Нині хіба що лінивий не говорить про вирубування лісів. Друковані та електронні ЗМІ рясніють світлинами з вагонами кругляку в невідомо якій країні, інші демонструють спалені лісовози із гучними закликами «не дозволимо рубати ліс», а в коментарях читачі, звісно, не стримуються у гнівних висловах, підтримуючи при цьому радикальні заклики так званого збереження лісів.
Не виняток і ліси Кам’янеччини, загальна площа яких складає близько 20 тисяч гектарів, з яких 7700 гектарів перебуває в постійному користуванні комунального підприємства районної ради «Надра Кам’янеччини». Підприємство, якому два десятиліття тому було доручено взяти під опіку ліси та чотири сотні гектарів полезахисних смуг колишніх колгоспів, реорганізованих в агроформування різних форм власності, нині територіально розташоване в зоні діяльності Національного природного парку «Подільські товтри», де запроваджений особливий режим господарювання. 

– Основним нашим завданням є охорона лісових угідь від самовільних вирубок, запобігання пожежам, здійснення рекреаційних заходів, проведення своєчасно рубок догляду за лісом та санітарних рубок, лісовідтворення, догляд за лісовими культурами тощо, — розповідає директор КП «Надра Кам’янеччини», власне, яка і стояла біля витоків його створення, досвідчений лісівник, депутат районної ради Ніна Скавренюк.
Тож щороку після суцільних рубок проводиться заліснення лісосік сіянцями дуба. Треба відзначити, що за два десятиліття після вирубок ним засаджено 800 гектарів лісових угідь, а це майже два мільйони молодих дерев. Площі посадок доглянуті, перебувають у доброму стані, в чому автор статті особисто переконався на прикладі Кульчієвецького лісу. Тут навіть облаштовано досить затишний рекреаційний куточок для відпочинку місцевого населення.
 Дбають лісівники підприємства і про звірів та пернатих. Для них щороку виготовляють десятки годівниць. А допомагають у цьому працівникам лісу вихованці Кам’янець-Подільської спеціалізованої школи для дітей з обмеженими можливостями зору. Така співпраця вже має свою історію. Скажімо, учнями цього навчального закладу в заказнику місцевого значення «Врублівецький ліс» облаштовано екологічну стежку, де встановлено виготовлені ними спеціальні стенди з інформацією про червонокнижних рослин та птахів, хлопчики та дівчата беруть активну участь у щорічній акції «Посади дерево», проводять Шевченківські читання в урочищі «Тарасові дуби» (довідково: дубочки кілька років тому привезені з Моринецького лісництва, вирощені з жолудів 600-річного дуба, під яким Т. Г. Шевченко писав свої перші вірші та у дуплі якого їх зберігав).
Ніна Скавренюк наголошує: усе це робиться завдяки згуртованій команді однодумців, яким дійсно не байдужа доля лісу. Сьогодні кожен із них захоплено розповідає, де в його обході поселилась та чи інша пташка, де живе пара кіз, де росте червонокнижна квіточка, але завжди при цьому дивиться увсебіч і просить нікому не показувати те місце… В колективі, а це майже чотири десятки професіоналів своєї справи, випадкових немає. Усі лісівники з любов’ю ставляться до своєї роботи, є патріотами рідного краю, мають активну життєву позицію. Більше того, двоє з них були мобілізовані і брали участь в антитерористичній операції на сході країни у 2014-15 роках.
Важливим є те, що в цьому комунальному лісовому господарстві дотримуються соціальних стандартів: проведено атестацію робочих місць, що дає можливість на отримання додаткових виплат та додаткової відпустки, надається матеріальна допомога на оздоровлення тощо. Середньомісячна зарплата одного працівника за 2019 рік становить майже 10 тисяч гривень. При цьому підприємство не отримує з державного чи місцевого бюджету жодної гривні підтримки. Всі фінансові надходження — від реалізації заготовленої деревини від рубок головного користування та рубок догляду.
Ділова деревина, заготовлена від рубок головного користування, реалізується через аукціон, дров’яна — бюджетним установам та населенню району. На виконання постанови уряду КП «Надра Кам’янеччини» одним із перших в області запровадило електронний облік деревини, має постійні прибутки, є стабільним платником податків до місцевого та державного бюджету (довідково: лісогосподарські підприємства сплачують вісім обов’язкових податків та зборів). Так, лише в 2019 році було сплачено 4 мільйони 290 тисяч гривень податкових платежів, зокрема, з кожного реалізованого кубічного метра деревини підприємство відраховує 570 гривень податкових зборів.
Але у зв’язку з ухвалою Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних вирубок на гірських схилах ялицево-букових лісів Карпатського регіону» внесено зміни до Закону України «Про природнозаповідний фонд України» в частині заборони рубок головного користування в національних природних парках, у тому числі в господарській зоні інших землекористувачів. Цей закон забороняє комунальному підприємству «Надра Кам’янеччини» проводити рубки головного користування (суцільні рубки), від яких воно отримує основний фінансовий дохід.
Тому сьогодні є загроза припинення діяльності підприємства, основою якого є колектив. Але не менш важливим є і те, що будуть мати місце стихійні неконтрольовані вирубки лісів та полезахисних смуг, припиняться роботи щодо лісовідтворення та догляду за лісом, можливі лісові пожежі, які сьогодні є одним з найбільших екологічних лих в інших регіонах України. Виникне проблема забезпечення дров’яною деревиною для опалення будинків місцевого населення та закладів бюджетних установ району. При цьому жодної копійки не буде сплачено до бюджету як місцевого, так і державного.
Ситуація, яка складається в КП «Надра Кам’янеччини», змусила його керівника бити на сполох, звертатися по допомогу в різні інстанції. Відрадно, що розуміння та підтримку колектив отримав від народного депутата України Ігоря Марчука, голови обласної державної адміністрації, очільників Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації та районної ради, а депутати районної ради на своїй останній сесії прийняли відповідне звернення до Президента України Володимира Зеленського та Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з проханням розглянути та ініціювати питання щодо виключення з абзацу п’ятого частини першої статті 21 Закону України «Про природнозаповідний фонд України» доповнень, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (про заборону здійснення рубок головного користування у ме-
жах господарської зони національних природних парків).
Тож у кам’янецьких лісівників є усі сподівання, що влада дослухається до їхніх, і не тільки, проблем, і вони будуть успішно розв’язані.
P.S. Коли цей матеріал було підготовлено до друку, стало відомо, що завдяки саме лісовій охороні підприємства, яка спільно з районними правоохоронними органами своєчасно виявили та призупинили незаконну рубку дерев у полезахисній лісосмузі у районі села Думанів. Щоправда, «чорні лісоруби» встигли зрізати три дерева породи ясен, чим завдали збитків державі на суму понад вісім тисяч гривень. Наразі розпочато кримінальне провадження.