Над Хмельницьким кінотеатром «Планета» нависла реальна загроза  закриття. До цього призвела низка подій, які можна вважати збігом обставин, або ж спланованою акцію. На користь останнього може говорити те, що будівля кінотеатру — ласий шматочок майна прямісінько у самому центрі міста. Чому «Планеті» загрожує закриття, розбиралися «Подільські вісті».

Кіна не буде?
16 жовтня минулого року Хмельницький окружний суд приймає рішення: «Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень обласної фірми «Кіновідеопрокат» в будівлі №39 по вулиці Подільській у місті Хмельницькому до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки». Таке рішення стало результатом реагування на позов Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області. Санкція до кінотеатру застосована через відсутність пожежної сигналізації. Порушення є порушення, і рішення суду цілком виправдане. Однак чому так сталося? «Планета» перебуває на балансі Хмельницької обласної ради, однак фінансується за принципом госпрозрахунку. «Коштів на встановлення сигналізації у нас немає, —  пояснює директор «Кіновідеопрокату» Андрій Олесь, — 50% від доходу ми віддаємо дистриб’юторам кінопродукції, ще 50% — обласній раді. У нас не залишається коштів для встановлення сигналізації, ремонту будівлі чи модернізації кінозалів».
Пан Олесь неодноразово ще з жовтня 2017 року звертався до обласної ради і управління культури ОДА з проханням виділити кошти на сигналізацію і протипожежну безпеку. Утім  влада не поспішала реагувати на ці звернення і офіційні листи йшли в німу порожнечу.
Фірма «Кіновідеопрокат» звернулася в апеляційну інстанцію, аби призупинити рішення окружного суду. Проте 6 лютого Вінницький апеляційний суд підтвердив чинність рішення першої інстанції. Де-факто, кінотеатр може припинити роботу у будь-який час за рішенням ДСНС. Ситуація склалася доволі критична.
Кінотеатр втрачає чимало потенційного прибутку і можливості поповнити оборотні фонди. Річ у тім, що нові фільми патріотичного спрямування демонструються у кінозалах «Планети» без урахування націнки закладу, а покази для пільгової частини глядачів (діти з багатодітних сімей, діти воїнів АТО та інваліди) відбуваються безкоштовно. Кінотеатр за ці соціальні функції мав би отримати компенсацію через управління молоді і спорту. Загальна сума недоотриманих прибутків від пільгових показів у 2018 році склала понад 500 тисяч гривень. Однак  кінотеатру компенсували лише 25 тисяч гривень.  
Збіг обставин?
Обставини, які здаються підозрілими і можуть бути витлумачені як сплановані дії щодо подальшого відчуження приміщення кінотеатру, дійсно наштовхують на такі роздуми. По-перше, за не зовсім зрозумілої мотивації, кінотеатр передали з відомства управління культури, молоді та спорту в управління ЖКГ. Яке відношення кіно має до ЖКГ — відомо тільки ініціаторам цього підозрілого та дивного рішення. Це «Подільським вістям» підтвердила заступник управління культури Валентина Лукашук. Також Валентина Сергіївна зазначила, що подібні ситуації з протипожежною безпекою мають чимало закладів, які підпорядковані їхньому відомству. Та сильного бажання їх прикрити ніхто не має.
По-друге, інтенсивність перевірок ДСНС і рішення судів були доволі однозначними і оперативними, чого не скажеш про масу інших об’єктів в області і місті, які страждають такими ж недоліками. По-третє, не може не насторожувати байдужість обласної ради до питання кінотеатру, хоча сигнал «тривоги» надходив давно. Питання можна було вирішити, тим паче, мова йде не про таку вже й велику суму — 200 тисяч гривень.
Злі язики подейкують, що є вельми зацікавлені в такому становищі персони, зокрема, з числа відомих депутатів обласної ради, яким все мало і мало і які не можуть вже зупинитися у своїй ненаситності.
Утім, як розповіла «Подільським вістям» перший заступник голови обласної ради Неоніла Андрійчук, питання з виділенням коштів для протипожежних заходів в кінотеатрі «Планета» буде врегульоване. Щиро сподіваємося на це. І хочеться таки вірити, що це просто збіг обставин, а не чийсь хитромудрий умисел, від якого гостро тхне рейдерством.
Кіно без глядача     
Останні роки на вітчизняне кіно держава почала виділяти помітно більше коштів. Стрічки виходять різні: непогані і, відверто кажучи, жалюгідні. Проте українське кіно є і, можливо, з роками буде створюватиметься  все більше майстерних  кінокартин. Проблема полягає в іншому. Це кіно нікому, точніше, ніде показувати. Інфраструктура кінотеатрів збереглася тільки у великих містах. Система районних «храмів кіно» вщент зруйнована, про сільські клуби годі й говорити. Більша частина населення області просто відрізана від цієї послуги.
Держава щедро фінансує кіновиробництво, забуваючи про систему розповсюдження свого продукту. Окремі кінотеатри в районних центрах вже приватизовані, інші місцеві органи влади не проти пустити з молотка. Кіно — є, інфраструктура — відсутня. І до цього нікому немає діла ні в Києві, ні в Хмельницькому. На жаль...