– Дідусю, купи мені цукерки!
Хто не чув цю фразу від маленької дитини  в кондитерському магазині  або поблизу нього. Та й як відмахнутися від прохання, коли можеш зробити приємне онуку і на мить стати в його очах добрим чарівником.
Тим паче, коли на порозі ціла низка свят: Миколая, Новий рік, Різдво і Щедрий вечір. За традицією,  на кожне з них треба йти до дітей не з порожніми руками. Ось і я вирішив зробити «розвідку боєм» — завітати до магазину ласощів і прицінитися.

Ціни кусаються
Ой, леле! За кілька місяців ціни знову виросли! І то до непідйомних для пенсіонера вершин. Посудіть самі. Найпростіші цукерки вартують від 30 гривень. А святкові, шоколадні, у гарних фантиках –  за 200 гривень.
Мимоволі пригадав своє дитинство. Тоді ми з братом купували цукерки самостійно, ласуючи ними майже щодня. Коштували вони копійки в прямому і переносному значеннях слова. «Горошок-драже» – 10 копійок, «морські камінчики» – 12. Хтось мені заперечить, що тоді зарплати були на порядок меншими. Але ціни нижчими на два порядки. У співвідношенні до нинішніх мінімальних пенсій.
Валютою, за яку ми купували цукерки, були скляні пляшки. Тоді такого поняття, як бомж, не існувало. Збирати тару вважалося справою непрестижною. Підемо у сквер або на будмайданчик, знайдемо пляшку і несемо в магазин. Їх приймали у кожному і давали по 12 копійок. Саме стільки, скільки коштували сто грамів найдешевших цукерок. За дві здані пляшки можна було придбати карамель. А за три – славнозвісну «Ромашку», натуральну, без соєвого наповнювача. Найдорожчими були «Каракум», «Білочка», «Червоний мак» і «Клишоногий ведмедик». За них потрібно було здати чотири-п’ять пляшок.
Захопившись порівняннями, почав рахувати скільки ж то треба тепер здати пляшок, аби купити 100 грамів  шоколадних цукерок. Вийшло 50, або навіть 60. Знову ж таки на порядок більше.
І з чого б це так цінам на цукерки рости? Хіба вони до долара прив’язані так, як імпортний ширвжиток? Адже їх не з Китаю, не з Туреччини і не з Польщі привозять, а виготовляють тут, на вітчизняних теренах і в основному з нашої сировини: цукру, повидла, крохмалю, патоки, насіння, вершків, пектину, родзинки, чорносливу, фундука, згущеного молока, меду, горіхів. Навіть соя, якою нині щедро пічкають цукерки, теж  вирощена в Україні.
Із привозних інгредієнтів у них є хіба що какао, кокос, пальмова олія і арахіс, яким наші кондитери замінюють горіхи. Щодо останніх, які значно поживніші та смачніші, то на них заготівельна ціна не піднялася, бо вивозяться на експорт.
Зазирнувши з цього приводу в Інтернет, зіткнувся з парадоксами, гідними подиву. Стосуються вони передусім якраз найдорожчих цукерок. Тих, які видають за шоколадні. А мені їх так назвати язик не повертається. Передусім тому, що вони надто глевкі у роті і більше схожі на пластилін. Справжні, зроблені  з бобів какао, приємно тануть і пахнуть. Ці ж позбавлені аромату, треба жувати і перевертати за щокою по хвилині кожну. А потім ще й запивати соком, молоком або чаєм. Аби не пекло у горлі. В чому причина?
Розгадку знайшов у статті під промовистою назвою: «Українців труять цукерками, що викликають онкологічні та серцеві захворювання».  
Жмихи і трансжири
Виявляється, у шоколадні цукерки, крім сої, додають пальмову і кокосову олії. Вони багаті на трансжири, що не розчиняються і не перетравлюються в організмі. За своєю консистенцією подібні до парафінів. Дієтологи ж називають їх  «бульдозерами», що мають канцерогенні властивості і закупорюють судини.
Сама назва «шоколадні» досить умовна. В деяких із них плоди какао навіть не ночували. А тільки жмихи з них, або ж такий «шоколад», який виробляється з допомогою органічної хімії. Але навіть натуральний шоколад із вмістом какао не така вже безневинна лакітка, як її рекламують.
Невролог вищої категорії, кандидат медичних наук Оксана Островська стверджує, що шоколад – це добре розрекламований і смачний наркотик. Теобромін, який він містить, схожий за дією до кофеїну. Змінює настрій, впливаючи на розум і тіло. Після його вживання настає збудження, що іноді призводить до порушення сну, депресії, підвищення емоційної чутливості тощо.
Найприкріше те, що шоколад викликає залежність. Німецькі вчені довели це дослідним шляхом на мишах і пацюках, яких потім довелося лікувати тими ж самими препаратами, що і людей, які зловживали наркотиками. До того ж, шоколад – джерело надмірних калорій і тому протипоказаний дітям, які мають зайву вагу.
Це ж саме можна сказати і про солодощі взагалі, які ще й порушують засвоєння кальцію організмом, що у зрілому віці призводить до остеопорозу, а також стимулюють розвиток діабету, який потім передається по спадковості, виводять з організму вітаміни і мінерали.
А ще ж у цукерках є барвники, есенції, ароматизатори, емульгатори, стабілізатори і консерванти. Тобто, все те, що ослаблює імунітет, зашлаковує печінку та викликає алергію. Містять вони різноманітні шкідливі домішки, що позначаються літерою «Е» з цифрами. Знав би це раніше, може, був би в дитинстві обережнішим.
Однак тоді діяли суворіші стандарти. Нинішні цукерки з традиційними назвами, вочевидь, аж ніяк їм не відповідають.
Окрема тема – подарункові набори, що напередодні свят заполонили вітрини і прилавки. Дивлюся на різні упаковки у вигляді Сніговика, Діда Мороза чи Снігурочки і милуюся. Витвір мистецтва!
Це зовні, а що всередині? Усюдисущий Інтернет і тут відкриває очі на правду. Виявляється, під гарною упаковкою можуть таїтися хитрощі бізнесменів. Вони у такий спосіб збувають неліквіди або й взагалі прострочений товар. Не буде ж покупець відкривати упаковку і під лупу розглядати на кожній цукерці дату виготовлення. Крім того, вартість такого набору важко порахувати, і він реально виходить дорожчим у півтора-два рази. Чи не ліпше самому купити упаковку і наповнити її свіжими цукерками на свій розсуд?
Можливо, цими роздумами нагнав нудьгу на тих людей, які попри будь-які реалії хочуть задовільнити солодкі дитячі бажання. Це їхнє право діяти на свій розсуд. Я ж, побалакавши з внуками, вирішив передати їм банку меду, згущене молоко, полуничне, абрикосове і чорничне варення, родзинки, а ще, замість жуйок, мед у стільниках. Хай ласують на здоров’я тим, чим багата українська природа і земля.