Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 565

Торгова марка «Здоровий світ» ТОВ «Деражнянський молочний завод» — добре відома споживачам нашої області. Директор підприємства Валерій Яглінський говорить так: «Мрієш жити за сто літ, — споживай продукцію «Здоровий світ». На заводі випускається близько 40 видів молочної продукції, яка виготовлена з якісної та безпечної сировини.

Судячи з енергійного та свіжого вигляду працівників товариства, продукція — йде їм на користь.
Нинішній рік колектив розпочав за новим національним стандартом. Як найдорожча реліквія в кабінеті Валерія Яглінського на самому видному місці у рамочці висить сертифікат ДСТУ ISO 2200:2019 «Система управління безпечністю харчової продукції». Його ТОВ «Деражнянський молокозавод» отримав одним з перших. Про копітку роботу, яка передувала такій високій відзнаці, проблеми і перспективи розвитку славного підприємства — подальша розповідь.
Продукція починається з сировини
— Якісну і корисну продукцію можна виготовити тільки з молока вищого ґатунку та екстра-класу, яке надходить із спеціалізованих фермерських господарств та спеціально обладнаних приймальних пунктів, — переконаний начальник сировинного відділу заводу Володимир Колодій.
Співробітники нашого відділу постійно виїжджають в населені пункти, де здійснюють контроль якості сировини за допомогою аналізатора молока «Екомілк», який пройшов державну сертифікацію.
Уся сировина доставляється на підприємство власними молоковозами, що теж дозволяє нам контролювати її транспортування, кількість та якість.
Отже, перш ніж потрапити на завод, молоко проходить подвійне тестування.
Географія нашої сировинної зони досить велика і включає не лише села Хмельниччини, але і Вінниччини. Це свідчить про рівень партнерства і довіри селян до нашого підприємства.
Складові високої якості
Що ж стосується якості вхідної сировини, санітарно-ветеринарних вимог виробництва продукції, то на Деражнянському молочному заводі за це відповідає акредитована та атестована контрольно-виробнича лабораторія.
— Контроль ведемо на всіх етапах технологічного процесу. Керуємося винятково державними стандартами. Молочна продукція надходить в торговельну мережу з декларацією виробника, яка засвідчує якість і безпечність продукції, — розповідає начальник лабораторії Наталія Слободянюк.
Крім того, щомісяця здаємо зразки молока — сировини та готової продукції в Держпродспоживслужбу на мікробіологічні показники, інгібуючі речовини та ГМО…
— Я навіть не думав, що все настільки серйозно.
— І відповідально. Адже нашими споживачами є школи, дитячі садки та багато інших закладів і установ...
Гарантія безпеки
Після укладення угоди між Україною та ЄС, наша держава взяла на себе зобов’язання поступово перейти на європейські стандарти. У зв’язку з цим ТОВ «Деражнянський молочний завод» сертифіковане по трьох системах: управління якістю, управління безпекою харчової продукції і екологічного управління.
— В умовах ринкових відносин успіх виробничої діяльності залежить від задоволення потреб споживача. Цього можна добитися лише високою якістю продукції, що відповідно підвищує її конкурентноздатність, — переконана менеджер із систем якості та систем безпеки Тетяна Кравченко. — Адже ринок збуту молочної продукції дуже насичений. Суперничаємо не лише з вітчизняними виробниками, а й із зарубіжними.
При переході у 2020 році на новий стандарт було розроблено та впроваджено понад 100 технічних і технологічних нормативних документів. З них 14 програм-передумов, а також 23 блок-схеми та 23 технологічні інструкції.
— Цим займалася ваша служба?
— Це спільна робота з керівниками усіх підрозділів. Бо документи включають правильну постановку конкретних завдань та програм їх реалізацій.
Ми передбачили буквально все — від порядку прийому сировини, дезінфекції та дератизації до порядку відвідування підприємства.
— Це щось схоже з армійськими статутами?
— Розробка документів — лише частина копіткої роботи. Потрібно увести їх в дію, в технологічний процес, а також організувати відповідне навчання персоналу.
Наш завод приділяє багато уваги розвитку виробництва і підвищенню кваліфікації співробітників. Проводяться внутрішні аудити, розширюється інфраструктура, впроваджуються нові технологічні процеси.
Це і є суть нового ДСТУ ISO 2200:2019 «Система управління безпечністю харчової продукції».
Зрештою справа не лише в технологіях, де розписаний кожен крок, а й у тому, щоб кожен підрозділ перебудував свою роботу згідно з новими вимогами і працював в умовах системи HACCP, де все прописано нормативними документами. В нас є робоча група, яка стежить за виконанням вимог і координує зусилля працівників. До неї входять керівники підрозділів.
Ми співпрацюємо з фірмою ТОВ «Центр сертифікації та метрології», яку очолює відомий на Хмельниччині фахівець в галузі сертифікації Олександр Скакун.
Політика — це не лише боротьба за владу
— На заводі розроблена та впроваджена політика управління якістю, управління харчової безпеки і екологічного управління, — продовжує Тетяна Вікторівна.
— Звучить трохи незвично, бо зазвичай поняття «політика» пов’язували з боротьбою за владу. У вас же тут «політику» очевидно розуміють, як стратегію… Це якісь окремі документи?
