Корупція проїла наше суспільство. З усіх-усюд лунають звинувачення в бік владної верхівки, яка не те що не бореться з пограбуванням країни, а навпаки — очолює та керує зловживаннями. Як влучно хтось пожартував, наша протидія корупції нагадує західну риболовлю: спіймав, сфотографував-показав і відпустив. Відчуття пограбунку владою й олігархами країни з’явилося відразу, як запровадили нові тарифи на газ та електрику. Бо це близьке кожному з нас і відчувається гаманцем. Чому ціна на газ прив’язана до якогось міфічного німецького хабу? Дві третини ж блакитного палива — українські. Чому ціна вугілля визначається за не менш міфічним «Роттердамом +»? До нас багато вугілля припливає морем? Чи вітчизняне таки купуємо, а також нелегально в ОРДЛО та Московії? Недарма днями Національне антикорупційне бюро вирішило дослідити проблему формування ціни на енергоринку. З цього питання ми й розпочали розмову з головою Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України Віталієм ОЛУЙКОМ. Проте під час розмови випливли не менш цікаві факти, передусім про те, як місцеві, наші ж хмельницькі посадовці, своїми діями сприяють наповненню бюджету Росії, фінансують її оборонку. 

— Віталію Миколайовичу, ваша установа повинна запобігати зловживанням в економічній сфері. Як ви вважаєте, чи чесний і прозорий тариф у нас на газ та електроенергію?
— Як у людини, в мене багато запитань до формування цін на газ та вугілля. Хай НАБУ перевірить їх. Але як посадовець не можу нічого сказати з цього приводу, бо Антимонопольний комітет бере участь у розробці тарифів лише у частині контролю за процедурою прийняття рішення. Простіше кажучи, до цифр ми не маємо права втручатися — тільки перевіряємо механізм. Але тариф, звісно, можна знизити. По-перше, за рахунок ефективного використання вітчизняних енергоресурсів. По-друге, завдяки енергоощадним технологіям і альтернативним джерелам. Особливо це стосується галузі енергетики, енергетики в широкому розумінні цього слова.
— Шкода, що не маєте впливу. А широко розрекламована система PROZORRO принесла якийсь зиск, сприяла прозорості державних закупівель?
— Відразу зазначу, що нова редакція закону про публічні закупівлі прогресивна, проєвропейська. За минулий рік держава зекономила майже 50 мільярдів гривень завдяки прозорості. На ринок держзакупівель пробився не тільки середній, а й малий бізнес, навіть фізичні особи-підприємці. Це беззаперечні плюси. Щодо мінусів. Ми любимо вигадувати різноманітні схеми, спрацьовує людський фактор. У нас вміють домовлятися. Ви ж самі писали нещодавно про справу, як у Теофіполі домовилися під час тендеру компанії «Україна — 2001» та «Теофіпольський цукровий завод», а територіальне відділення АМКУ їх оштрафувало майже на триста тисяч та внесло до так званого «чорного списку». Антиконкурентні узгоджені дії шляхом спотворення результатів торгів виникають постійно. Причому посадовці спеціально прописують умови тендерів під конкретного «переможця». Скажімо, двадцять років досвіду роботи на ринку. Не всі ж такий мають, от і перемагають «за домовленістю». Я вам більше скажу. Чому, до прикладу, Меджибізька школа-інтернат закуповує через тендер санітарний автомобіль марки УАЗ, Солобковецька сільська рада — легковий автомобіль «Нива», Дунаєвецька селищна рада — автомобіль марки ГАЗ, Новоушицький терито- ріальний центр соціального обслуговування — теж автомобіль марки «Нива» тощо?
— І в чому проблема?
— Як відомо, ці автомобілі всі мають російське походження! Протягом двох останніх років проведено 335 процедур по всій Україні на загальну суму 718 мільйонів гривень. Два підприємства ТОВ «Радіал-Україна» та ІП «АІС-Полтава» спотворювали результати торгів, виграючи тендери на закупівлю автобусів та легкових автомобілів. Ми, саме в Хмельницькому відділенні, за дорученням АМКУ, розслідуватимемо цю справу.
— Що, в державі все так корумповано? Можете, Віталію Миколайовичу, — ви ж із цим постійно стикаєтеся — дати оцінку, скільки тендерів мають ознаки корупції?
— Статистики такої немає. Але, думаю, більшість замовників та суб’єктів господарювання все-ж таки працюють чесно. Та ми виявляємо десятки випадків, де присутні змови й неефективне використання бюджетних коштів. Наведу ще один приклад: справа, яку ми маємо розглянути за скаргою від громадськості міста, — щодо закупівлі Хмельницьким комунпідприємством «Спецкомунтранс» десяти вуличних туалетів-кабінок на загальну суму 160 тисяч гривень. Товар, який коштує вісім тисяч, закуповується за 16 тисяч. Ось і поясніть платникам податків, як так можна господарювати та розпилювати бюджетні кошти. Днями по цій справі буде прийняте рішення.
І на завершення хочу сказати, що у нас в державному управлінні існує проблема соціальної чесності. А не подолавши її, годі чекати прогресу. Державники в Україні зникають, як мамонти. Корінь проблеми — в нас самих, в розумовому і моральному стані нації. Мало людей в Україні, для яких добре ім’я дорожче будь-яких грошей.