Всі люблять ліс, бо це — незбагненна краса, дивовижний рослинний і тваринний світ, чудове місце відпочинку, один з найбільших продуцентів кисню на планеті, екологічний щит від ерозії землі, повеней річок та від інших природних катаклізмів. Люблячи ліс, шануємо й тих, хто його садить, плекає, вберігає від пожеж, шкідників та хвороб.
  Напередодні Дня працівника лісу ми зустрілися з начальником обласного управління лісового та мисливського господарства,  керівником-новатором Петром Пешком і попросили розповісти про досягнення й проблеми вартових зелених шат.

—  Петре Степановичу, Хмельницьке обласне упраління лісового та мисливського господарства — одне з кращих у лісовій галузі держави. В чому запорука успіху?
  —  Наші успіхи — це, насамперед, стабільна, ефективна робота всіх без винятку трудових колективів. І управління, і підприємства спрямовують діяльність на збереження й раціональне використання лісів, нарощування їхнього ресурсного потенціалу. З початку року лісовідновлення здійснено на площі 919 гектарів шляхом створення лісових культур та природного поновлення. В розсадниках вирощено понад сім мільйонів сіянців та саджанців, що повністю забезпечує потреби в посадковому матеріалі. Значні обсяги робіт виконано по догляду та формуванню лісових насаджень.
  За вісім місяців реалізовано продукції на суму понад 526 мільйонів гривень – фактично на 126 мільйонів гривень більше, ніж за відповідний період попереднього року.

Це сприяло значному зростанню середньомісячної заробітної плати, яка складає майже 18 тисяч гривень і є найвищою в галузі. Наші підприємства сплатили до бюджету всіх рівнів та Єдиного соціального внеску 211,8 мільйона гривень — 138 відсотків до восьми минулорічних місяців. Ми пишаємося внеском лісівників краю в розбудову держави.
 — Прийшовши рік тому на посаду начальника обласного управління, ви ініціювали розробку програми стратегічного розвитку лісового господарства Хмельниччини. Що вже вдалося втілити в життя й що буде зроблено найближчим часом?
  — Передусім зазначу, що програма різнопланова, складається з трьох етапів і розрахована на короткотермінову, середньо- і довготермінову перспективу. Вона покликана підняти ведення лісового господарства до рівня кращих європейських країн.
 Наш пріоритет із пріоритетів — постійне вдосконалення ведення лісового господарства. Почали із запровадження інтенсивних технологій, а саме — з посадки лісу сіянцями із закритою кореневою системою. Тепер садити ліс зможемо протягом усього вегетаційного періоду, тобто з ранньої весни і до осені. Цьогоріч створили майже двадцять гектарів таких насаджень. А в розсадниках вирощуємо понад сто тисяч сіянців із закритою кореневою системою.
 У розпалі — будівництво двох новітніх центрів з вирощування сіянців із закритою кореневою системою: у Славутському лісгоспі — сіянців хвойних порід, а в Хмельницькому лісомисливському господарстві — сіянців твердолистяних порід. Передбачаємо ввести центри вже наступного року.
 Також зазначу, що для широкого впровадження інтенсивних технологій вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою підприємства придбали механізми для обробки та посіву насіння, догляду за сіянцями та їх викопування. Це забезпечить високу якість вирощування посадкового матеріалу.
 Оскільки зараз дуже гостро стоїть проблема всихання сосни, ялини, ясена та інших порід, впроваджуємо інтродуценти — дугласію, модрину європейську, береку, павловнію. Цьогоріч уже створили майже двісті гектарів змішаних насаджень з цими породами.
 Зараз вивчаємо можливість створення енергетичних плантацій лісових культур із скороченим оборотом рубки (верба, лоза, тополя, павловнія та інші). З них виготовлятимемо тріску паливну.
 У середньотерміновій перспективі поставили завдання запровадити європейські технології лісозаготівель, переробки низькосортної деревини.
 — А що робите для розвитку побічного лісокористування й розвитку підсобних господарств?
  — Часто в спілкуванні я кажу колегам: зрізати дерево, вирощене твоїми попередниками, — нехитре діло. Треба випустити з нього продукцію з доданою вартістю. Можна й треба також мати зиск від різних корисностей лісу. Отож відновили заготівлю лікарської сировини, дикорослих ягід. Щоб збирати їх у більших кількостях, погодили ліміти в обласній раді.
 Підприємства займаються садівництвом, бджільництвом. Виробництво меду плануємо різко наростити, щоб невдовзі вийти на зарубіжний ринок.
