Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 832

Те, що все у нас дорожчає, відомо. Але «все» зростає в ціні поступово. Тарифи ж… То Нацкомісія шокує одноразовим шестикратним стрибком вартості газу, то щопівроку підвищуватиме ціну на електрику, аби врешті вона подорожчала учетверо. Нещодавно в Хмельницькому в півтора-два рази зросла квартплата та вивіз сміття. Дійшла черга й до перевезень. 5 липня на сайті міської ради оприлюднено проект рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради «Про встановлення тарифів на транспортні послуги по перевезенню пасажирів у місті Хмельницькому в міському пасажирському транспорті загального користування». Що матимемо? Проїзд у автобусах і маршрутках здорожчає на гривню, у тролейбусі — на п’ятдесят копійок. А у разі запровадження електронного квитка вартість проїзду може сягнути шести(!) гривень в автобусі — в півтора раза та чотирьох гривень у тролейбусі — на шістдесят відсотків! З питання вартості проїзду ми розпочали розмову із заступником міського голови Андрієм БОНДАРЕНКОМ.

— Пане Андрію, з якого це дива так дорожчає проїзд? Інфляція, як пам’ятаю, за минулий рік — менше чотирнадцяти відсотків, долар — стабільний. Що ж сталося?
— Давайте поглянемо на ситуацію комплексно. В усіх обласних центрах України проїзд або вже подорожчав, або відбувається процедура зростання вартості послуги. Ми ж відтягували початок цієї процедури більш ніж на півроку, п’ять разів повертали розрахунки нових тарифів перевізникам. Не може нині автобус чи маршрутка коштувати лише чотири гривні. Я навіть не хочу говорити про досвід західних країн, наведу приклад інших обласних центрів. Минулих вихідних я був у Дніпрі, там вартість проїзду маршруткою на короткому маршруті складає 7 гривень, на довгому — 8 гривень. Наші чотири — поза межами будь-якої рентабельності. З минулого підвищення тарифу вартість пального вже скочила в півтора раза. Перевізники розрахували, що для них собівартість становить 8-9 гривень. Не певен у цій цифрі, бо потрібен чіткий аналіз пасажиропотоку, для чого ми запроваджуватимемо електронний квиток і валідатори в кожному транспортному засобі. Так ось: шість гривень — це готівкова плата, електронним способом буде лише п’ять. Це ж стосується й тролейбусів. Платиш готівкою — чотири гривні, електронним квитком — три.
— Тобто, ми переходимо до цивілізованого способу оплати — електронним квитком?
— Так, усі транспортні засоби будуть обладнані валідаторами. Ми зробимо ситуацію з перевезеннями прозорою, як у Європі. Пільговики безкоштовно отримають відповідні картки для безкоштовного проїзду, інші пасажири — будуть їх купувати за невелику плату. На відміну від інших міст, ми не плануємо витрачати десятки мільйонів гривень на впровадження електронного квитка.Це зробить інвестор, який поступово «відіб’є» вкладені гроші за рахунок відсотка за касове обслуговування валідаторів.
– Але все ж, чому таке значне зростання вартості?
– Якщо все залишити без змін, місто може опинитися взагалі на межі колапсу. Вже зараз у Хмельницькому бракує 270 водіїв для того, щоб повністю закрити маршрутну мережу. Від того і маємо збої у графіках руху транспорту. Водії звільняються і масово виїжджають на заробітки. Розглянемо ситуацію в комунальному «Електротрансі». Ми хоч сьогодні вивели б на маршрути ще з тридцять тролейбусів. Це значна кількість, зважаючи на те, що реально щоденно працює менше сімдесяти тролейбусів. Але вони стоять у парку – бракує водіїв. Лише підвищивши заробітну плату, ситуацію вдасться виправити. А підвищити заробітну плату можна лише збільшивши виручку від платного пасажира, а це, відповідно, зростання вартості проїзду.
– Коли можна очікувати підвищення вартості проїзду?
– Наразі проект рішення проходить процедуру обговорення регуляторного акту. В цей час хмельничани можуть надавати свої пропозиції. В середині серпня будуть проведені громадські слухання, на яких ми також маємо почути позицію містян. Далі – розгляд питання виконавчим комітетом міської ради. До його складу входять представники різних політичних сил, кожний з яких має свою позицію. Як член виконкому,  я не готовий голосувати за підвищення вартості проїзду, оскільки щоденно отримаю скарги від пасажирів щодо порушення графіків руху і умов перевезень. Позиція міського голови Олександра Симчишина принципова: спочатку – якість, потім тариф. Так що у перевізників є ще півтора місяця, аби довести хмельничанам і владі, що  обслуговування пасажирів покращується, і запропоновані нові тарифи відповідають тій якості перевезень, яку вимагають пасажири.
