор економіки сягає 60 відсотків — це означає, що ринок праці не відповідає тим правилам, які діють у прозорій економіці сусідніх країн, з нього не надходять податки до Державного, місцевих бюджетів, Пенсійного фонду. Вітчизняні підприємства потребують модернізації, а це багатомільярдні кошти. До всього ще й маємо надзвичайно складну політично-суспільну ситуацію.
Отже, створення належного інвестиційного клімату, умов ведення бізнесу є одним з першочергових завдань для української влади на всіх рівнях. Бо інакше, поки ми перебуватимемо на отому аж вісімдесятому місці, інвестори не поспішатимуть вкладати свої кошти в Україну.
Gismeteo 
