Під час нещодавньої робочої поїздки на Хмельниччину Президент України Володимир Зеленський анонсував презентацію регіональних проектів у галузі туризму, які можуть бути цікаві інвесторам. Зокрема, глава держави відзначив, що є кілька програм, які наразі розробляються, – так звані магніти привабливості в тому чи іншому регіоні нашої країни. Значним рекреаційним та туристичним потенціалом володіє і Кам’янець-Подільський район, який має всі передумови для ефективного використання цих ресурсів з метою популяризації власних туристичних можливостей, створення нових робочих місць, наповнення бюджету.
Про те, як розвивається туризм на Кам’янеччині, що потрібно зробити, щоб вивести його на якісно новий рівень, наша розмова з завідувачем сектору культури, молоді та спорту Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації Віктором ДОРОЖЕМ.
— Вікторе Олександровичу, з кожним роком збільшується кількість туристів, які відвідують як місто над Смотричем, так і район. Чим їх насамперед приваблює Кам’янеччина?
— Хочу зазначити, що наразі районною державною адміністрацією, особисто її очільником Анатолієм Бернашевським, районною радою приділяється особлива увага туристичній галузі регіону, яка, як відомо, суттєво впливає на розвиток транспорту, торгівлі, будівництва, сільського господарства, виробництво товарів народного споживання і є однією з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. Адже маємо для цього досить потужний туристичний потенціал.
Судіть самі, на території району є 226 пам’яток та об’єктів історії, архітектури, археології та 5 природних заказників. Беззаперечно, найбільш привабливою пам’яткою природи є Бакотська затока з Бакотським печерним скельним монастирем. Не залишають вони поза увагою карстову гіпсову печеру «Атлантида» біля села Завалля завдовжки майже два кілометри. Славиться регіон і багатьма замковими комплексами 14-17 століть.
Світовим еталонним розрізом силурійських порід є «Китайгородське відшарування» — пам’ятка природи загальнодержавного значення. А Смотрицький каньйон, до прикладу, скелястий витвір природи 1984 року, який визнано геологічною пам’яткою державного значення. Його загальна площа становить 80 гектарів. Сьогодні Кам’янець-Подільський район входить до складу одного з найбільших природних парків Європи — Національного природного парку «Подільські Товтри», створеного в 1996 році.
— Відомо, що територія Кам’янеччини навіть може бути своєрідним підручником просто неба з історії військово-інженерного мистецтва…
— Так, розвиток фортифікації тут можна простежити від найдавніших часів (епоха Стародавнього Риму) аж до Другої світової війни. Зокрема, впродовж 1938 -1940 років уздовж Дністра та Збруча побудовано укріплений район так званої «Лінії Сталіна». Нині тут збереглося 60 дотів.
— Останніми роками на Кам’янеччині розвивається зелений туризм, проводяться різноманітні фестивалі, які знаходять зацікавленість туристів.
— Ви маєте рацію. На території району побудовані та діють 4 заклади готельно-ресторанного типу, 22 садиби зеленого туризму. Щодо фестивалів, то у нас на Дністрі щороку проводяться чемпіонат України з водних видів спорту, традиційними стали кубок України з ралі тощо.
Досить цікаво і своєрідно проходять у районі фольклорно-пісенний фестиваль та кінний.
Важливим є те, що наш район наближений до туристичних центрів Кам’янця-Подільського, Хотина, Чернівців. Останнім часом активно ведеться робота з відбудови аеродрому в селі Кам’янка, де з’явились можливості для польотів малої авіації тощо.
— Вікторе Олександровичу, на початку нашої розмови Ви наголосили, що Кам’янеччина має досить потужний туристичний потенціал. Тож наскільки він використовується?
— Не секрет, що останніми роками розвиток туризму в районі був фрагментарним. Програми щодо його розвитку, які приймалися, носили здебільшого декларативний характер, не підкріплювалися фінансовим ресурсом.
Власники інфраструктурних об’єктів (садиби зеленого туризму, бази відпочинку, кемпінги) майже відмовились від комплексного розвитку туризму в регіоні, призупинився процес активної розбудови туристичної інфраструктури.
Пам’ятки історії та архітектури, як не прикро, перебувають в занедбаному стані. За останні роки до жодного об’єкта не дійшла рука щодо його збереження та реставрації.
Найболючішою проблемою є аварійний стан доріг.
Не додав динаміки в розвитку туризму процес децентралізації, який успішно запроваджується в районі. Об’єднані територіальні громади насамперед переймаються питаннями економічного становлення, звикають до нового способу життя, питання розвитку туризму майже не стоїть на порядку денному.
В районі функції з координації розвитку туристичної сфери були покладені спочатку на відділ культури, туризму, молоді та спорту, відтак на районний Центр туризму та охорони культурної спадщини, але процеси децентралізації завели в глухий кут подальший розвиток внутрішнього туризму.
— Власне, про це і йшла мова під час нещодавніх зустрічей голови райдержадміністрації Анатолія Бернашевського з представниками туристичної галузі, громадських організацій, територіальних громад району та Асоціації готельєрів Кам’янця-Подільського, під час яких було запропоновано чимало заходів щодо спільного плану дій.
— У підсумку вдалося порушити та обговорити багато проблем, які є нагальними й важливими для подальшого успішного розвитку туризму в районі.
Додам, досвід розвитку туризму в українських регіонах свідчить, що такі процеси потрібно робити спільно, об’єднавши зусилля.
Природний, історико-культурний потенціал, туристична інфраструктура, які на сьогодні є у володінні об’єднаних територіальних громад або у власників на цих територіях, поодинці не зможуть забезпечити необхідного успіху та економічного ефекту.
— І якими мають бути першочергові кроки розв’язання цих та низки інших, відзначених Вами, проблем?
— Вони були визначені як пріоритетні саме під час уже згаданої зустрічі голови райдержадміністрації з представниками ОТГ та туристичної галузі регіону. Серед головних із них є підписання спільної угоди об’єднаних територіальних громад району щодо спів-
праці в розвитку внутрішнього туризму, залучення до спів-
праці адміністрації НПП «Подільські Товтри», розроблення спільного плану зі збереження та використання культурної спадщини регіону, визначення об’єктів, які не використовуються і перебувають на території об’єднаних територіальних громад під інвестиційні проекти для потреб розвитку туризму, спільна розробка туристичних маршрутів на 3, 5 та 10 днів із встановленням дороговказів.
Особлива увага має бути приділена подієвому туризму, формуванню календаря фестивальних заходів із започаткуванням в кожній об’єднаній територіальній громаді проведення одного-двох фестивалів, налагодженню зручної логістики між туристичними об’єктами з відремонтованими шляхами та аеропортом, розробці програми популяризації та маркетингу туристичного потенціалу (сайт, соцмережі, рекламні кіоски, банери тощо), створенню системи обліку туристів.
З реалізацією короткотривалих цілей стане можливою довготривала перспектива, яка призведе до того, що об’єднані територіальні громади отримуватимуть прибуток від туристичної галузі, який відтак спонукатиме до подальших інвестицій, налагодження співпраці між власниками зелених садиб, готельно-ресторанних комплексів, надавачами послуг активного та подієвого відпочинку, перевізниками, гідами, екскурсоводами, та туристично-інформаційними центрами.
Словом, Кам’янеччина має усі можливості стати відомим, комфортним, безпечним та активно відвідуваним туристичним краєм України для віт-
чизняних та іноземних туристів.
— Дякую за розмову.