Нині серед десятків патріотів Кам’янеччини, які   зі  зброєю у руках  захищають територіальну цілісність і незалежність України від російського агресора, мужністю і хоробрістю, високим професіоналізмом  відзначається житель села Сокіл Олександр Чілійчук, про що свідчать його бойові нагороди. Він, колишній механізатор широкого профілю тамтешнього сільгосппідприємства «Мрія» ТОВ СП «НІБУЛОН»,  депутат районної ради, сержант запасу,  у 2016 році добровільно пішов служити за контрактом. 

Спочатку був бійцем 48-ї інженерної бригади Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України, потім пройшов спеціальний курс навчання у Центрі розмінування    і отримав фах сапера. Наразі  у старшого інструктора із знешкодження вибухонебезпечних предметів  вже сьома ротація на схід, ним і його підлеглими очищено не один гектар землі від смертоносної зброї як  на Донбасі, так і після відомих катастроф на територіях арсенальних складів ЗСУ.   
Та є в Олександра Валентиновича заповітна мрія — аби якомога швидше закінчилася війна й повернутися до рідної домівки, де його чекають рідні та друзі, знову сісти за кермо трактора чи штурвал комбайна. А ще отримати, згідно з відповідним законом,
2 гектари чорнозему для ведення особистого селянського господарства й вирощувати хліб на власній землі.
Прикро, але на неодноразові звернення до місцевої влади виділити обіцяну землю отримував негативну відповідь. Ось і остання заява до Жванецької сільської ради ОТГ, до якої входить і рідний Сокіл воїна, не була задоволена. Чому?
 15 жовтня нинішнього року Олександр Чілійчук черговий раз звернувся із клопотанням до сесії Жванецької сільської ради ОТГ з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в приватну власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовано площею  2 гектари в селі Межигір, що неподалік Сокола. До заяви, окрім інших документів, додав і графічний матеріал, на якому розташована згадана ділянка.
 8 листопада на адресу заявника надходить відповідь від виконавчого комітету Жванецької сільської ради, й знову відмова у її задоволенні. У документі, підписаному головою ОТГ Тетяною Криворучко, зокрема, зазначено: «Вами подано неповний пакет документів, а саме: для ведення фермерського господарства відповідно до п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, необхідно надати документ, що підтверджує досвід роботи у сільському господарстві та наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі; для ведення особистого селянського господарства вам необхідно подати графічний матеріал земельної ділянки в відповідність цільового призначення».
– Отриманою відповіддю я був украй здивований, — сказав у нашій телефонній розмові Олександр Чілійчук, який наразі перебуває у зоні ООС. — По-перше, у заяві я не просив землю для ведення фермерського господарства, а для особистого селянського, для цього аграрна освіта не потрібна; по-друге, до заяви, поданою мною 15 жовтня, я додав графічний матеріал земельної ділянки у відповідність цільового призначення, то для чого ще один?; по-третє, у селі Межигір є вільна земля площею 251 гектар 38 соток, на якій просив відвести мені законних два гектари.
 Мовлене Олександром Валентиновичем підтверджує колишня голова Сокільської сільської ради Тамара Рощук і додає, що ще у 2018 році Жванецькій ОТГ було передано 1473 гектари сільгоспугідь запасу і консервації сільських рад, які увійшли до складу об’єднаної громади.
 Чим же тоді керується, якими законами, відмовляючи захисникам Вітчизни в тому, що їм належить на підставі ст. 118 Земельного кодексу України, виконавчий комітет Жванецької ОТГ? Сьогодні лише в Соколі (до складу ОТГ входять 15 населених пунктів), окрім Олександра Чілійчука, не можуть добитися отримання земельних наділів Василь Воронко, який 16 місяців зі зброєю у руках захищав схід країни від агресора й отримав там контузію, Світлана Христюк, Антон Щур та інших 11 родин учасників АТО/ООС, учасників бойових дій.
