Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 445

У вересні минулого року делегація українських пасічників, переробників та експортерів меду за підтримки Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Європейського банку реконструкції і розвитку та Євросоюзу, а також за сприяння Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), який фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA), побувала на 46–му конгресі Міжнародної федерації асоціацій бджолярів Апімондія, що відбувся у Монреалі (Канада). В ньому взяли участь 5500 делегатів із 134 країн. Враженнями від Конгресу ділиться національний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка.

— Анно, які теми були пріоритетними на Конгресі?
— Учасники Конгресу віддали перевагу обговоренню таких тем, як запилення, боротьба з кліщем Варроа та іншими хворобами, технології в бджільництві, економіка, апітерапія, вплив пестицидів на бджіл, виявлення і запобігання шахрайству та фальсифікації меду. Тобто, саме тому, що найбільш актуальне для бджільництва. А що стосується пестицидів, то і збереженню бджіл медоносних як виду. Такою гострою нині є ця проблема.
— Шахрайство та фальсифікації меду досягли такого рівня, що обговорювалися на цьому міжнародному форумі?
— Так. І ця тема  була піднята в доповідях окремої сесії «Виявлення та запобігання шахрайству з медом». Мед нині є третім продуктом світового фальсифікування після молока й оливкової олії. У липні уряд Канади опублікував результати досліджень, що проводилися у 2018–19 роках, згідно з якими, із 244 зразків, відібраних як з торгівельної мережі, так і з гуртових складів, 22 відсотки виявилися фальсифікованими. Й це не єдиний факт фальсифікації.  Випадки  шахрайства викрито й   в країнах Європейського Союзу, США,  Австралії та інших. Ці факти дають уявлення, скільки на ринку може бути  фальсифікованого меду. А це призводить до падіння попиту на натуральний продукт та глобального зниження цін, що безпосередньо впливає і на бджільництво України.
— То виходить, що скандал з неякісними і фальсифікованими медами, поданими на світовий конкурс у рамках Конгресу, був неминучим?
— За новими умовами меди потрібно було відправити за півтора місяця до початку Конгресу, щоб усі вони пройшли дослідження у лабораторіях акредитованих ISO 17025. В результаті більше 46 відсотків медів, поданих на конкурс, були дискваліфіковані, оскільки в них виявили антибіотики, залишки хімічних препаратів, а також фальсифікат.
— На вашу думку, ті хто подавав ці меди, знали про те, що вони неякісні і все одно вирішили взяти участь у конкурсі? Це що — супернахабство на світовому рівні?
— На конкурсі було декілька категорій. Наприклад, одна із них — меди від пасічника. То бджоляр міг і не знати про забруднення, оскільки сам не використовує нічого забороненого, а бджоли могли щось до вуликів принести.
— А меди з України були представлені на конкурсі?
— Так. Але до цього вони пройшли національний конкурс, на який українські пасічники подали близько ста зразків меду. 27 із них відібрали до фінальної частини, а шість найкращих брали участь у світовому конкурсі медів. Всі вони успішно пройшли лабораторне дослідження, але жоден не відзначений нагородами Апімондії.
— Україна — одна з найбільших виробників меду на планеті — залишилася без нагород?
— Чому ж без нагород. Наша делегація привезла з Канади п’ять медалей: дві срібні і три бронзові. Ними відзначені медові напої і відеофільм про бджільництво нашої країни. А загалом на Україну припадає 4–5 відсотків світового виробництва меду, і ми входимо до п’ятірки найбільших світових експортерів. А ще на Конгресі відбулася презентація бренду «Ukrainian honey. Keep True».
— А що вас найбільше вразило на Конгресі?
— Вразила підтримка української діаспори та волонтерів. Ще до початку Конгресу тамтешні українці провели агітаційну акцію, організували розсилку повідомлень по країні, у яких писали про приїзд української делегації і про те, що Україна в рамках Конгресу матиме окремий стенд. До нас приїздили цілі делегації бджолярів з інших регіонів і провінцій, які хотіли більше дізнатися про нашу продукцію, обмінятися досвідом, поспілкуватися з нашими пасічниками, обговорити якісь питання. При цьому приходили як до своїх, як до родини. Тому одразу встановлювалися дуже теплі взаємини. Особливо вони цікавилися нашими медами, медовими напоями і бджолопакетами. Ми й досі з ними листуємося. Була дуже велика підтримка від українців–волонтерів. Оскільки багато наших пасічників не володіють англійською чи французькою мовами, то вони допомагали з перекладами. Приходили студенти і пропонували свою допомогу. Вони бували навіть на конференційних сесіях, де перекладали нашим пасічникам доповіді.