Друк
Категорія: Економіка
Перегляди: 112

Здається, тільки німий не говорив про те, що Україну з кожним роком покидає все більше людей працездатного віку. Виїжджають кращі уми, грамотні спеціалісти, золоті руки, які могли б прислужитися і на своїй землі. Звісно, могли б, якби проблема безробіття, низькі заробітки людей боліли державним мужам, якби справді кинулися вони виправляти ситуацію, а не пускали туман в очі.

Українці сподівалися, що після виборів нова команда серйозно візьметься рятувати країну та народ, який привів її на владний престол. Натомість економіка ще швидше пішла у прірву. Продовжують зупинятися і банкротують підприємства. Невдовзі очікується вивільнення 120 тисяч працівників АТ «Укрзалізниця», 18 тисяч працівників державної служби, інших. Тисячі державних підприємств будуть ліквідовані як неефективні. До того ж, мінімальна зарплата в Україні на початку минулого року складала лише 132 євро,тоді як у Нідерландах — 1616 євро, Німеччині — 1557 євро, Великобританії — 1453, Греції — 684, Польщі — 523, Словаччині — 520, Чеській Республіці — 519, Угорщині — 464 євро. Ось і летять українці хто куди, рятуючись від зубожіння та бідності.
 Чи пройнялася цим державна верхівка? Так! Правда, в дуже дивний спосіб. Замість рішучого подолання кризи, підтримки державної економіки Кабмін, парламентська більшість зосередилися на проведенні антисоціальних реформ, урізанні державних соціальних програм і гарантій, руйнуванні системи державного соціального страхування та соціального захисту населення.
Зокрема, за кілька днів до нового року міністр економіки Милованов подав до Верховної Ради законопроект «Про працю» №2708, у разі прийняття якого запровадиться нова ідеологія: «Покірний раб — найкращий працівник». Судіть самі: згідно зі статтею 35 цього законопроекту передбачено звільнення працівника без будь-яких законних підстав.

Інші дві статті – 48 і 71 законопроекту декларують, що можна буде працювати без вихідних, у святкові дні, в нічний час без обмежень, але при цьому оплата працівнику за понаднормові скорочується на 80 відсотків (!). Хіба ж не експлуатація?
А згідно зі статтею 20 законопроекту роботодавець матиме право припиняти короткострокові трудові договори без будь-яких обмежень, попередивши працівника за три дні. Загроза звільнення з ініціативи роботодавця змушуватиме погоджуватися на будь-які зміни умов праці, які запропонує роботодавець під час дії трудового договору (стаття 28). І це ще не все: рівень оплати праці можна встановлювати (ст.ст. 65-68), виходячи з особистого бачення роботодавця, тобто законодавче регулювання системи оплати праці та нормування скасовується.
Серед новацій – введення трудового договору з нефіксованим робочим часом (ст. 22). Тобто – сьогодні виходь на роботу на годину, завтра – можеш бути вільним, потім – відпрацюй ще кілька годин. Заробітна плата буде нараховуватися за фактично відпрацьований час, не менше ніж вісім годин на місяць. Невже з такими «заробітками» можна забезпечити гідний життєвий рівень і для себе, і для своєї сім’ї? Проект закону скасовує ще й заборону встановлювати мінімальну заробітну плату нижчою за прожитковий мінімум. Усувається також норма про те, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. І якщо сьогодні звернення до суду за захистом порушених прав у трудових спорах щодо стягнення грошових виплат і компенсації не обмежуються в термінах, то в законопроекті пропонується «вкладатися» в рік. Загалом складається враження, що законом «Про працю» запроваджується система регулювання трудових відносин лише роботодавцем, в ручному режимі, за правилом: «що хочу, те й роблю».
І якщо допоки контроль за дотриманням роботодавцями законодавства про працю, захист трудових прав і соціально-економічних інтересів здійснювали профспілки, то тепер, ще одним законопроектом – №2681 – профспілки планують взяти під контроль держави, позбавляють права захищати працівників у трудових відносинах і т. ін.
Незважаючи на те, що не один десяток профспілок світу, Європи звернулися до влади України не допустити руйнації системи захисту людини праці, реагування немає.
Недолугі законопроекти порушують Конституцію України й Конвенції Міжнародної організації праці, Європейської соціальної хартії. На цьому неодноразово наголошували на віче профспілкового активу Федерації профспілок області. З обґрунтуванням антинародної суті законопроектів виступив перед присутніми голова Федерації профспілок області Геннадій Харьковський, директор навчально-культурного центру «Побужжя» федерації профспілок області Олег Сковородніков. Емоційним та водночас аналітичним став виступ голови Об’єднання організацій роботодавців області щодо тих проблем, на які варто було би першочергово звертати увагу новому уряду та парламенту. Поспішні та невиважені зміни в законодавстві про працю, професійні спілки, соціальне страхування призведуть до ще більшого загострення болючих питань. На цьому акцентуватиме увагу Федерація профспілок області у зверненні до Президента, уряду, парламенту та народних депутатів від Хмельниччини. Заявляють профспілки і про більш радикальні заходи.
P.S. Готові долучитися до протестних акцій профспілок Хмельниччини, України й журналісти «Подільських вістей», адже ще одним антиконституційним, антиморальним законодавством, що стосується діяльності друкованих ЗМІ, новоявлені «законописці» хочуть журналістів зробити «придворними» слугами, а газети привести до загибелі. Все, що давало захист простій людині, – під ніж. Що ж далі?