— Саме так. Це відкритий та доступний документ. Наша політика і стратегія спрямовані на єдину мету — задоволення вимог споживача. А випуск якісної продукції є результатом спільних зусиль. Ми відстоюємо свою торгову марку «Здоровий світ».
Це наполеглива, колосальна і трудомістка робота. З серпня місяця минулого року також перейшли на нове маркування продукції. Тепер на етикетках є обов’язкове попередження: «Вжити до…», а також термін зберігання після відкриття споживчого пакування, все, що вимагає наказ про маркування.
— Які ж аргументи можете навести на користь вашої продукції?
— Вона є натуральною, виготовляється без домішок і добавок, відповідає державним стандартам України.
Реконструкція і модернізація
ТОВ «Деражнянський молочний завод» постійно розвивається. Тут додатково змонтували чотири десятитонних танки з нержавіючої сталі для архівації молока, а також камери для зберігання масла і готової продукції. Реконструювали дільницю з охолодження. В сирному цеху вдосконалили пастеризаційно охолоджувальну установку і вивели її на продуктивніші режими роботи.
— Ми розвиваємося. Будуються нові виробничі цехи та адміністративно-побутові приміщення, що дозволить випускати нові види молочної продукції та збільшить її асортимент. А також реконструювали власну газову мережу, приділяємо увагу економії енергетичних ресурсів, — каже головний інженер Ігор Скворцов.
Націленість в майбутнє
В день, коли я завітав на ТОВ «Деражнянський молочний завод», трапилася форс-мажорна обставина: в Україні ввели карантин з приводу коронавірусу. Тож дитячі садки і школи, з якими підприємство має договори, тимчасово призупинили закупівлю продукції.
Попри цю прикру обставину Валерій Яглінський був налаштований оптимістично. Охоче показував інновації і ділився планами на майбутнє:
«Якщо підприємство не розвивається, воно помирає. Наше вижило, працює в складних умовах, утримує позиції і планує своє майбутнє. Вкладаємо великі кошти в модернізацію.
Наша продукція — результат праці і взаємодії багатьох людей. Водіїв молоковозів, які о 5-ій годині ранку вирушають за сировиною, приймальників, яким довіряють селяни, працівників на технологічних лініях, лаборантів, слюсарів-механіків.
Ми готуємося до сезону масової переробки молока, який традиційно розпочинається наприкінці квітня. А нинішнього року, можливо, навіть і раніше».
Конгрес і тріада взаємодії
Валерій Станіславович щойно повернувся із XIII молочного конгресу, який пройшов у Києві. На цей масштабний захід приїхали 1200 учасників з 12 країн світу. Серед них депутати, керівники профільних відомств і асоціацій. Ну і, само собою, директор ТОВ «Деражнянський молочний завод», який неодноразово визнавався одним із лідерів.
Тож я поцікавився враженнями.
— Україна переживає кризу молочної галузі, — констатує Валерій Станіславович. — Колись ми перебували на 6-му місці у світі по виробництву молока. Тепер — на 22-му. Нас обійшли сусіди з Польщі та Білорусі.
У рідній державі різко скоротилося поголів’я корів. Готуючись до відкриття ринку землі, аграрії продають худобу і викуповують паї.
Минулого року ми отримали менше сировини, ніж позаминулого, а за три місяці нинішнього ще менше.
Потрібно негайно розробити і ухвалити національну програму підтримки молочної галузі. У ній передбачити захист внутрішнього ринку від фальсифікатів, а також введення дзеркальних квот на імпорт з Євросоюзу.
На жаль, ми втратили можливість експортувати свою продукцію в Росію та Білорусь. Мусимо орієнтуватися на внутрішній ринок. Тому, на мій погляд, було б правильно зменшити ставку ПДВ на молочну продукцію з 20 до 12 відсотків. Такий крок підтримає вітчизняних тваринників і призупинить експансію зарубіжної продукції в Україну. Це піде на користь виробникам молока і споживачам продукції з нього.
Для посилення відповідальності виробники і переробники мають укладати річні угоди з коридорами цін. Адже ті коливаються в залежності від кон’юнктури і сезону.
Ми також дуже страждаємо від того, що немає закону про торгівлю. Наведу приклад: підприємства здають в супермаркети і магазини продукцію, а грошей чекають від них 50 днів. Фактично ми кредитуємо торговельні мережі і продавців. В той же час нам самим бракує коштів на розвиток, і ми змушені брати позики в банках. Страждає і селянин, який хоче отримати «живі» гроші за молоко негайно.
З останнього приводу на конгресі прозвучала правильна пропозиція видавати виробникам і переробникам молока дешевші кредити, десь під 5 відсотків річних.
Я також пропоную оформляти хоча б у вигляді меморандумів тріаду взаємодії: виробник-переробник-продавець.
Молочне скотарство важливе для виживання села. Воно дає робочі місця й у багатьох селах є єдиним джерелом заробітку.
Молоко — один із найважливіших продуктів для підтримання здоров’я нації. Зверніть увагу, серед довгожителів перебувають ті народи, які споживають багато молока і продукції з нього. Ми зі свого боку робимо все необхідне, аби забезпечити високу якість.
Держава повинна повернутися обличчям до виробників і переробників.
— У країнах Євросоюзу абсолютна більшість виробників молока об’єднана в кооперативи.
— Ми готові до співробітництва з усіма, в тому числі і з ними.