Саме з такою швидкістю виїжджає український люд за кордон. Про це розповів голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, який взяв участь у розширеному засіданні правління об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області, що відбулося в Торгово-промисловій палаті. Ще більш промовисто ця цифра виглядає, якщо поглянути на неї «концентровано»: Хмельницький би весь «витік» за кордон лише за три місяці! Тікають українці! Тікають! Бо несила терпіти наш недолугий економічний лад, немає бажання жити в злиднях, що забезпечує економіка країни. Низька зарплатня примушує людей шукати кращої долі.
Проблему розуміють усі. Перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко, підкресливши, що за темпами зростання рівня зарплатні ми вибороли шосте місце в державі, продовжив: за її рівнем Хмельниччина посідає лише вісімнадцяту сходинку в рейтингу областей. Мало платять подолянам, і це факт, з яким важко сперечатися. Справді, область має чудові виробництва, передусім Хмельницьку атомну, але її явно не досить. ХАЕС в обсязі виробництва області має чверть. От уявіть, наприкінці року перший блок зупинять для продовження терміну експлуатації — промисловість відразу провалиться на понад десять відсотків.
Необхідно розвивати інші галузі, але на заваді стоять енергоносії, що постійно дорожчають, брак обігових коштів, зношене обладнання. Цей перелік, як зазначив Володимир Кальніченко, включає в себе й нестачу кадрів, які тікають і тікають. Хмельницький міський голова Олександр Симчишин, що також брав участь у засіданні, продовжив кадрову тему. Лише в комунальному господарстві обласного центру нині сотні вакансій, а людей — катма. Двірникам за два роки підвищили зарплату утричі — не вистачає. В харчоблоках шкіл є тридцять вакансій, незважаючи на те, що профтехосвіта готує кухарів.
Міський голова розповів промисловцям, що повним ходом йде робота зі створення в місті індустріального парку, куди будуть підведені необхідні комунікації. Запросив їх — заходьте, розвивайте виробництво. Крім того, задля підтримки місцевого бізнесу міська влада вирішила відшкодовувати облікову ставку за комерційними кредитами для бізнесу. Також — має намір фінансово допомагати підприємництву, яке братиме участь в іногородніх та іноземних виставках. Треба підтримувати хмельницьке, а в широкому розумінні, загалом, українське виробництво. Голова Хмельницького обласного об’єднання роботодавців Іван Дунець переконаний, що «потрібна державна філософія: давайте всі любити Україну!»
Без сумніву, необхідно всіляко сприяти вітчизняному виробництву, але із наданням преференцій не варто перегинати палицю, аби не порушити міжнародні зобов’язання України. Від цього застеріг заступник голови Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Роман Примуш: «Відповідно до взятих на себе зобов’язань Україна погодилася з тим, що державна допомога заборонена внаслідок негативного впливу або можливості такого впливу на конкуренцію та/або торгівлю між сторонами Угоди. Дозволена допомога є винятком з загального правила. Забороняється надання державної допомоги суб’єктам господарювання без отримання попереднього дозволу Уповноваженого органу — Антимонопольного комітету України. Дія закону не поширюється на незначну державну допомогу, підтримку у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, виробництва зброї і військового спорядження для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань; господарської діяльності, пов’язаної з інвестуванням в об’єкти інфраструктури із застосуванням процедур державних закупівель, наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг».
Так що із преференціями треба поводитися вкрай обачно, бо потрапимо під квоти на експорт або антидемпінгові мита — непереливки буде експортерам.
З конкретними пропозиціями щодо змін у державній політиці, потрібними для розвитку бізнесу, виступила генеральний директор ТОВ «Тін Імпекс» Аліна Скоморохова. Влада повинна постановою Кабінету Міністрів України затвердити перелік товарів та матеріалів, які не виготовляються в Україні і належать до «критичного імпорту». І встановити нульову ставку ПДВ при розмитненні товарів і матеріалів, які належать до переліку «критичного імпорту» та ввозяться вітчизняними товаровиробниками для власних виробничих потреб. Крім того, потрібно внести зміни до чинного законодавства, які при державних закупівлях за однакових умов, будуть надавати перевагу вітчизняним виробникам. І ця практика поширена у світі. Як ішлося на засіданні, приміром, у Сполучених Штатах при держзакупівлях американський товар виграє на тендері навіть при різниці в ціні в одинадцять відсотків.
Звісно, не оминула увагою Аліна Скоморохова й «кадровий голод». «Задля подолання проблеми недостатньої кількості кваліфікованих кадрів (особливо робітничих професій) нагальною є потреба вжиття заходів на державному рівні, спрямованих на запобігання витоку кваліфікованих робітничих кадрів за кордон та підвищення престижу робітничих спеціальностей серед учнівської молоді, — зазначила вона. — До прикладу: зацікавлення роботодавців у підвищенні рівня заробітної плати працівникам робітничих спеціальностей шляхом надання певних преференцій, впровадження більш гнучких умов молодіжного кредитування, обов’язкове працевлаштування випускників закладів професійно-технічної освіти. А тих із них, кого навчали за кошти державного бюджету, — з вимогою відпрацювання за здобутою професією не менше 3 років. При порушенні цього терміну — повернення випускником грошових коштів, витрачених на його навчання».
Так, термінових та рішучих заходів у сфері економіки треба вживати. Інакше — вся робоча сила витече за кордон. І конкретні плани в організації роботодавців України є. Дмитро Олійник озвучив на засіданні тези Маніфесту роботодавців, який, на його переконання, докорінно змінить ситуацію. Але про це — в наступній публікації.
Gismeteo 
