Коли чую «зелена енергетика», мимоволі хапаюсь за гаманець: гарячково перераховую, чи вистачить коштів заплатити за електрику. Бо такого божевілля із ціною на електроенергію з відновлюваних джерел, як в Україні, ніде не коїться. Так, «зелений тариф» на рівні приблизно 15 євроцентів відповідає середньому європейському рівню, але ж ніде «відновлювальна електрика» не коштує у десяток разів більше за традиційну (про це докладніше далі). Захмарні, економічно необґрунтовані тарифи на енергію сонця, вітру, біомаси призвели, з одного боку, до буму в цій сфері. А з іншого — до отримання надприбутків бізнесом та суттєвого здорожчання електрики для нас усіх.
ЯК СТАТИ МІЛЬЯРДЕРОМ?
Вважається, що шалені «зелені тарифи» вигадали на догоду Клюєву, аби він отримував мільярди гривень від продажу сонячної електрики. Справді, бізнес пречудовий. Поглянемо на розцінки, що встановила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 1617 від 29 грудня минулого року. На поточний рік енергетики з ТОВ «Екотехнік-Дунаївці», до прикладу, отримуватимуть за кіловат-годину сонячної енергії 518,91 копійки. У ТОВ «Екотехнік-Міньківці» — 487,46 копійки, а от у ТОВ «Екотехнік-Ярмолинці» (1 черга) — 1509,56. Зупинімося та подумаємо: більше 15 гривень за кіловат-годину платить держава приватнику, а потім продає цю електрику нам. Скільки ж вона тоді коштуватиме для споживача?
Щось схоже вигадали іспанці десять років тому, запровадивши надвисокий «зелений тариф». За рік кількість сонячних панелей підскочила ушестеро до 3,4 гігавата потужності, а уряд схопився за голову — як платити виробникам? З яких доходів? І швиденько цей пролобійований кимось бізнес прикрили. Точніше згорнули злочинну щодо економіки та населення практику надвисоких «зелених тарифів». У нас поки вона процвітає, відповідно розквітають буйним цвітом нетрадиційні електростанції.
Нині ми докладно, як і обіцяли читачам, розповімо про надприбутки від біогазової діяльності. Нагадаємо, що наприкінці минулого року в області урочисто відкрили першу чергу найбільшої в Європі біогазової установки, яка незабаром вийде на проектну потужність 15 мегават. Запуск здійснило ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія», яку заснували (відповідно до даних Єдиного державного реєстру) Олег Лейві — внесок до статутного фонду 400 гривень та ТОВ «Україна 2001» — 9600 гривень. А «кінцевим бенефіціарним власником (контролером)», як йдеться у Реєстрі, виступає Вадим Лейві.
Компанії зі статутним фондом, як ми бачимо, десять тисяч гривень вдалося залучити банківський капітал на сотні мільйонів для спорудження станції. У тому числі державного банку — «Укрексімбанку». Банкіри добре розуміють, що надприбутки від діяльності станції дозволять швидко та легко погасити будь-яку позичку. Поглянемо на цифри?
Отже, потужність біогазової установки — 15 мегават, тобто щогодини вона продукує 15 тисяч кіловат-годин електроенергії. А який же тариф встановила для неї наша «багата» держава? У згаданій постанові НКРЕКП йдеться, що без ПДВ він складає 401,85 копійки. Рахуємо? За годину станція виробляє електрики на понад шістдесят тисяч гривень! Множимо на кількість годин у добі... Беріть калькулятор — перевіряйте, бо цифри вражають! Добовий дохід — майже 1,5 мільйона гривень! За рік порахуємо? Понад півмільярда!.. Тобто, маціпусенька станція, яка займає кілька гектарів землі, яку обслуговують зо два десятки людей, дає дохід у сотні мільйонів гривень щороку. Років за п’ять можна не тільки розрахуватися з кредитом, сплатити зарплатню та податки, а стати офіційним мільярдером в Україні. Вітаю власників біостанції! Тільки за чий же це кошт таке багатство?
ЯК СТАНЕМО ЖЕБРАКАМИ?
«Подільські вісті» вже неодноразово писали, що тарифи на енергетичні ресурси в нас викривлені, призводять до збагачення наближених до влади та крайнього зубожіння населення. Газ подорожчав ушестеро за останні роки, хоча імпортного в енергобалансі, за підсумками минулого року, лише близько третини (видобуток зріс до 20,5 мільярда кубів, споживання скоротилося до 31,9 мільярда, за даними НАК «Нафтогаз України»). Про яку формулу розрахунку ціни на блакитне паливо, прив’язану до містичного німецького хабу, йдеться? Якщо у переважній більшості газ — вітчизняний. Тарифи на догоду олігархам! Ціна електрики? Формула Роттердам +, де вугілля вираховується за ціною в європейському порту. Й тут олігархи кладуть мільярди до кишені за рахунок різниці реальної ціни вугілля та вигаданої. А за це все ми платимо зі свого гаманця, коли розраховуємося за послуги обленерго. Боляче зараз б’ють комунальні тарифи? Електрика? Газ? Тепло? А це все гроші, які осідають на рахунках енергобаронів.