 Розпочато виробництво та фасування чаїв із дикорослих трав і плодів, переробки лікарських рослин. А в подальшій перспективі — розвиток вівчарства й свинарства, будівництво цеху з переробки продукції побічного користування лісових ресурсів.
 — Петре Степановичу, як і людина, кожний ліс має своє обличчя. А який він, подільський ліс?
 — Ліси Хмельниччини віддзеркалюють практично всі лісові зони України. На півночі краю вони є типовою зоною Полісся й представлені в основному сосною, а також дубом, вільхою, березою. У центрі й на півдні ростуть широколистяні ліси. А на урвистих берегах Дністра та його лівих приток — розмаїття, притаманне степовим регіонам. Завдяки своєму природному багатству ліси Хмельниччини мають унікальне значення. Сьогодні їх загальна площа становить 282 тисячі гектарів. У користуванні підприємств обласного управління лісового та мисливського господарства перебуває майже 194 тисячі гектарів, тобто 69 відсотків.
 Породний склад — дуже різноманітний. Хвойні займають 32 відсотки загальної площі, листяні — 68, у тому числі на цінні дубові та ясенові плантації припадає 73 відсотки від усіх листяних порід.
 Ліс, найважливіша складова природи, вкрай негативно реагує на непродумане втручання людини. Тільки раціональне, науково обґрунтоване користування лісом, яке здійснюється висококваліфікованими фахівцями, забезпечує невиснажливість лісових ресурсів та нарощування їхнього природного потенціалу. Що наші підприємства саме так діють, свідчать факти. Впродовж останніх п’яти років площа стиглих і перестиглих лісів у підприємствах управління збільшилася на 3,5 тисячі гектарів і складає понад 26,5 тисячі гектарів. Тут накопичено майже вісім мільйонів кубометрів деревини.
 — Отже, звинувачувати підприємства в надмірному вирубуванні лісу безпідставно?
 — Для нас є правилом: після заготівлі лісу на ділянках суцільних зрубів обов’язково садити новий ліс. І якщо хтось вам скаже, що лісівники більше рубають, аніж заліснюють — не вірте. На підтвердження наведу офіційні дані. За період з 2008 по 2017 рік включно підприємства нашого управління відтворили ліси на площі 11,9 тисячі гектарів, а суцільні зруби склали 11,5 тисячі гектарів. Торік посаджено 1431 гектар лісу, а суцільні зруби становили лише 1036 гектарів.
 Намагаємося на зрубаній лісосіці посадити новий ліс цього ж року, хоча правила ведення лісового господарства дозволяють це зробити протягом двох років після рубки.
 — Щоб досягти науково обґрунтованого рівня лісистості нашого краю, треба посадити ще 80 тисяч гектарів лісу. Чому ж припинено створення лісів на еродованих, деградованих і не придатних для ведення сільськогосподарського виробництва землях?
 — Перш ніж відповісти на запитання, зазначу, що зараз лісистість області становить 12,8, а має бути щонайменше 17 відсотків. Аби збільшити її лише на відсоток, треба посадити
20 тисяч гектарів лісу там, де раніше його не було. Оскільки область належить до регіонів з розвиненим сільським господарством і багатими родючими землями, то знайти нові ділянки для розширеного лісорозведення дуже проблематично. Хоча це питання не до нас, а до влади. А щодо потенціалу лісогосподарських підприємств, то вони спроможні розв’язувати проблему заліснення. До речі, в рамках державної програми «Ліси України» з 2005 до 2012 року лісівники області створили п’ять тисяч гектарів захисних насаджень, які стали надійним щитом проти ерозії, змивів і зсувів земель.
 Життя не стоїть на місці, а тому питання збільшення лісистості неодмінно буде вирішуватися. Наше управління ініцюювало проведення консервації земель під заліснення. Згодом їх будуть передавати державним підприємствам для лісорозведення.
 — Ви вже розповідали про різні стратегічні напрямки розвитку лісового господарства області. Розкажіть конкретніше про переробку низькосортної деревини підвідомчими підприємствами.
 — Щоб швидко зростати, треба мати сучасні техніку та обладнання. Отож модернізація існуючих виробничих потужностей і будівництво нових — на часі. Розпочали з реконструкції цехів переробки деревини Летичівського, Старокостянтинівського й Шепетівського лісгоспів. Придбали дві сучасні стрічкопильні пилорами, встановили багатопрофільний верстат, капітально відремонтували дві імпортні лісопильні пилорами. Результат не забарився чекати — обсяги переробки збільшилися в п’ять разів!
 Це лише перший етап. Наступні кроки — закупівля гатерної лісопильної пилорами, модернізація діючих сушильних камер і придбання нових, доукомплектація цехів високотехнологічним обладнанням для переробки цінних видів деревини. Тоді зможемо виготовляти продукцію з високою доданою вартістю.
