— Знаєте, в магазині вживаного одягу почуваю себе королевою. А що: все доступно, все по кишені, — розповідає моя давня знайома, Ірина Михайлівна. Цілковито інтелігентна людина, нині уже пенсіонерка (все життя пропрацювала педагогом). Пенсія, звісно ж, копійчана, тому про новий одяг лишень мріяти залишається.
— Я в звичайні магазини уже й не ходжу, — продовжує моя співрозмовниця. — А тут маю свої секрети. Іду в останній і передостанній дні перед наступним завезенням, коли кілограм коштує 20 чи й
15 гривень. І, повірте, за 10 гривень можу так здорово обновити свій гардероб! Звичайно, я ці речі обов’язково потім перу, сушу на свіжому повітрі. Можу й кілька разів полоскати холодною водою, аби запаху того мерзенного позбутися. Але коли я нарешті одягаю штани чи кофту, то отримую величезне задоволення від того, що змогла пристойно одягнутися за копійки. Ось лише за багато років так і не звикла до того, що мушу одягатися в магазинах уживаного одягу, тому щоразу, коли бачу там знайомих, почуваюся незручно, і мені хочеться заховатися між вішаками з одягом...
Слухаю Ірину Михайлівну і думаю, що практично нам усім треба ховатися між вішаками з уживаним одягом: ми ж теж там одягаємося. Хто постійно, хто час від часу, хто шукає лише фірмові речі, але ми всі, як кажуть, з одного корабля.
Зрештою, нічого дивного: за повідомленнями ЗМІ, Україна на сьомому місці у світі за кількістю уживаного одягу, який завозиться з-за кордону. Щороку ми імпортуємо 90 тисяч тонн такого одягу.
Справді, одягнутися можна всім з голови до ніг. Що ми, до речі, й робимо. Принагідно, нагадаю, що секонд-хенд дослівно з англійської — друга рука. Тобто речі з других рук. І це, самі знаєте, не лише одяг чи взуття. Це ще різні аксесуари, меблі, побутова техніка і тому подібне. Одне слово, носимо куртку з чужого плеча, їмо з тарілки, з якої уже хтось їв, спимо під ковдрою, якою уже хтось вкривався. Часом аж туга якась охоплює від усвідомлення цього. І сам від того почуваєшся якимось другосортним. І тоді так хочеться зайти в магазини з новим одягом (чи хоча б поїхати на наш товчок) і придбати собі щось нове і дуже гарне, з новим ярликом, яке ще не встигло увібрати к себе запах чужого тіла і не тхне тим ненависним «формаліном»... Оскільки ж у наших кишенях найчастіше гуляє вітер, ми так і продовжуємо хотіти...
Втім не варто засмучуватися і не вважати походи по магазинах з уживаним одягом чимось ганебним. Молодь, приміром, сприймає це більше як полювання за якісним брендовими товаром. Адже там можна відшукати абсолютно нові речі відомих фірм. А коштують вони, відповідно, в десятки разів менше, навіть якщо прийти в перші дні «завозу», коли ціна відповідно ще висока:
«Взагалі, прикольно знайти в секонді те саме, що є магазині, але набагато дешевше. Люблю купувати там взуття. Можна купити дуже хороший тюль, приміром. Та там усе можна купити, тільки треба бути наполегливим і довго шукати. До прикладу, і постільну білизну там можна знайти пристойну. Не дивуйтеся так, там справді можуть бути комплекти постільної білизни, яка ще не використовувалася. Просто дивіться на бірку. Якщо вона не покручена, не облізла, значить білизна нова. Я недавно таку купила. І, щоб ви знали, якість там дуже висока. У мене білизна з крутого магазину менше служила, ніж з секонду. Так що не дивіться на мене з відразою. А навіть, якщо хтось і переспав раз чи два на тому простирадлі? Ми ж у готелях чи в якихось орендованих (у Львові, приміром, чи іншому місті) квартирах спимо на такім самім простирадлі. Але чому ж ніхто тоді не думає, що білизна вживана?». А це вже думка молодого покоління, почула я її від 25-річної дівчини.
Більше того, дехто з молодих і сам робить, так би мовити, бізнес на секонд-хенді. Як? Якщо вам доводилося бувати в магазинах вживаного одягу в день відкриття після завезення нової партії товарів, думаю, ви сповна відчули, як робиться той самий бізнес і як важливо не потрапити під його колеса. Тобто, мати щастя, щоб вас у величезній черзі під дверима не збили не затоптали і нічого вам не поламали.
Як правило, такою справою займаються міцні хлопці (хоча уже й дівчата цим зацікавилися). Вони, коли відчиняться двері, швидко й впевнено біжать до полиць з товаром. Досвідчені мисливці за брендом не змітають усе підряд, не пакують цілі мішки. Набитим оком вони відразу бачать потрібні штани чи куртку, чи сорочку. Вони можуть придбати всього кілька речей. Але це справді буде бренд.
Згодом ці речі продаються в соціальних мережах. І часом на одній хорошій зимовій куртці можна виручити гривень 700. Тобто, купити за 200, а продати за 900. Зрештою, якщо задоволений і покупець, і продавець, то що ж тут такого? Хіба податок від прибутку державі не сплачений.
До речі, від імпорту вживаного одягу до нашої країни за рік держбюджет отримав 600 мільйонів гривень. Тож справа це надзвичайно вигідна для всіх. Ось що значить, десь у Штатах, Великій Британії чи Німеччині хтось просто виніс у контейнер на вулиці свій одяг чи взуття, які йому набридли (це у нас носять усе до дір). А далі спеціальні організації його забрали, посортували, продезінфікували і продали (гроші від реалізації цього одягу там йдуть на придбання медичного обладнання).
Загалом, ринок секонд-хенду дуже прибутковий. Щорічно в світі він сягає 4-5 мільярдів доларів.
Саме так заробляються гроші на вживаних речах, які люди просто викидають у контейнери як непотріб. Нам, чесно кажучи, це й уявити важко, адже більшість із нас носить одяг, поки він не стає лахміттям. Спочатку, як кажуть, до церкви, тобто «про свято», потім просто між люди. Останній етап — біля дому. А значить: на город, до худоби — скрізь. І зазвичай з того одягу нічого й не залишається, навіть ганчірки путньої не викроїш. От тоді ми йдемо до магазинів із секонд-хендом. Купуємо обнову з нового плеча (дешево, якраз за нашими статками). Спочатку — між люди... І так далі, по колу... В результаті у контейнер нічого класти. Та й нема в нас тих контейнерів, хто їх для бідняків поставить?
Зате для нас, бідних, є той же секонд-хенд. Він уже невіддільний від нас, ми з ним зрослися. Без нього нам справді ніяк. Інакше де б ми ще почувалися королями й королевами, яким усе під силу?
Отож бо. Тому підкажіть, якого дня найбільше падає ціна в найближчому магазині вживаного одягу? Знову хочеться по-королівськи почуватися...
Gismeteo 