 Причому підкреслю, що паралельно ми розпочинаємо процес відбору компанії, яка забезпечить запровадження системи валідаторів і електронних квитків у транспорті. Це означатиме детінізацію у сфері транспорту, чіткий облік пасажирів, прозорість доходів і витрат транспортних підприємств.
– Добре. Хочу ще обговорити ситуацію, яка має резонанс в Інтернеті. В мережі активно обговорюють, що «Свобода» (чомусь саме ця політична сила, а не міські посадовці) блокують будівництво доволі симпатичної багатоповерхівки біля набережної в самісінькому центрі на початку Кам’янецької. У чому річ?
– Сесія міської ради вже розірвала договір оренди на цю ділянку з забудовником. Чому він взагалі був підписаний – питання не до нас: зроблено раніше. Так само, ми скасували через суд раніше видані містобудівні умови. Але уявіть будинок, більше двадцяти поверхів, у самісінькому центрі, в якого фактично немає прибудинкової території та парковки. Це ж елітне житло. Де паркуватимуться його мешканці? На магістральній Кам’янецькій, на якій і так немає де поставити машину? Чи просто на набережній? Там порушені всі будівельні норми. І повернення до питання будівництва цього будинку можливе лише у разі відповідності проекту будівництва державним будівельним нормам, зокрема, розширенню земельної ділянки за рахунок викупу сусідніх ділянок, можливості облаштування паркінгу з достатньою кількістю паркомісць та  майданчиків для відпочинку дітей і дорослих. Якби місто мало досконалу містобудівну документацію: генеральний план, план червоних ліній, історико-архітектурний опорний план, детальні плани територій, таких проблемних будівництв у місті  не було б.
– Що це таке –  новий генеральний план міста і для чого він потрібний?
– Для того, щоб у подальшому не допускати проблемних будівництв, ще два роки тому ми в першу чергу взялися за оновлення генерального плану міста. Вся ця документація вже розроблена проектним інститутом «Діпромісто». Цей документ, по суті, визначає стратегію розвитку Хмельницького до 2036 року: потребу в будівництві шкіл, садочків, промислових об’єктів, житлову забудову, парків і скверів тощо. Після розробки проекту ми за участі громадськості внесли до нього корективи, й зараз фахівці-проектанти остаточно доробляють документ, за яким місто житиме найближчими десятиліттями.
– Але й без генплану, наскільки знаю, ви наводите лад, так би мовити,  у «менших масштабах. Що відбувається, пане Андрію, із вивісками в обласному центрі?
– Так, цього року ми прийняли нове положення, яке має привести рекламні вивіски в нашому місці до європейських стандартів. Кожний підприємець має розробити новий паспорт вивіски відповідно до визначених стандартів і затвердити його через спеціальну комісію, яка діє при управлінні архітектури і містобудування. На сьогодні вже подано та затверджено близько сотні паспортів вивісок, а всього в місті мають оновитися майже тисячі вивісок.
– А що відбувається з сумнозвісними малими архітектурними формами, простіше кажучи, з кіосками?
– Ще минулого року міська рада ухвалила рішення про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій на території міста Хмельницького. Після публічних консультацій з громадськістю ми визначили і затвердили архетипи МАФів, згідно з якими до 1 лютого 2019 року всі підприємці, які мають тимчасові споруди, повинні привести їх до стандартизованого вигляду. Сьогодні вже понад сотня МАФів змінила свій зовнішній вигляд і цей процес триває.
Особливих змін зазнає центральна частина міста – звідси планують забрати майже всі тимчасові споруди.  У центрі залишаться лише тимчасові споруди, у яких ведеться торгівля пресою та іншою друкованою продукцією і частка якої складає не менше 60 відсотків. Причому вони не мають права змінювати профіль своєї діяльності, якщо так станеться – підлягатимуть демонтажу. Управління торгівлі спільно із управлінням архітектури та містобудування узгоджують з власниками ТС нові місця. Кожен підприємець може відмовитися від запропонованого альтернативного місця не більше трьох разів.
Тимчасові споруди, які не будуть перенесені із центральної частини міста впродовж року, а також не змінять свій архетип, підлягатимуть демонтажу.