Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 536

Команді новообраного Президента.

Керівники владних структур, у першу чергу центральних, іноді озвучують декларації щодо розвитку вітчизняної промисловості. Реально ж цим фундаментом економіки держави ніхто не займається. Ми не бачимо ні плану підтримки і розвитку промисловості від Уряду, ні відповідних законів Верховної Ради. Все йде самопливом. Словесні спекуляції на цій темі загострюються під час виборів, а потім безслідно зникають. Обходять її стороною і ЗМІ. На противагу вони пропагують ідею, що Україна має стати аграрною. Така маніпуляція свідомістю фактично усуває, дискредитує вітчизняну промисловість і в першу чергу, її локомотив — машинобудування.

При всій повазі до АПК та людей, які проживають в сільській місцевості і працюють на землі, маємо зауважити, що ні в Європі, ні в цілому в світі немає успішних країн, які за основу беруть аграрний напрямок. Німеччина, Франція, Японія, США та інші є передусім потужними індустріальними державами. З приводу такої структури економіки там ніхто не дискутує.
Україна за територією і кліматичними умовами схожа на Францію, але ніхто ніколи не чув, щоб та заявляла про пріоритет аграрної галузі. У високорозвинутих країнах ЄС її сегмент складає максимум 1,5 відсотка від усієї економіки. У нас — 10,2 відсотка.
Маючи досвід, насамперед європейських країн, ми зобов’язані зупинити процес деіндустріалізації, руйнації промисловості, і не тому, що хтось це робить спеціально. Ні. Вона розвалюється, тому що відсутня державна політика щодо власного виробництва і немає його підтримки. Не створюються умови для конкурентоздатності українських підприємств.
Вкотре згадаємо, як близько 25 років тому у місті Детройт зупинялися гіганти автомобільної галузі США. Навіть мешканців у місті практично не залишалося, але уряд США провів емісію вітчизняної валюти і виділив сотні мільярдів доларів для відновлення роботи автоіндустрії. Яскравий форс-мажорний приклад державної підтримки власного виробництва.
У цьому невеличкому за обсягом матеріалі я б хотів привернути увагу до ролі промисловості, і машинобудування зокрема, їх впливу на робочі місця, зайнятість взагалі і віддачу для потреб нашої держави. Малюнок — схема, опрацьований експертами, наглядно показує ефективність розвинутої промисловості. Ця ілюстрація приводилася на з’їзді Федерації роботодавців України — 11 квітня 2019 року.


Малюнок символізує переваги промисловості, зокрема — машинобудування. Хоча це можуть бути й інші галузі: верстатна, електромашинобудівна, будівельної техніки, виробництва приладів, авіаційна, сільгоспмашинобудування, автомобілебудування.
Зі схеми бачимо, що вартість однієї тонни турбіни дорівнює вартості 7810 тонн кукурудзи чи 1740 тонн соняшникової олії. Одна тонна турбіни коштує близько 42 мільйонів гривень. Але якщо олія і кукурудза це  сировинні продукти і вартість другого фактично складається з вартості вирощеного зерна за мінусом сільськогосподарських робіт (оранки, посіву, обробки, збирання, транспортування до пунктів відвантаження, інших), то у вартості однієї тонни турбіни сировина, куди входять метали найвищих марок — титан, кольорові, нержавіючі, інші займає лише 150-200 тисяч гривень. Все інше у вартості турбіни — це те, що ми називаємо - додана вартість, праця, робочі місця, зарплата — від інженерів, конструкторів-розробників до всього персоналу заводів, які задіяні у виробництві цього надзвичайно складного виробу. Відповідно ці тисячі працюючих на заводах, окрім заробітних плат для себе і своїх сімей, сплачують податки з зарплати, а підприємства — податки в державний та місцеві бюджети, Пенсійний фонд.
З прикладу видно, що в промисловому виробництві задіяні тисячі робочих місць, а при всій повазі до землеробів, господарствам більше як 100 працівників-механізаторів не потрібно.
Напрошується висновок: без розвиненої власної промисловості держава не може бути ні сучасною, ні економічно незалежною. Ні молодь, ні суспільство не матимуть майбутнього.
Глибока переробка
Ми всі, українці, пишаємося, що живемо на такій благословенній землі. В той же час, порівнюючи промислову галузь із аграрною, хочу звернути увагу на її великий резерв, а саме глибоку переробку, в першу чергу зернових культур. Тут можуть бути створені сучасні підприємства харчопереробки, десятки тисяч нових робочих місць, сплачуватися більші податки в бюджети тощо. Відповідно ефективність АПК зростає в рази. Ясна річ, переробку потрібно кардинально нарощувати. У недалекому минулому ця галузь в нашій державі складала 30 відсотків, а тепер лише 0,2 відсотка.
Я уже наводив цей приклад, як і інший. Минулого року фермери Нідерландів зібрали
9 мільйонів тонн зерна. За рахунок технологій його глибокої переробки в економіку Нідерландів надійшло 120 мільярдів доларів. Вражаючий приклад! Приблизно так само чинять в інших розвинутих європейських державах.
Врожай зернових у нашій державі за минулий рік склав більше 51 мільйона тонн, з них 41 мільйон тонн пішов на експорт, за що аграрники України отримали 9 мільярдів доларів.
Давайте порівняємо: одна тонна голландського зерна дає економічний результат в 63,8 раза більший, ніж одна тонна українського, яке продається за кордон. Ніби і експорт, і валюта, але ж бачимо, які колосальні резерви і перспективи має держава. Майбутні технології глибокої переробки сприятимуть створенню сотень нових підприємств, сотень тисяч нових робочих місць, сучасних зарплат, збільшенню надходжень в бюджети тощо.
Такий підхід до справи допоміг би повернути людей з-за кордону.
На моє переконання, реальний план розвитку вітчизняної промисловості, і реалізація політики глибокої переробки сільгосппродукції АПК, — а це теж нові підприємства: харчопереробні, медичних препаратів, суміжні підприємства, які доводять зерно, іншу сировину до максимальної ефективності і теж є підприємствами промисловості,  мають бути основними складовими життєдіяльності і розвитку сучасної України.    
P.S. Ми публікуємо цей невеличкий матеріал не для особистого піару, авторитету чи ще чогось. Сьогодні в Україні на всіх рівнях змінюється влада, Уряд, регіональні структури, Верховна Рада. На жаль, більшість з них не мають ні достатніх знань, ні досвіду, які стосуються розвитку економіки України. Цим в останні роки у нас не займалися, а без цього не буде справжньої самостійності і незалежності.
Наші менеджери в курсі світових економічних, технологічних тенденцій, безпосередньо співпрацюють з розвинутими фірмами Західної Європи та інших країн. Ми дуже очікуємо позитивних змін, всіляко будемо підтримувати новообраного Президента, постійно надаємо і будемо надавати актуальну базову інформацію, сприятимемо у забезпеченні майбутнього України.
Цей матеріал і аналогічні під рубрикою «Команді новообраного Президента» ми будемо готувати систематично. Французи, з якими ми тривалий час співпрацювали, стверджують: «Якщо ти знаєш — скажи». Тому говоримо, звертаємося до людей, які займають відповідні посади і можуть реально вплинути на зміни в справах.