На тваринницьку ферму в селі Курилівка Волочиського району потрапили в обідню пору, якраз перед другим доїнням корів. Видно, як поспішають дівчата: хтось відгортає гній, інші підкидають корми, миють худобу. Після цих необхідних «процедур»  корів переганятимуть у сусіднє приміщення, де встановлений сучасний молокопровід, яким молоко відправляється у спеціальний холодильник. Крім того, розумна автоматика чітко визначить кількість молока від кожної корови.

— А були ж часи, коли ми доїли в бачки, носили їх в руках. Тепер стало набагато легше, цивілізованіше, — розповідає доярка Антоніна Божок.
 Колектив на фермі молодіжний і об’єднує його не лише робота, вік доярок, а й родинні стосунки, бо, прийшовши працювати на ферму, багато хто загітував своїх близьких, рідних, вже тут обирали собі хрещених матерів для дітей, родичалися. У Тоні Божок, до прикладу, четверо діток, наймолодшенькому ще й півтора місяця немає, а вона вже знову повернулася на роботу.
— Вийшла доїти, бо можна непогану копійку заробити, дітей же треба ростити, ставити на ноги. У декретну відпустку «відправила»  чоловіка, — посміхається Антоніна. — Правда, він і тут, на фермі, мені допомагає — чоловіча сила, як кажуть, при нагоді.
Ось і Валя Коцюр нещодавно народила дитинку, а теж обіцяє скоро повернутися на роботу. Добре, що в селі є ферма, — продовжує Антоніна Божок. — Я ж своїх чотирьох дітей не залишу, не поїду в світи чи навіть в інше місто, райцентр. Тут таки на місці, серед своїх. Разом зі мною трудяться Катерина Дорох, Тетяна Гримайло, Ніна Дрозд, Наталя Сологуб, підмінні доярки — Оксана Войцехівська, Зоя Павляча. Тримаємося купки, підтримуємо одна одну, живемо дружно.
Розповідає, що у більшості з них на молочно-товарних фермах працювали мами, а тепер, виходить, доньки замінили їх. Свекруха Антоніни Божок, приміром, працювала на фермі понад 20 років. Співрозмовниця додає, що для роботи створені всі умови, у підсобному приміщенні встановили для них пральну машину. Подяку за увагу, турботу, людяність від усіх доярок висловлює завідуючому фермою Леоніду Поповичу.
Вже 14 років працює Леонід Володимирович у господарстві. Тут трудяться і його рідний та двоюрідний брати, тітка. Леонід Попович наголошує, що й не уявляє себе без роботи, без колективу, з яким досягають все вищих результатів. Розповідаючи про виробничі справи, завідувач наголошує, що нині на Курилівській фермі 220 голів молочного стада, отримують по 18,2 літра молока на кожну дійну корову. Найближчим часом тут мають встановити ще один молокопровід, провести реконструкцію приміщення. Висловлюючи спільну думку працівників ферми, Леонід Володимирович каже, що розвиток тваринництва в їхньому селі дає надію на те, що будуть створюватися все нові робочі місця, що їхня Курилівка матиме перспективу.