Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 675

Під час попередніх відвідин ФГ «Кунчанський» наприкінці квітня її керівник Володимир Пицюк виглядав стурбованим. Ще б пак, за два місяці з початку весни з неба жодного разу не крапнуло! І то в період формування врожаю.  
Його підопічні доклали максимуму зусиль для успіху справи. Вчасно провели підживлення озимих, посіяли ярі культури, ретельно дотримувалися технологій.

Зазвичай доброзичливий і позитивно налаштований на гарний результат, Володимир Володимирович був стриманим в оцінках і прогнозах. Як людина не слова,  а діла, після розмови запропонував:
– Приїздіть до нас восени, тоді й поговоримо предметніше. Щирість своїх слів він підтвердив лагідною усмішкою і відвертим поглядом.
Чесно кажучи, я і сам був знічений. Бо усією душею співчував самовідданим трудівникам і їхньому енергійному керівнику.
І ось, згідно з природним календарем, настала пора підбивати попередні підсумки. Кінець вересня, і я разом із відомим в області фахівцем аграрної галузі Ростиславом Трояном у ФГ «Кунчанський». Перше моє запитання: «Чи були від травня дощі на полях Кунчі і Дмитрівки?»
– До збирання урожаю – жодного. Як на зло, полило під час жнив, з 11 липня аж до кінця місяця. Ми були йому вже не раді, журилися, як би зібрати вирощене, – відповідає Володимир Пицюк. – Та Богу дякувати, впоралися до 9 серпня, а 10 справили обжинки. За 9 днів обмолотили 590 гектарів! У нас немає своєї сушарки, тож буквально ловили кожну погожу годину. Збирали зерно, поки показники вологості були в нормі. Мусили винаймати додатково 2 комбайни.
– З якими ж показниками вийшли з цієї скрутної ситуації?
– В принципі з пристойними, але з вищими затратами. Пшениця дала по 71 центнеру з гектара при затратах 25 тисяч гривень на гектар. Для порівняння, минулого року були затрати на цю культуру 18 тисяч гривень, зібрали по 68 центнерів. Ріпак дав по 31 центнеру, при затратах 27 тисяч гривень на гектар. Хоча за сприятливих погодних умов розраховували вийти на 50 центнерів. Горох зібрали по 25 центнерів із гектара, а минулого року – 65 центнерів. Знову ж таки при тих же самих затратах. Тобто рентабельність нашого виробництва значно зросла.
– Затрати збільшилися тому, що ціна зросла на мінеральні добрива, пально-мастильні матеріали і засоби захисту, чи тому, що застосували інтенсивні технології?
– Головний чинник – перший із тих, які ви назвали. Ще ми підняли заробітну плату людям. Якщо за минулий рік її фонд склав 4 мільйони 535 тисяч гривень, то за перше півріччя виплатили 2 мільйони 642 тисячі гривень. До кінця року загальна сума складе понад 5 мільйонів 300 тисяч гривень. Ріст майже на 20 відсотків, що потягне за собою і збільшення відрахувань до бюджету.
– Традиційну для вашого господарства гречку не сіяли?
– Тільки поукісну. Аби земля не облогувала. Вона добре зійшла, а потім почалася багатоденна посуха. Щедро вродив соняшник. Ми обробили його гербіцидами, а інсектициди і фунгіциди не застосовували, щоб не нашкодити бджолам. Кукурудзу зібрали на силос. Минулого року було 500 центнерів, а нинішнього – по 450. Залишаються на полі тільки буряки.
– І соя?
– Ми її не сіяли, зате кормами худобу забезпечили повною мірою і наростили стадо. Було 320 голів ВРХ, а тепер – 360.
– У вас модна нині голштинська порода?
– Ні, в основному своя, вітчизняна, – чорно-ряба. Купували нетелів у людей. Платили дорожче, ніж заготівельники за живу вагу.
– Минулого разу ви називали людей, які відзначилися в боротьбі за урожай. Вийшло майже 70 прізвищ.
– Зараз не виділятиму нікого, щоб не ображати решту. Старалися усі без винятку.
Однак, серед імен та прізвищ, які назвав Володимир Пицюк, почув знайоме – Надія Пожалюк. Як я і подумав, це давня шанувальниця газети «Подільські вісті». Вона свого часу успішно очолювала Теофіпольське відділення «Укрпошти», а зараз керує зернотоком у ФГ «Кунчанський».
– Дуже грамотна і серйозна жінка, – відгукується про неї Володимир Володимирович.
Добре зарекомендував себе під час нинішніх жнив молодий електрик Олександр Глушко. За що отримав підвищення і тепер є головним енергетиком господарства.
Допомагали господарству й енергетики Теофіпольського РЕМу на чолі з начальником Василем Борболюком. Кілька разів стихія ламала дерева і руйнувала лінії електропередач. Та спеціалісти оперативно виїжджали на місце і за лічені години ремонтували.
Із суміжників Володимир Володимирович похвалив бригаду будівельників, за те, що в ударному темпі доробили склад для зберігання збіжжя на 500 тонн.
Ще відзначилися під час жнив кухарі Марія Ліщук, Валентина Блажевич, Василь Олійник та інші. У спеку вони годували не мало не багато – 120 чоловік.
Урожай дався трудівникам ФГ «Кунчанський» дорогою ціною. Він був своєрідним екзаменом на професійність та самовідданість. І його люди на чолі з Володимиром Пицюком склали з честю і на відмінно. А тепер закладають фундамент під наступний. Сіють озимі культури і піднімають зяб.