Мантри у чиновницьких храмах київських високопосадовців про інвестиційну перспективність України вже, мабуть, варто припиняти. Немає поки що тих перспектив — про це свідчать цифри. Не хочеться навіть порівнювати нашу державу із західними сусідами: надто мізерними видаються вклади капіталу на їхньому тлі. Поглянемо на вітчизняні «здобутки». Торік в економіку держави іноземці вклали лише 1,8 мільярда доларів — майже в 2,5 раза менше, ніж позаторік. Але це — півбіди. Біда, що інвестори не тільки заходять, а й тікають з нашої країни. Але про це чиновники і політики мовчать. Найкраще поточну ситуацію з інвестиціями ілюструє інший показник: залучені кошти на одного українця. Що маємо? 925 доларів на людину за підсумками минулого року. Це, звісно, менше, ніж до початку війни. Але менше, ніж у 2014-15 роках, коли на одну особу припадала понад тисяча доларів. Інвестор тікає! Ще один штрих: найбільшим вкладником коштів в Україну є… Кіпр. Як ви вважаєте, цей «промисловий гігант» прагне розбудувати нашу економіку? Чи то українські олігархи, відмивши гроші через цей офшор, повертають їх в країну під виглядом іноземних?
А, думаєте, в області ситуація із залученням іноземного капіталу краща? Її обговорили на засіданні ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Хмельницькій облдержадміністрації.

«Інвестиційну привабливість регіону обумовлюють вигідне географічне розташування, потужні ресурсний та кадровий потенціали, динамічний розвиток економіки, соціальної та гуманітарної сфер». Це — цитата з офіційних документів нашої місцевої влади. Уточнимо, на жаль, цю привабливість не бачить іноземець, про що свідчать його фінансові вливання. Нагадаємо, що обсяг інвестованих в область — 175 мільйонів доларів, за даними головного управління статистики у Хмельницькій області, станом на перший квартал — взагалі важко побачити в загальноукраїнському доробку. Менш ніж піввідсотка! Гірша ситуація тільки на Тернопільщині, Чернівеччині і Кіровоградщині. Ми в третьому десятку областей у загальнодержавному рейтингу за інвестиціями! Це привабливість?
І, якщо чесно, якби не внесок голландців у Кам’янецький цементний, то, здається, ми взагалі були б останніми в рейтингу! Нідерланди також врятували від ще однієї ганьби: за обсягами вкладень — вони перші. Другі… кіпріоти. Так, згадана потужна економічна держава Середземномор’я посідає друге місце серед інвесторів області. І третє: як і в Україні загалом, інвестори і приходять, і тікають. Так поточний показник вкладеного на людину — 137,1 долара вищий, ніж торік, але суттєво менший, ніж протягом 2010-2015 років. Піку в області було досягнуто в 2014-му, коли ця цифра, за даними статистики, сягнула 171,7 долара.
Війна? Так, війна. Але «головна причина, чому іноземні інвестиції не надто активно надходять в область, це не лише військовий конфлікт на сході. Куди більша перешкода — корупція, прийняття незрозумілих рішень місцевою владою, недобросовісна конкуренція та тіньова економіка, яка, на жаль, зовсім не сприяє нормальному інвестиційному клімату», — зазначив у своєму вступному слові на засіданні голова облдержадміністрації Вадим Лозовий. І це добре, що він не повторює мантр державних мужів про привабливість і перспективність, а реально оцінює стан справ: «трійка»… за дванадцятибальною шкалою. Саме такого балу, він вважає, заслуговує область перед потенційними інвесторами. Хмельниччина, як та дівка, що для тата-мами гарна, а женихів щось не видко.
Повторюся, дуже добре, що очільник краю бачить ситуацію з іноземними інвестиціями, як повний провал. 21 місце в загальнодержавному рейтингу — це ганьба. Вадим Лозовий констатує, що це і «певна пасивність наших виробників. Можливо, через брак інформації, можливо, через небажання змінюватися, підлаштовуватися під нові умови діяльності. Виходячи на  світовий ринок, ми  починаємо усвідомлювати, наскільки далекі від технологій, які  є  в  світі. Звісно, значно простіше постачати сировину!»
Так, зібрав урожай і відправив на експорт — простий шлях. Але треба розвивати технології, переробку, не працювати «як сировинний додаток», наголосив він. І запропонував: «Впровадження інвестиційних проектів, створення нових та розширення діючих виробничих потужностей, застосування нових технологій дасть можливість підвищити конкурентоспроможність продукції, створити нові робочі місця не лише в самій компанії, а й у суміжних галузях, підвищити рівень заробітної плати, відповідно, зростатимуть надходження до бюджетів, розвиватиметься соціальна інфраструктура»…
Мабуть, досить про сумне, бо внутрішні капіталовкладення дали можливість посісти середній щабель — 12 місце. Поки іноземець бариться, вітчизняний бізнес розвивається. Так, за перший квартал цього року вкладень 1,7 мільярда гривень капітальних інвестицій, що на 5,7 відсотка більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період 2017 року, розповів на засіданні директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації Юрій Гриневич. Головним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно дві третини загального обсягу. Нині в області реалізуються потужні проекти. До прикладу: запуск заводу з переробки технічних конопель за інноваційними технологіями у Старокостянтинові; створення ТОВ «АГРО ПРО МЕНЕДЖМЕНТ» виробничого комплексу для підготовки, зберігання, первинної та подальшої переробки зерна кукурудзи і побічних продуктів у селі Кременчуки Красилівського району. ТОВ «Хмельницька біопаливна електростанція» будує біогазову електростанцію електричною потужністю 44,2 МВт та тепловою — 130  МВт у селі  Печеськи Хмельницького району тощо.
 Президент Хмельницької торгово-промислової палати Наталя Бєлякова розповіла про зацікавленість у співпраці з нами бізнесменів Канади та США, Німеччини та Нідерландів, Китаю та Південної Кореї. Найголовнішим же, за підсумками зустрічі, здається те, що Вадим Лозовий розуміє катастрофічність ситуації з інвестиціями й прагне щось змінити. Бо, як кажуть мудрі, осягнути проблему — перший крок на шляху її розв’язання.