 Нині оббивають пороги різних інстанцій — сільських рад, районних державних адміністрацій, районних і міських рад, територіальні органи Держгеокадастру — десятки учасників АТО/ООС, учасників бойових дій, яким держава пообіцяла першочергове безкоштовне відведення земельних ділянок. Прикро, що часто-густо люди стикаються з черствістю чиновників, небажанням посприяти їм у розв’язанні проблеми. Не секрет, що не скрізь ще є тісна плідна співпраця органів Держгеокадастру з місцевим самоврядуванням. Тому необізнаному атовцю в усіх нюансах кадастрової політики нелегко знайти «вільну» земельну ділянку державної або комунальної власності.
 Нещодавно довелося поспілкуватися з 23-річним жителем села Кульчіївці, що на Кам’янеччині, Романом Мулярчуком. З рідним братом-двійником Вадимом вони після закінчення індустріального коледжу відслужили строкову у Нацгвардії, затим пішли на службу за контрактом, були в зоні ООС. Після демобілізації повернулися до рідної домівки. Відтак звернулися до сільської ради із заявами, щоб виділити їм земельні наділи для ведення ОСГ. У відповідь на свої прохання отримали відмову, мотивовану тим, що вся земля вже роздана. Натомість їм сільський голова запропонував зайти в міськрайонне управління Держгеокадастру. Розвели руками й там, мовляв, вільної землі у сільських радах немає, але попробуйте пошукати. Може пощастить. Тоді хлопці по допомогу звернулися в міськрайонну організацію ветеранів АТО.
 Наразі за розв’язання їхньої проблеми взявся голова цього громадського формування, член виконкому Кам’янець-Подільської міської ради Павло Василенко. Слід зазначити, що саме завдяки Павлу Станіславовичу, його кількарічній тісній і результативній співпраці з Хмельницьким приватним підприємством «Подільська біржа» (керівник Олександр Польовий) сотні атовців Кам’янеччини стали власниками земельних наділів — тепер хтось господарює на них самостійно, хтось здає в оренду.
 Не можна не відзначити як позитивний приклад належне ставлення до потреб учасників АТО/ООС, їхніх родин Староушицькою, Слобідсько-Кульчієвецькою, Колибаївською ОТГ. У цих громадах намагаються повною мірою вирішити земельні питання учасників бойових дій, виділяти їм наділи з кращими за якістю землями. Якби так скрізь!
 Як поінформував заступник начальника відділу Держгеокадастру у Кам’янець-Подільському районі Олександр Базишин, на Кам’янеччині отримали землю для ведення ОСГ 1362 учасники АТО, площею 2607 гектарів, 864 атовцям виділено понад 130 гектарів сільгоспугідь під садівництво.
 Певна річ, далеко не всі захисники, які проживають у Кам’янець-Подільському районі і місті над Смотричем, скористалися своїм законним правом на отримання обіцяних державою безкоштовних земельних наділів. Тож є сподівання, що і місцеві можновладці, і чиновники Держгеокадастру (до речі, днями поміняли обласне керівництво цієї служби) нарешті повернуться обличчям до інших бійців, котрі мужньо боронили рідну землю від російських найманців, тих, що і нині захищають східні кордони країни. В тому числі й до Олександра Чілійчука, його побратимів-односельців.
 Довідково: Стаття 121 Земельного кодексу України говорить, що кожен громадянин України має право отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства — площею до 2 га; для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будинків і споруд — 25 сот. у селі, 15 сот. — у селищах міського типу, до 10 сот. — в місті. Крім того, має право отримати земельну ділянку для садівництва — 12 сот., для дачного будівництва — до 10 сот., для гаражного будівництва — до 0,01 сот.
Учасники бойових дій — одна з пільгових категорій, яка має першочергове право на отримання цих земельних ділянок.
Регулює питання виділення земельних ділянок учасникам АТО спеціальний закон «Про статус ветеранів війни і гарантії соціального захисту», зокрема його статті 12, 13, 14, які регламентують виділення землі саме учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та сім’ям загиблих.