Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 629

Здавалося б, про корисні властивості меду ми вже знаємо все, адже люди з давніх-давен використовували його як лікувальний засіб і ласощі. Однак нові дослідження науковців AgroBioNet (Міжнародної мережі установ та вчених для реалізації наукової програми досліджень, освіти та розвитку «Агробіорізноманіття для поліпшення харчування, здоров’я і якості життя») свідчать про те, що з медом не все так просто, як здається пасічникові чи звичайному споживачеві. Про результати цих наукових досліджень розповідає Леонора АДАМЧУК, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри конярства і бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування України.

— Леоноро Олександрівно, як виникла ідея провести наукові дослідження антибактеріальних властивостей українських медів?
— Насправді ідея, як кажуть, витала в повітрі — її просто потрібно було реалізувати. Адже українське бджільництво нині потерпає від низької закупівельної ціни на мед. А відбувається це не в останню чергу ще й тому, що наш мед закуповується в світі гуртовими партіями як сировина. До того ж, Україна виробляє і експортує переважно соняшниковий мед. Як результат, споживачі за кордоном навіть не підозрюють, що їдять саме український мед. Змінити ситуацію може лише виявлення особливих властивостей наших медів, які будуть мати оригінальні товарні якості чи дію на організм, що вплине в подальшому на їх реалізаційну ціну через збільшення доданої вартості, і дозволить підвищити рентабельність галузі. Цінність меду полягає у його користі для людини і зумовлена вітамінно-мінеральним складом, імунобіологічними та антибактеріальними властивостями. Власне, останні і стали предметом нашого дослідження.
— А від чого залежить наявність чи відсутність бактерицидності меду?
— Вона зумовлена насамперед регіональним та ботанічним походженням. Серед основних фізико-хімічних властивостей меду, що впливають на його бактерицидність, можна назвати високий вміст простих цукрів, низький рН, тобто, рівень кислотності, та наявність перекису водню. Бактерицидність меду також залежить від його осмолярності або концентрації осматично активних частинок (іонів) в одному літрі продукту. Завдяки цій властивості мед і називають «живим». Саме осмолярність та висока концентрація цукрів надають меду здатність до самоконсервації (кристалізації) та забезпечують тривалий термін зберігання.
— Але ж мед здавана вважався лікувальним засобом. Невже до цього часу не було наукових досліджень такої цінної його властивості у боротьбі з хвороботворними мікроорганізмами?
— Були, звичайно. Так, зарубіжні вчені встановили, що мед пригнічує діяльність широкого спектру бактерій. Позитивні результати отримані в різних країнах з дослідження квіткових медів з низьким вмістом фенольних сполук. У Сумському університеті вивчалася чутливість золотистого стафілококу до гречаного, липового і соняшникового медів, і було встановлено, що стафілокок менш чутливий до липового меду, в порівнянні з гречаним та соняшниковим. Вчені Житомирського агроекологічного університету більш детально дослідили антибактиріальні властивості соняшникового меду за власною розробленою методикою проти різних штамів і отримали позитивні результати.
— І які збудники хвороб спробували на смак наших медів?
— Ми поставили за мету оцінити антибактеріальну активність українських медів проти золотистого стафілококу, лістерії, сальмонели та кишкової палички, адже саме вони спричиняють небезпечні й досить поширені захворювання як в Україні, так і в світі.
— Ну, з медами все зрозуміло. Слава Богові і нашим пасічникам, їх в Україні вистачає. А де брали піддослідні мікроорганізми, аби бути впевненими, що це справді «міцний» супротивник?
— Дослідження проводили із штамами міжнародних колекцій культур у сертифікованій лабораторії Пізанського університету в Італії. Так що у їхній «міцності» не було ніяких сумнівів. А меди одразу після відкачування брали на Харківщині, Херсонщині, Донеччині та Івано-Франківщині як у приватних бджолярів, так і на промислових пасіках. За ботанічним походженням, це меди — соняшниковий, акаціє-
вий, ріпаковий, коріандровий, липовий, синяковий, поліфлорний, поліфлорний органічний і поліфлорний з лікарських рослин. Загалом 41 зразок.
— А тепер про найцікавіше. Хто переміг у поєдинку: меди проти хвороботворних мікроорганізмів?
— Можу однозначно стверджувати, що перемогли меди.
— І з яким рахунком?
— Найслабшим супротивником виявилася лістерія, бо вона вже за найменших концентрацій меду 0,09  мг/мл припинила ріст у п’яти зразках, а при концентрації 0,2 мг/мл у 23-х зразках. Загалом 95% соняшникових і поліфлорних медів убивали лістерію при найнижчій концентрації.
Ріст кишкової палички сповільнювався при концентрації 0,38  мг/мл будь-якого меду. Однак згубну дію за такої концентрації проявили лише соняшниковий, ріпаковий, липовий та деякі поліфлорні меди. Для інших була потрібна вища концентрація. Загалом 78% досліджених медів знищували кишкову паличку.
На сальмонелу найкраще подіяв соняшниковий мед. При більших концентраціях її вбивали і поліфлорний, синяковий, ріпаковий та липовий. Загалом 63% досліджених медів згубно діяли на збудник сальмонельозу.
Найбільш стійким виявився стафілокок золотистий, бо більшість медів згубно діяли на нього лише при концентрації 0,75  мг/мл і вищій. Найкращі бактерицидні властивості проти стафілокока проявив соняшниковий мед. А загалом 63% українських медів знищують стафілокок.
— І який мед став чемпіоном за антибактеріальними властивостями?
— Якщо узагальнити результати наших досліджень, то це українські соняшникові меди. І їхня висока бактерицидність може стати візитівкою як на міжнародному, так і на внутрішньому ринку. Але для цього потрібне широке інформування потенційних споживачів про цю їхню корисну для людей властивість.