Перед Україною сьогодні стоять численні виклики, які потребують консолідації всього суспільства. Держава не здатна впоратися з ними без допомоги бізнесу. Громадськість не може мовчки спостерігати, як руйнується українська економіка та розвіюються надії на реформи. Україна залишається однією з останніх у світі за рівнем економічної свободи. Сьогоднішній стан економіки та війна вимагають кардинальних та стрімких економічних реформ. В іншому випадку виникне суттєва загроза самим основам української державності та існування народу. Відкладення реформ на нібито більш сприятливий час, несміливі, половинчасті та косметичні зміни, збільшення регуляторного, податкового та корупційного тиску на бізнес сьогодні відкрито грають на руку ворогові та призводять до руйнування економіки. Кожна нова влада має певний часовий кредит довіри. На жаль, теперішня як виконавча, так і законодавча гілки влади, цього кредиту від суспільства більше не мають.
Сьогодні бізнес та громадськість консолідують зусилля та прагнуть до перетворень у країні, які змінять наше життя на краще та прокладуть нам дорогу у Європейське співтовариство. Про напрацювання бізнесу та куди крокує наразі Україна, говоримо з членом Громадської ради при Державній фіскальній службі України Наталею ПОТАПОВОЮ.
— Пані Наталю, усі очікують, що 2015 рік стане початком справжніх перетворень в Україні. Чи поділяєте ви оптимізм громадськості?
— Ви правильно зробили акцент на слові оптимізм, тільки я б радше сказала, що то є оптимізм влади, який ні бізнес-спільнота, ні громадськість аж ніяк не поділяють. Все через те, що прийняті 28 грудня зміни до Податкового кодексу не принесуть очікуваних надходжень до державного бюджету, а навпаки — завдадуть лише збитків через закриття підприємницької діяльності, скорочення робочих місць та переходу ще більшого відсотку бізнесу «в тінь». А де велика частка «тіньового бізнесу», там і бідніше населення, так як немає можливості розвиватися соціальній інфраструктурі: дороги, лікарні, школи тощо.
Ми багато років боролися за те, аби бізнес міг працювати та створювати робочі місця, і навіть за часів старої влади ми вели перемовини з профільними Міністерствами на предмет розуміння проблематики бізнесу. І хочу вам сказати, що багато нововведень, які перешкоджали б веденню бізнесу, ми призупиняли. Як, до прикладу, введення ПДВ-рахунків та касових апаратів, як то зміни до Кодексу щодо спрощеної системи оподаткування, питання по митних процедурах і багато іншого. Але те, що відбувається сьогодні, не вкладається в голові. Нас не просто не чують, а навіть не роблять спроби почути. Запрошують експертів та фахівців з інших країн, у той час як у нашої спільноти є напрацьовані всі зміни, які потрібно провести і які дадуть економічну ефективність. Але громадськість не стоїть осторонь: 27 січня 2015 проведено Конгрес бізнесу, на якому було напрацьовано та прийнято Резолюцію, в якій чітко та прозоро окреслено кроки, що необхідно зробити задля впровадження реформ. Буду дуже вдячна вашому виданню, за передрук цієї резолюції на шпальтах вашого видання.
— Над цим ми поміркуємо. А що думаєте про бюджет країни?
— Депутатам роздали товстезний «талмуд» бюджету та без аналізу й обговорення примусили швиденько проголосувати. А там прописані норми, які не те що не дають розвиватися країні, а навпаки нищать її. Ще раз скажу, деякі нововведення навіть Азаров не зміг продавити, а нинішні проголосували. Все негативне, що назбиралося, — проголосовано за це. Взагалі за бюджет проголосували фактично наосліп, не знаючи валютного курсу, не маючи змін до Податкового кодексу. Комплексний підхід не спостерігався, а всі рішення прийнято на догоду олігархів, монополістів, а не громадян України. Про розвиток бізнесу не йдеться, знищується споживчий попит у державі, а це — шлях у нікуди.
— Можете навести приклади негативних рішень?
