На перший погляд, село Михнів у Ізяславському районі – звичайнісінький населений пункт. Донедавна в інших райцентрах Хмельниччини, а тим паче інших областях, навряд чи хто чув про нього. Зате не так давно Михнів став популярним, про нього заговорили навіть у далекій Австрії.

– А прославив невеличке подільське село… гарбузовий завод, збудований Групою компаній «VITAGRO», – розповідає директор ТОВ «Укр-
елітагро», яке входить до складу компанії  «VITAGRO»  Володимир Корнійчук. – Рішення звести «з нуля» завод із переробки гарбузового насіння було не лише сміливим, але й далекоглядним. Цей день відкрив нові можливості для Михнова і всіх довкружніх сіл, – додає Володимир Костянтинович.
Тож першими кроками до втілення оригінальної й новітньої ідеї стало висівання, догляд і збирання штирійських (насіння без лушпиння) гарбузів. Зрозуміло, необхідна була й спеціальна техніка, тож не забарилися з купівлею трьох валкоутворювачів, трьох гарбузових комбайнів. Цікаво спостерігати, як на полі спочатку гарбузи скочують валкоутворювачами, а потім гарбузозбиральний причіпний комбайн уже  подрібнює гарбуз та відокремлює насіння від м’якоті, поміщаючи його в спеціальний бункер. М’якоть лишається на полі  як органічне добриво.
– Варто додати, що гарбуз є добрим попередником під всі культури, адже після нього залишається вільне від хімії поле з великою кількістю органіки. Перерва між посівами в правильній сівозміні – 2-3 роки. Щодо обробітку ґрунту під гарбуз – восени робимо оранку і проводимо культивацію, і ще одну культивацію – навесні. Це значно зменшує кількість бур’янів. Оскільки насіння гарбуза продається за кордон, то до нього дуже суворі вимоги щодо вмісту пестицидів – його не має бути, це в Європі ретельно перевіряють, –  розповідає Володимир Корнійчук. – Сьогодні компанія «VITAGRO» висіває гарбузи  на території Михнівської, Мислятинської, Білівської, Ріпецької сільських рад Ізяславського району, в Котелянці — Полонського, Сутківцях — Ярмолинецького району.
   У 2015 році ми збирали і продавали гарбузове насіння вологим. Проте вже наступного року керівництво компанії прийняло рішення збудувати сушильну лінію, до кінця серпня вона вже була готова до роботи.
Тож на сьогодні процес підготовки насіння до реалізації чітко відлагоджений. Як тільки його доставляють з поля, воно проходить два етапи мийки. Між собою працівники заводу кажуть, що гарбузове насіння приймає «джакузі». Поміщене у великі ємності, воно зі всіх боків інтенсивно омивається водою. І коли вона хлюпочеться, булькоче, вирує, і справді складається враження, що насіння  приймає ванну, після якої трохи згодом  відправляється на сушку. Очищення, фасування – це вже наступні етапи виробничого процесу.  А потім повністю підготовлене насіння чекатиме на реалізацію в складах.
– Підприємство працює у три зміни і може переробити 50 тонн насіння за добу, але є реальна перспектива наростити його потужності, – розповідає Євген Слободенюк, начальник лінії з переробки гарбузового насіння.
Євген Васильович місцевий, з Михнова. Певний час працював у господарстві бухгалтером, а пізніше довелося взяти на себе обов’язки начальника лінії. Справа, зізнається, була новою, але надзвичайно цікавою. Тож прагнув більше дізнатися, навчитися, аби компетентність дала можливість почуватися впевнено. Каже, що інформацію про подібні підприємства черпали з усіх можливих джерел, а пізніше переймали досвід роботи за кордоном.
Для сушіння насіння за добу використовують двісті солом’яних тюків,  і це в рази дешевше, ніж опалювати завод соляркою чи газом.
Екскурсія заводом, мабуть, у кожного залишає захоплюючі враження. Ось бункер, куди насіння після «жарких» ліній, на яких вигріває боки годин із десять, потрапляє для охолодження. Очисна машина, уявіть лише, поділить його на три види, відібравши окремо крупніше, дрібне і те, що піде у відходи. Покупці, тобто, отримають лише якісний продукт. Нині він орієнтований виключно на експорт, в Австрію.
На території зустрічаємо оператора котельної справи Сергія Сабадишина. Розповідає, що з відкриттям у Михнові підприємства знайшов роботу. Раніше де тільки не доводилося йому працювати. Заробляв на хліб і в Києві. Важко, додає чоловік, даються ті заробітки, далеко від дому, від сім’ї. А тут така чудова можливість: не покидаючи рідного села, знайти роботу з хорошою зарплатою. Задоволені умовами праці, зарплатою, ставленням керівництва і оператор лінією Віктор Барабаш, різноробочий Олександр Бабенко. Хлопці кажуть, що кожен із 24 працівників заводу щиро вдячний керівництву
«VITAGRO» за таку підтримку. В Австрії ж очікують чергового постачання гарбузового насіння з Хмельниччини.