Кажуть, що села, міста, підприємства, як і люди, мають свою  долю. Якщо таланить, то під щасливою зіркою  родився. Якщо ж ні, то фортуна  — чужа тітка.  І все ж, погодьтеся,  багато залежить від того, хто і як сприймає такий хід подій. Песиміст сидить й на  все нарікає. Оптиміст закочує рукави, мовляв,  дожидай долі, то не матимеш і льолі. У Суслівцях Летичівського району керівники ТОВ «Агрохолдинг 2012» і «Промінь» — прихильники останньої життєвої концепції: працюй небоже, то й Бог допоможе.

Економічна міць у тутешньому господарстві закладена здавна. Безсумнівно, завдяки Л. С. Гаврищуку, який господарював у колгоспі кілька десятків літ. Саме Леонід Степанович свого часу створив острівець благополуччя і стабільності. Міцне господарство не  спіткав лихий фатум, бо вже  в цьому році сюди прийшло згадане агроформування, яке очолює генеральний директор В. І. Мороз. Понад дві тисячі пайовиків із 6,5 тисячі гектарів орної землі становлять економічний кістяк компанії. Всі вони сконцентровані на території Летичівської ОТГ і трьох старостатів: Сусловецького, Кудинецького і Чаплянського. Наша розповідь про Суслівці, які є центром позитивних змін та новацій.

- Які лишень плітки не розпускалися про нашу компанію, — пригадує керівник земельно-соціальної служби ТОВ «Промінь» О. Л. Гаврищук (син отого місцевого господарника з великої літери); і що ми обдуримо, отримавши земельні паї, і що не дамо відсоткової ставки в грошовому виразі десять відсотків від нормативно-грошової оцінки, і що виріжемо худобу, і що знищимо залишки техніки тощо.
Всі ті чутки спростували реалії і продумана до дрібниць економічна стратегія. Так ось, якщо в усьому Летичівському районі налічується понад 1200 голів ВРХ, то з них 447 голів дійного стада і ще 553, що на догляді і відгодівлі, а це 1000 голів загалом знаходяться у Суслівцях. У минулому році середньодобовий надій складав 13 літрів. Сьогодні він майже 20. Усе молоко закупляє Деражнянський молочний завод.
— Сировина, — розповідає директор підприємства, відомий в Україні керівник В. С. Яглінський, — відповідає насамперед високій якості та усім вимогам новітніх технологій. Наша співпраця — яскравий приклад того, як виробники і переробники можуть створити чудовий і взаємовигідний тандем.
До речі, в господарстві трудиться майже 150 місцевих селян. Із них на фермі — 55. Середньомісячна зарплата доярки — сім тисяч гривень. А якщо вже про заробітки, то тутешнім мешканцям нічого шукати долі у польщах та росіях. Бо, приміром, механізатори, чисельність яких становить 29 чоловік, отримують майже по 12 тисяч гривень на місяць. Їхні заробітки складаються із двох чинників: чотири тисячі гривень — оклад, а решта від виробітку. Словом, самовіддано працюватимеш, то й копійку матимеш.
Тож не дивно, що місцевий аксакал хлібної ниви, начальник механізованого загону № 1 В. П. Лобода, коли в березні цього року за 12 днів обробили, засіяли кукурудзою, соняшником, пшеницею велетенський ярий клин, констатував: вперше в житті  бачу такі темпи, нічого подібного не пам’ятаю!
А втім Василь Порфирович, будучи керівником і учасником таких високих темпів посівної, переконаний, що кукурудзи візьмуть понад 100 центнерів з гектара, пшениці — 70... Сміливі й тверді прогнози, як відомо, ставлять лише ті, хто вірить у свої сили і знає, чого добивається.  
З ініціативи генерального директора компанії В. І. Мороза створили городню бригаду, яка на 11 гектарах вирощує найрізноманітніші овочі. Дають раду тут шість чоловік.
— Городина, — каже Василь Іванович, — здебільшого річ збиткова. Але в нас це — питання політичне. Адже люди мають змогу бути при ділі. Заробляти у себе вдома, а не в далеких світах.

І хоча колос ще набирає ваги і тепла хліборобських рук, ТОВ «Агрохолдинг 2012» і «Промінь» авансували на потреби своїх пайовиків із березня цього року вже п’ять мільйонів гривень. Це і на ремонт місцевих шкіл, дитячих садочків, благоустрій тощо. До Дня Перемоги 118 учасників бойових дій та АТО отримали вагомі продуктові набори. У господарство завезли цукор, міндобрива, які можуть за собівартістю придбати пайовики. Взагалі ж соціальна політика інвесторів досить потужна і людська: допомога при народженні дитини у пайовика складає три тисячі гривень, при похованні — дві тисячі, подарунки дітям до 1 вересня і Нового року становлять на одного учня по 500 гривень. Допомога пораненим бійцям АТО (у родинах пайовика — три тисячі гривень), допомога сім’ї бійця, який загинув, — п’ять тисяч гривень. Оранка городів, культивація місцевим мешканцям — через кооперативи або за пільговими цінами. Утримання соціального працівника-ветеринара, медсестри — через кооператив... Словом, багато такого, про що не можуть навіть мріяти власники паїв в інших регіонах. Отож, є над чим задуматися тим інвесторам, які годують своїх годувальників жирними обіцянками. Рано чи пізно, а життя розставить усе на свої місця. ТОВ «Агрохолдинг 2012» і «Промінь» — реальний, справжній зразок того, як потрібно господарювати в непростих земельних стосунках сьогодення, не ховаючись за хитромудрі, завуальовані, туманні назви та вивіски. Бо не все золото, що блищить і сліпить своєю яскравістю. І насамкінець таке. Саме ТОВ  «Агрохолдинг 2012» і «Промінь» передплачує газету «Подільські вісті» для своїх пайовиків. Отож і надалі інформуватимемо мешканців області про досягнення інвесторів. А писати, повірте, є про що.

На фото  автора: оператори машинного доїння (зліва направо) Валентина КОЛИВАТОВА, Марія ФЕДЧИШИНА та Антоніна СТЕЦЮК; дає усім раду і пораду завідуючий молочним комплексом Василь ВУЙКО; не гріх сфотографуватися біля такої сучасної потужної закордонної сільгосптехніки керівнику земельно-соціальної служби ТОВ “Промінь” Олегу ГАВРИЩУКУ  (зліва) та головному інженеру господарства Віталію ТРАСКОВСЬКОМУ.