 — Останнім часом лісгоспи області досить активно взялися за виготовлення тріски паливної з лісосічних відходів. Очевидно, це вигідно?
 — Безперечно. По-перше, знайшли застосування тому, що марнувалося — спалювалося або гнило. По-друге, підприємства одержали додаткові грошові надходження. Так, цьогоріч вже отримали від реалізації тріски 5 мільйонів гривень, а до кінця року плануємо виручити 10 мільйонів гривень.
 — Перейдемо від справ виробничих до лісових перлин краю, які зосереджені в природозаповідному фонді.
 — На землях підприємсітв, що підпорядковані обласному управлінню лісового та мисливського господарства, заповідні площі складають майже 50,5 тисячі гектарів — 26 відсотків від загальної площі держлісфонду Хмельниччини. Це передусім національні парки «Подільські Товтри» та «Мале Полісся», регіональний ландшафтний парк Мальованка. Відсоток природозаповідного фонду лісів підприємств облуправління майже вдвічі перевищує відповідний показник по Україні. Це свідчить про те, що в наших лісах достатньо жорсткі критерії щодо принципів господарювання.
 Заповідні об’єкти перебувають під охороною лісогосподарських підприємств. Крім того, відкриваємо тут еколого-просвітницькі стежки для виховання в населення шанобливого ставлення до природи.
 — Лісівники добре займаються рекреаційною діяльністю.
 — Оскільки роль лісу як складової сфери відпочинку постійно зростає, приділяємо створенню лісових зон відпочинку вздовж автотрас, поблизу озер, річок велику увагу. Маємо їх майже сорок. Тут створено гарні умови для дозвілля: встановлено криті альтанки й піднавіси, столи з лавками, камінні мангали. На багатьох рекреаційних пунктах є дитячі майданчики з гойдалками, пісочницями. Щороку мережа відпочинку розширюється. Робитимемо все, аби люди гарно відпочивали.
 — Ліс без звірів і птахів — немислимий. На жаль, дичини в нас ще обмаль. Що роблять лісівники для зростання її поголів’я?
 — Проведений на початку року облік дичини засвідчив, що в мисливських угіддях області нараховується 1100 кабанів, 4000 козуль, 44 тисячі зайців русаків. Дійсно, чисельність основних видів мисливських тварин майже вдвічі менша оптимальної, а в порівнянні з європейськими країнами — в десять і більше разів. Основна біда — браконьєрство, що процвітає через недостатню охорону угідь і споживацьке ставлення до природи.
 Щоб звірів було більше, всі лісогосподарські підприємства регулярно підгодовують їх узимку. Також займаємося вольєрним утриманням диких кабанів, яких періодично випускаємо на волю. Треба, аби всі користувачі мисливських угідь, а це 34 юридичні особи, належно дбали про охорону дичини від браконьєрів і хижаків. Тільки тоді буде результат.
 — Напередодні свята не хотілося б говорити про неприємне, але через нападки в пресі, соціальних мережах на лісівників, які начебто нещадно вирубують ліси, займаються контрабандою деревини, не можу не запитати вас про це...
 — Передусім, вся ця вакханалія — фейкова, брехлива. До речі, безпідставні нападки знайшли спростування в тих же засобах масової інформації. Причина наїздів у іншому — лісова галузь гарно працює, а отже, ліси стали цікавими для приватизації. Торік лісівники держави разом з місцевою владою, народними депутатами призупинили нав’язувану концесію, яка призвела б до знищення лісів. Лобісти зайшли з іншого боку — в липні цього року в далекому від лісової галузі законі про підтримку сімейних фермерських господарств протягли норму, яка передбачає введення додаткового земельного податку на всі лісові землі держави. Оскільки сума цього податку (за попередніми розрахунками вона становитиме майже 50 відсотків реалізації продукції лісогосподарських підприємств області) разом із іншими податками, платежами та витратами на ведення лісогосподарського виробництва значно перевищить очікуваний чистий дохід від реалізації, то це призведе до збитковості, а в подальшому — до банкрутства лісогосподарських підприємств.
 Лісівники знову звернулися за підтримкою до влади й парламентарів, щоб не допустити загибелі галузі. Я — оптиміст: розум восторжествує й вихід буде знайдено. А лісівники надалі успішно працюватимуть на розбудову держави.
 Користуючись нагодою, вітаю з Днем працівника лісу всі наші трудові колективи, ветеранів галузі. Щастя вам, здоров’я, достатку, мирного неба над головою!