Наразі ми сконцентрувалися на біогазі. Уявіть, згадана станція в Теофіполі розташована від Хмельницької АЕС за кілька десятків кілометрів. На тлі атомної — взагалі дріб’язок: менше одного відсотка потужності ХАЕС. А порівняймо кошти, які отримують атомники та матимуть біогазівники. Торік атомна станція виробила 13,382 мільярда кіловат-годин електроенергії. Скільки за це мала отримати коштів? Порахувати складно, бо тариф увесь час змінювався. Тому будемо чесні: якщо для біогазу взяли сьогоднішній, то й для ядерників користуватимемося нинішніми цифрами (реально менше). Отже, за даними підприємства «Енергоринок», у другій декаді липня тариф для «Енергоатома» становив 54,7 копійки за кіловат-годину. Тобто дохід станції за рік становить приблизно вісім мільярдів гривень.
Співставте цифри: потужність біогазової станції у сотню з лишком разів менша, а дохід лише у п’ятнадцять разів нижче. А зважте на витрати! Тисячі висококваліфікованих працівників на ХАЕС із найбільшою в області зарплатнею, поводження з радіоактивними відходами, яке потребує неабияких коштів. А свіже ядерне паливо? Це не те, що в біогазової установки — накидав лопатою коровячого лайна з сусідньої ферми, а ще досипав жому з поруч розташованого цукрового заводу — і бактерії продукують тобі газ. Для атомників же треба — добути уран, «відфторувати» його та збагатити. А збагачувальні установки є здебільшого в ядерних державах, бо покрутив гексафторид урану в центрифугах «трохи» більше, ніж треба, збагатив уран не до 3-4 відсотків, а до дев’яноста — й матимеш сировину для атомної бомби, а не для реактора. Ще й цирконій потрібен для твелів — палива АЕС. Коронку цирконієву ставили? Знаєте скільки коштує? Уран-цирконієве паливо завантажується в реактор тоннами. Тому твели для атомної станції вкрай дорогі: щороку ХАЕС віддає за них десятки мільйонів доларів.
До чого невеличкий екскурс в фізику та хімію атомної станції? Аби пояснити, що виробничі затрати ядерної енергетики — величезні, відновлювальної — практично ніяких. Сонце і вітер — безкоштовні, для біогазової станції — потрібні, як вже йшлося, відходи життєдіяльності корів і цукрового виробництва (звісно, вони мають свою ціну як добриво та харч, але ж не порівняти з атомним паливом).
Разом з тим держава сплачує «зеленим енергетикам» в середньому в десять разів більше, ніж атомникам. А це ж все лягає в ціну на електрику. Нехай зараз частка нетрадиційної електрики незначна (атомна продукувала в середині липня 51,7 відсотка, відновлювальна енергетика — 2,06 відсотка), але оплата ж їм удесятеро більша! Тому в структурі тарифу частка сонця-вітру-біомаси відчутна. Й ми за це платимо! А якщо й надалі триватиме пограбунок громадян завдяки «зеленому тарифу», то зростання кількості біогазових та інших відновлювальних станцій може набути катастрофічного масштабу. Якщо не скасувати цей грабіжницький тариф, за наш із вами рахунок вони ставатимуть за лічені роки мільярдерами, а ми зубожітимемо надалі.
Від редакції
P. S. На жаль, свого часу «ПВ» купилися на відкриття біогазової установки в Теофіполі, яку помпезно, з нечуваним шиком провів автор і виконавець проекту тамтешній олігарх Вадим Лейві. Кажуть, що для обслуговування гостей із самої столиці привезли кухарів та офіціантів. Словом, заморські напої лилися рікою. Воно й не дивно, бо в показусі та фарсі з Вадимом Леонідовичем навряд ще хтось позмагається. А втім, за усіма тими лаштунками криється астрономічне збагачення таких, як пан Лейві і відповідно наше зубожіння у зв’язку із подальшим подорожчанням кіловатів. І ще одне. Повірте, біогазовий ненажерливий молох, який живиться не лише відходами, а й повноцінною сировиною з ланів, негативно впливатиме на кормову базу тваринництва в регіоні.
Воістино, будь-яка медаль має дві сторони, а будь-яка подія — дві правди.
Gismeteo 
