Коли дізналася, що файне (як його «охрестили» відомі гумористи) місто Тернопіль вже не один рік розбудовується, використовуючи волочиську цеглу, то аж пройнялася гордістю за наших людей. Бо хоч Волочиський цегельний завод є структурним підрозділом ТОВ «Тернопільбуд», усі виробничі процеси на підприємстві забезпечують саме жителі Волочиського району та міста. У кожну цеглину, яку виготовляють на заводі, можна вважати, вкладені старання, добросовісність, професіоналізм не лише тих, хто безпосередньо пов’язаний із виробництвом, а й усього колективу цегельного, що налічує 100 осіб.

Марія Янець, інженер-технолог, прийшла сюди ще молодою дівчиною, але й тепер, після майже чотирьох десятків літ, залишається енергійною, життєрадісною і відданою своєму підприємству.
— Не перебільшую, завод для мене наче другий дім, а колектив – рідня, — ділиться Марія Ярославівна. – Як кажуть, від добра добра не шукають, і я задоволена, що пов’язала життя саме з цегельним.
Жодного разу не пошкодував про це і завідувач виробництвом Віталій Кушнір, який трудиться тут майже десять років.
— Якщо є між людьми взаєморозуміння, взаємовиручка, якщо ти перебуваєш у приязній атмосфері, то хіба можна усе це не цінувати? – каже Віталій Сергійович. – А ще ж у наші непрості дні так важливо мати роботу біля дому, зі стабільним заробітком, щоб не відриватися від сім’ї і рідних місць. Таку можливість якраз і дає усім працівникам  наше підприємство.
Недаремно і плинність кадрів на волочиському цегельному максимально низька, адже люди дорожать робочим місцем, навіть попри те, що їхню працю легкою не назвеш. Завідувач виробництва Віталій Кушнір та інженер-технолог Марія Янець (на фото) вирішують провести для мене своєрідну екскурсію, щоб ознайомити з непростим процесом виробництва цегли.
Ось спресована глина суцільною смужкою повзе лінією й автоматика розрізає її на на рівні частини. Після формування і тунельних сушарок, де певний час перебувають ще далеко не схожі на себе цеглини, їх поміщають у вагонетки, а вже потім вони потрапляють у піч для випалювання. Олександр Юрчук, Іван Вересюк, Роман Левкович (на фото), яких називають садчиками, бо вони саджають цеглини у пічні вагонетки, якраз підготували їх до завантаження у піч. Завдяки автоматизованим процесам на різних етапах випалювання буде забезпечуватися відповідний температурний режим, їх тривалість та інші виробничі параметри. За них якраз і відповідає випалювальник, Сергій Вальчук, для котрого усі ці цифри, стрілочки і т. ін. – наче добре вивчена азбука. Вже звідти, з величезної печі, що обладнана іспанським устаткуванням, і вийде «на гора» готова цегла, з якої, до речі, будуватиметься не лише житло для тернополян, а й для хмельничан, волочисців, адже чимало будівельних компаній обирають саме цю цеглу для зведення об’єктів.
І справді, технологія виготовлення цегли досить складна, вона передбачає чимало нюансів, які навряд чи вдасться осягнути непосвяченим в особливості цього виробництва, та головним все-таки залишається те, що завод працює, модернізується і створює нові робочі місця.
— Наше підприємство працює стабільно, круглий рік, випускаючи цеглу високої якості – міцністю 100, 125, — розповідає директор філії «Цегельний завод м. Волочиськ ТОВ «Тернопільбуд» Михайло Ковальчук (на фото), — а на якісну продукцію завжди є попит. Дуже важливо, що обертів не збавляємо, а впевнено рухаємося вперед. Генеральний директор «Тернопільбуд» Василь Йосипович Лило докладає всіх зусиль, щоб наше підприємство було сильним і технічно, і фінансово. Нам вдалося відмовитися від використання газу, адже свого часу придбали вугільну установку іспанського виробництва, і це дало суттєвий економічний результат. Не так давно придбали сучасний прес, нове обладнання для формування цегли, а також обладнання для керування електродвигунами та для управління процесами сушки і випалювання, — веде далі Михайло Михайлович. – Купили і значну кількість механізмів – екскаватори, вантажні автомобілі, фронтальний навантажувач — це теж сприятиме нарощуванню обсягів продукції. Взагалі,  як в адміністрації підприємства, так і у працівників одна мета – розвиток підприємства. Колектив працює злагоджено та докладає максимум зусиль для покращення якості продукції, зменшення затрат на виробництво та розширення ринку збуту.
Особливий акцент директор заводу робить на розпочатій реконструкції стометрової печі з удосконаленими автоматичними процесами. Передбачають, що в результаті обсяги виробництва зростуть більш як на 30 відсотків, енерговитрати на випалювання цегли зменшаться, а її якість поліпшиться.
Попри модернізацію виробництва, що потребує немалих капіталовкладень, створюються і більш комфортні умови для працюючих: вже проведені сучасні ремонти побутових кімнат, утеплені корпуси, встановлені металопластикові вікна. А над благоустроєм території працювали майже усім колективом – висаджений садок із фруктових дерев став справжньою окрасою.
Не так багато нині підприємств, які працюють з прибутками. Та, на щастя, волочиський цегельний завод залишається на позиціях успішних. До прикладу, середня заробітна плата у минулому місяці склала тут 6550 гривень, а в бюджети різних рівнів району впродовж десяти місяців поточного року завод сплатив понад 1,5 мільйона гривень. І якщо вдасться реалізувати усі задуми із модернізації підприємства, каже Михайло Ковальчук, то перед волочиським цегельним відкриються ще ширші перспективи.