Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 950

Нині ми все частіше бачимо на дорогах автомобілі з іноземними номерами, які в народі охрестили євробляхами. Таке засилля автівок без реєстрації викликає роздратування насамперед у законослухняних водіїв. Адже євробляхарі посміли голосно заявити про свої права,  протестують, вимагають пільги  на розмитнення тощо.

— Коли  я пригнав із-за кордону, з Польщі, свій автомобіль,  то дотримався чинного  законодавства, віддав  сповна усі платежі рідній державі:   й  митні, й податкові, й до пенсійного фонду, — обурюється  Анатолій Тищенко. —  Власники євроблях не  сплатили жодної копійки до бюджету, а його треба наповнювати. Це ж і пенсії, і  соціальні допомоги.
Найгірше, вважає Анатолій, що  бляхарі, скоївши ДТП,  намагаються уникнути відповідальності. Трапляється, що й автомобіль  залишають, втікаючи з місця пригоди. Нема у них і страхового поліса для відшкодування наслідків аварії. «І справедливо буде  не лише штрафувати таких нелегалів,  навіть а  конфісковувати їхні автомобілі, бо  інакше через  шахрайські схеми їхня кількість зростатиме», — переконаний мій співрозмовник.
А втім, люби, Боже, правду, приміром не може  водій-втікач євробляхи,  який скоїв ДТП, уникнути  покарання. Адже у базі  даних  митниць зареєстровані усі  транспортні засоби та їхні власники, які  перетинають  кордон. Та й правила дорожнього руху теж порушують водії з українськими номерами,  навіть частіше.     
Тож, наприклад, вже інший мій співрозмовник 34-річний Сергій не може збагнути, чому євробляхи  багатьом  муляють очі. Адже  автомобіль для нього не розкіш, а необхідність,  ним добирається на роботу на околицю міста та ще  двох дітей підвозить  у садок чи на прийом  до лікаря. Він не із заможної родини, нема в нього бізнесу, живе чесно, лише  на одну зарплату, Звісно ж,  хотілося б йому придбати  новий сучасний автомобіль  із салону, але ця покупка  не по кишені. Тільки слуги народу та олігархи можуть  собі дозволити по кілька   елітних позашляховиків.
— Спочатку за заощаджені з весілля гроші пригнав  із-за кордону бус, але його  розмитнення стало  занадто  дорогим. Вліз у борги, — розповідав Сергій.  — З часом  продав та купив “Ниву,” яка не комфортна і не зручна  для  родини.  Приглядався до вітчизняного “Ланоса” і навіть хотів  його уже придбати. Але   прикро, що за двадцять років авто не було модернізоване. Та й автомобіль споживає багато пального, тобто є економічно невигідним. А ціна в салоні недешева — 220 тисяч гривень. Та і його вже зняли з виробництва. І тут знайомий  мені порадив, як купити  іномарку, яку не треба буде  розмитнювати в Україні, бо в нас така процедура вкрай дорога. Скажімо, якщо придбати  автомобіль за кордоном,  вартістю 6 тисяч доларів, з об’ємом двигуна два літри, до п’яти років експлуатації, то його власнику  доведеться заплатити  в Україні різних  платежів, які  становитимуть половину його вартості. Для мене  ця сума є  непідйомна.  До того ж,  не зрозуміло, як витрачають ці кошти, точно не на  покращення стану доріг, і не на будівництво утилізаційного заводу.
Отож у Болгарії  Сергій придбав Фольксваген Туран, 2006 року за 4700 доларів. Ще сплатив іноземній фірмі, яка  оформила документи на автомобіль тисячу доларів, та й витратив три  сотні «баксів» на дорогу.
Спочатку тішився цією покупкою. Бо ж якби придбав таку машину  в Україні, яка їздила 12 років,  то довелося б віддати 10 тисяч доларів, а стан її був значно  гірший через бездоріжжя. Однак  невдовзі зрозумів, що омріяний  євротранспорт додав чималих незручностей і неабиякого клопоту. Доводиться раз на рік  перетинати кордон країни, ще й з  іноземцем, якому треба  заплатити від 50 доларів, а митникам дати винагороду. Вже й нависла небезпека конфіскації омрія-
ного євротранспорту через несплату акцизного мита на батьківщині.
— Скажімо, в Болгарії такого свавілля нема, — продовжував  мене переконувати Сергій. — Коли  купують  автомобіль у країнах Європейського Союзу, який був у користуванні, то за реєстрацію  платять лише 350 доларів, ще доводиться віддати  100 доларів на так званий зелений податок,  який  вносять раз на рік за забруднення довкілля, та й технічний  огляд обходиться лише в 50-60  «зелених». От  уся  арифметика простих чисел. Недорого і вигідно.
Власників євроблях, а їх у нашій країні понад триста тисяч, вкрай розтривожила постанова Кабінету Міністрів про застосування каральних санкцій до таких водіїв поза законом. Хоча і Митний кодекс України дозволяє, що  іноземний громадянин  може на рік заїжджати на територію нашої держави за умови  реєстрації цих транспортних  засобів в установах іноземних держав, але  ж  за кермом цих іномарок сидять громадяни України. Грубо порушуючи  українське законодавство, все ж власники євроблях не раз, протестуючи,  вимагають розмитнення автомобілів за поміркованими умовами. І напруга трохи спала, коли в першому читанні Верховна Рада  ухвалила законопроект, у якому  прописано знизити акцизне мито. За п’ятирічне авто, куплене за кордоном, власник  заплатить мито 300-400 євро проти нинішніх двох тисяч. А от  старі іномарки, 10-20 років, все ж  влетять у копієчку,  бо легалізовувати їх доведеться  за загальною схемою. Проте це буде не найбільшою проблемою. Адже до переоформлення  автомобіля доведеться ще й  залучити справжнього власника.  Авторка  законопроекту   запевняє, що таким  чином боротимуться зі старим євротранспортом, який  завдає шкоди довкіллю. Хоча окремі  депутати  вважають, що бляшанки на єврономерах позабирають, а купувати за  кордоном іномарки зможуть лише олігархи.
Та справді, уряд здатен і на таке,  і можна  нескінченно розповідати, як  уміє українська влада гребти з кишень пересічних громадян останні копійки. Згадаймо лише 15-відсотковий податок для працюючих пенсіонерів, який став відвертим грабіжництвом.  Незабаром  ще збідніємо, бо нас  усіх чекає космічна ціна на газ. А  субсидія небагатьох обігріє, бо стає все недоступнішою. Та й непрозорі субсидійні схеми уряду, коли бюджетні кошти осідають на  рахунках монополістів, інакше, як шахрайськими не назвати. Як  ще не згадати махінації з тендерними закупівлями, коли можновладці  привласнюють бюджетні гроші.
Що гірше? Недодати до держбюджету чи невтомно, як панівна верхівка, з нього красти?
Власники євроблях вважають митний закон здирницьким. Їм не заперечиш. А відтак, знайшовши у ньому шпаринку, вскочили у халепу. Цікаво, що цього разу втнуть слуги народу з непокірними водіями поза законом?