Щодо цього документа точаться чималі дискусії. Хочеться почути з цього приводу думки представників усіх галузей. Що думають освітяни? Міркуваннями ділиться Алла СМЕРТЮК, директор СЗОШ №7 міста Хмельницького.

«Застарілі радянські методи, де в основу покладено кількість відпрацьованих годин і не завжди гарний результат від праці, варто змінювати. Змінювати, але не порушувати Основний Закон України – Конституцію.
У законопроектах, що стосуються Трудового кодексу, як на мене, є деякі не зовсім зрозумілі моменти. До прикладу, профспілки – це представники трудових колективів. Враховуючи, що скасовується не лише Кодекс Законів про працю, а й Закон «Про трудові колективи», «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про професійні спілки» (і, думаю, що це не погано), як буде діяти трудовий колектив? Бо ж нівелюється нинішня роль профспілок.
В освітньому закладі ми дотримуємось чинного законодавства, в тому числі і правил внутрішкільного розпорядку, колективного договору. А тепер за новим законопроектом колективного договору не будуть дотримуватися працівники, які не є членами профспілки. Основні ж питання між роботодавцем та представником мають вирішуватись через підписання трудового договору. На мою думку, мені, як керівнику освітнього закладу, і моїм колегам клопоту з укладання письмових трудових договорів буде чимало. Строкові трудові відносини – це постійний стрес. Я і так зацікавлена в тому, щоб будь-якому працівнику забезпечити належні умови праці, за яких буде висока якість роботи. Бо вже і на сьогодні є дефіцит кадрів. Виконання працівниками своїх трудових обов’язків контролюватиметься за допомогою технічних засобів. Думаю, що буде підсилена і трудова дисципліна, і якість виконання роботи. Це не погано.
На сьогодні звільнення здійснюється виданням наказу, враховуючи процедуру звільнення, якої нове законодавство не визначатиме, бо це буде прописано в трудовому договорі. І за новим законодавством укладатиметься при звільненні додаткова угода до трудового договору за ініціативою працівника чи роботодавця. А якщо я, як роботодавець, відмовляюсь укладати угоду, то які будуть наслідки? Адже у законопроекті вказано лише, що це грубе порушення законодавства. Тут постає питання…
В освітньому закладі працюють технічні працівники, в тому числі – кухарі, прибиральниці службових приміщень, сторожі, які отримують доплату за понаднормову роботу у свята, вихідні дні. Вона мізерна, а пропонується ще менша. У законопроекті не визначається межа надурочних, не передбачено додаткову відпустку людям, які належать до тих, хто працює у шкідливих і важких умовах праці. Відсутнє регулювання дисципліни праці й охорони. При виникненні трудових спорів може використовуватись медіація, і суд може захищати не лише чинне право, а й встановлювати умови праці та їх зміну, що, на мою думку, може спричинити «цікаві» рішення на кшталт обладнання робочого місця чи встановлення розміру заробітної плати.
За новим законодавством збільшується тривалість відпустки без збереження заробітної плати. У більшості працівників невисока заробітна плата і, думаю, що вони не в захопленні від таких змін. Прописано в законопроекті відповідальність роботодавця за затримку виплати заробітної плати, невчасного розрахунку при звільненні, але тепер ми також сумлінно виконуємо вимоги законодавства.
За новим законопроектом і батько, і мати зобов’язані скористатися відпусткою для догляду за дитиною (до досягнення нею ТРИРІЧНОГО ВІКУ) тривалістю не менше одного місяця. Як можна примусити зробити це обох батьків? А додаткова оплачувана відпустка працюючим мамам (зараз це 10 днів) надаватися взагалі не буде…
У законопроекті багато позитивних моментів, але є і непрописані питання. Якщо наше законодавство потрібно прирівняти до європейського, то, очевидно, варто розширювати права людей, а не звужувати їх. І держава має бути гарантом забезпечення цих прав».
У наступних номерах продовжимо ділитися думками наших читачів щодо нового законопроекту. А ви що думаєте з цього приводу? Запрошуємо до розмови.