Все більше хмельничан виїжджають за кордон у пошуках кращої долі: молодь — вчитися, старші — працювати, бо тим, хто немає аптечно-медичного бізнесу, не торгує пальним, газом, електрикою, тобто заробляє мозолями, вижити  в країні важко. «А чи є хоч якісь позитивні зміни на ринку праці», —  цікавимося у директора Хмельницького обласного центру зайнятості Сергія Черешні.

— Служба зайнятості розвиває партнерські стосунки як із органами влади, так і з роботодавцями, — розповідає пан Сергій. — Бо час ставить свої вимоги. За чотири місяці поточного року більше трьох із половиною тисяч роботодавців області подали 14000 вакансій. Для того, щоб їх укомплектувати, ми докладаємо максимум зусиль,  запроваджуємо нові підходи за європейськими моделями співпраці з роботодавцями. Впроваджено інститут кар’єрних радників і рекрутерів із працевлаштування, що дає свої результати, тож працівників шукаємо не тільки серед зареєстрованих безробітних, але й на всьому ринку праці, включаючи навіть тих, які працюють в інших роботодавців, але мають бажання змінити свою роботу за кращу оплату. Співпрацюємо з ОТГ, інформуючи населення цих територій про можливості служби. В нас діють державні програми щодо компенсації єдиного соціального внеску для працевлаштування безробітних громадян, відшкодування за створення нових робочих місць. Також діє програма щодо сприяння у створенні власного бізнесу, яка складається як із фінансової частини, так і з інформаційно-консультаційної. Проводимо багато заходів із  школярами та їхніми батьками. Наша місія полягає в тому, щоби розповісти про сформований ринок праці, які професії будуть затребувані. Зараз у країні спостерігається криза з робітничими професіями, це більш ніж 50 відсотків серед запитів. Дуже потрібні водії, трактористи, зварники, слюсарі, сфера послуг у літній період потребує продавців. Маємо також значну кількість вакансій і для людей із вищою освітою —  потрібні бухгалтери, менеджери, економісти. Зрозуміло, що основна причина, через яку не укомплектовуються такі вакансії — неналежна оплата праці. Середня зарплата, яку пропонують в області,
5-5,3 тисячі гривень.
Ми переконуємо роботодавців, що такі гроші не конкурентні на ринку. Разом з тим, нам вдалося працевлаштувати 14 тисяч громадян. Станом на перше травня залишалося постійних вакансій три тисячі, а на обліку стоять 11 тисяч безробітних, тож у середньому одна вакансія припадає на трьох чоловік. Найкраще і найшвидше укомплектовуються вакансії в містах: Кам’янці-Подільському, Хмельницькому, Шепетівці. На селі —  складніше, і цього року  негативно вплинула погода, втім, із початком посівної кампанії значна кількість людей пішла на роботи в господарства, які займаються садівництвом.     
Запрошуємо на співбесіду в службу зайнятості не лише безробітних, ми надаємо величезний спектр інформаційно-консультаційних послуг, тестування, сприяємо в написанні ефективного резюме, маємо базу вакансій не тільки по Хмельниччині, а й по всій Україні. Розраховуємо на те, що буде зростати підприємницька ініціатива, саме в цьому напрямку співпрацюємо з ОТГ, оскільки громади стають серйозними гравцями на ринку праці.
І справді, в районах, де створювалися об’єднані громади, спостерігається пожвавлення  комерційної діяльності. Так, у Дунаєвецькому районі в минулому році введено в експлуатацію підприємство «ПРОТЕЇН-ІНВЕСТ». За словами начальника господарського відділу ТЗОВ «ПРОТЕЇН-ІНВЕСТ» Павла Матіяша, підприємство займається переробкою сої, виготовляє соєвий шрот,  олію, на підприємстві працює близько ста п’ятдесяти людей.
— Як тільки завершили будівництво, одразу звернулись по допомогу в районний центр зайнятості, — каже Павло
Вікторович. — Оформили відповідні заявки на кадри. Центр спрацював ефективно: на роботу прийшли п’ять десятків кваліфікованих працівників, а окремих ми навчали своїми силами, і підприємство розпочало роботу. За зміну переробляємо близько семисот тонн сої.
— У 2018 році цим підприємством було подано 46 вакансій серед яких: слюсар із контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (електромеханіка), оператор котельні, електрик цеху, апаратник гранулювання, вантажник, вагар, апаратник з обробки зерна, інші, — підтримує розмову директор Дунаєвецької районної філії центру зайнятості Віктор Мельник. — Фахівці відділу взаємодії з роботодавцями здійснили аналіз закритих карток безробітних за конкретними професіями та спеціальностями, провели два ярмарки вакансій, у яких взяли участь 88 незайнятих громадян. Як результат — працевлаштовано 49 осіб, 30 з яких були безробітними. Надаємо послуги роботодавцям на засадах рекретінгу, прагнемо, аби кожен дунаївчанин мав гідну роботу і достойну заробітну плату. Підвищуємо рівень сервісного забезпечення: у філії працює інститут кар’єрних радників, гаряча лінія, інтернет-ресурси.  Так, завдяки сприянню районної філії, дунаївчанка Людмила Ферманчук стала фізичною особою-підприємцем і зараз має свою справу, — наголосив пан Мельник.
Ще Віктор Олександрович розповів про конкретний результат взаємодії звичайної людини зі службою. 25 лютого цього року Людмила Федорівна звернулася до філії в пошуках роботи. Ще в 1990 році вона закінчила фармацевтичне училище та отримала професію «фармацевт» і до 2018 року працювала на посадах фармацевта, завідувача аптеки. А вже у 2018 році навчалася в МПП «Альтернативна медицина», отримала професію «косметолог», та залишилася без роботи, тому і звернулася за сприянням у працевлаштуванні. В консультативному центрі «Онлайн-Фарватер» фахівці розповіли про умови та порядок надання одноразової виплати з безробіття. Під час перебування на обліку  вона відвідала семінар із орієнтації на підприємницьку діяльність, після якого вирішила стати фізичною особою-підприємцем.  Пройшовши тестування на схильність до підприємництва, успішно закінчила навчання на курсах: «Основи підприємницької діяльності» та захистила бізнес-план на тему: «Відкриття СПА-салону та організація надання послуг». Нині Людмила Ферманчук відкрила власну справу — салон краси «Liufe» (румунською — життя).  Тож позитивні приклади початку власної справи є і в області, не завжди треба шукати щастя на чужині.