— Та їх безліч. Поглянемо на податок з автомобілів. По-перше, він зависокий — 25 тисяч, а високі податки не будуть сплачувати. В кого є гроші на дороге авто, наприклад, завжди зможе переобладнати машину на газ. По-друге, зараз бізнес у скруті. Якщо хтось раніше й дозволив собі придбати машину преміум-класу, то нині може й не мати грошей. Тому така сума йому не під силу — податок мертвонароджений.
— А податок на житло?
— Із тої самої серії непродуманих рішень. Не можна рубати з плеча, треба ж зважувати, продумувати фіскальні кроки. Що робити селянам, які за власний кошт збудували чималеньку хату у селі? Ви ж знаєте, що наш український люд, за можливості, прагне розбудуватися максимально! От і виявляється, що живе собі самотня бабця у селі у ста квадратах — має сплачувати податок. Це правильно? Або квартири у «хрущовці», де теж лишилася якась бабця. Яким коштом вони оплачуватиме «зайві» квадрати? Так, житло багатіїв треба обкладати податками, але ж треба це продумувати.
— Але ж є й позитив: скорочено розмір єдиного соціального внеску, за що ви неодноразово висловлювалися, у тому числі зі шпальт нашого видання.
— По-перше: ті норми, які закладено в так зване зниження ЄСВ, є абсолютно не прийнятними для малого та середнього бізнесу, тому що сьогодні зар-
платні розміром в три мінімальні в області практично немає. Додайте ще до цього 30 відсотків, на які має зрости заробітна плата. Тоді держава вам надасть пільгу. Скажіть щоб ви зробили на місці підприємця? Думаю, що відповідь очевидна: закрили б діяльність, що ми вже й бачимо за податковою статистикою на середину січня.
Натомість бізнес запропонував найкращий вихід з ситуації: це зниження навантаження на фонд оплати праці до 18 відсотків, але при цьому встановили певні умови. Місяць часу надати на оформлення працівників, а далі штраф на роботодавця та на найманого працівника, тому що відповідальність мають нести порівну, от тоді буде порядок. Але представники Мінфіну категорично відмовляються сідати з нами за стіл перемовин, наполягаючи на дірі в бюджеті — 90 мільярдів гривень. Тому вбачаю, що за рахунок таких нововведень влада має на меті наповнення бюджету за кошт малого бізнесу, незважаючи на те, що багато підприємств такого навантаження не витримають. І знову ж таки це розширення поля корупції.
— Невже немає жодного позитиву від нововведень?
— Так, «позитивів» більш ніж достатньо: до прикладу, ви знаєте, що експортерів зобов’язали продавати 75 відсотків валютної виручки? А який у нас зараз курс? Він відповідає ринковим реаліям? До того ж, хочуть позакривати обмінники валют. Зважаючи на те, що банки зараз долари не продають, до чого це призведе? Відродиться «чорний ринок», нелегальні міняйли знову розкошуватимуть. А те, що ставку земельного податку підвищують, не забули? Це виллється у закриття підприємств, скорочення робочих місць, ще більшому відходу у «тінь».
— І який бачите вихід?
— Влада має розробити та реалізувати політику декомунізації та десовєтизації країни. Прибрати адміністративні бар’єри та спростити регуляторну політику. Негайно знизити податкове навантаження на бізнес та збалансувати відносини платника податків із державою. Реформувати, наголошую, реформувати, а не просто скоротити державний апарат та скоротити зайві видатки на юридичні компанії, якими обросли державні структури. Привести митно-тарифне законодавство країни у відповідність до європейських норм. А найголовніше — держава має інвестувати кошти у відтворення та розвиток людського та соціального капіталу. Це лише деякі першочергові заходи, які не так вже й складно втілити в життя, лише дуже хочеться, аби влада почула власний народ, тому що народ України є джерелом влади, а не навпаки. Вірю, що Україна підніметься з колін і стане процвітаючою та заможною державою, якщо ми сконсолідуємо зусилля та зрозуміємо, що жодна влада нічого не зробить без суспільного тиску!
Gismeteo 
